Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Діти заробітчан стають «соціальними сиротами»

Автор:

|

Червень 27, 2013

|

Рубрика:

Діти заробітчан стають «соціальними сиротами»

Щороку трудові міґранти надсилають в Україну 6 млрд USD, і ці шалені гроші діти заробітчан витрачають так, як уміють, — шалено й по-дурному. Наприклад, у селі у Вінницькій області 60 % дорослого населення працює за кордоном. Тільки на одній вулиці – чотири хати, де діти живуть без батьків, але на батьківські гроші. Журналістам удалося поспілкуватися з двадцятирічним Андрієм, одним із таких хлопців, чия мати на заробітках у Португалії. 13 років він прожив із бабусею. Торік вона померла, а хлопець тепер учиться дорослого життю, однак нараз це йому не дуже вдається. «Оце світло відключили за несплату. Газ також відключили… Грошей не вистачає, щоби купити поїсти», — розповідає Андрій.

За його словами, гроші, які йому висилає мати, ідуть на їжу. Щоправда, сума, яку щомісяця витрачає Андрій, шокує. «Тисячу доларів присилає… Ну, не вистачає мені на життя», — скаржиться Андрій. А його стиль життя справді потребує постійних інвестицій: дівчата, друзі, алкоголь, легкі наркотики й азартні ігри. «Знаєте, як дорого жити. Ще й у селі», — зітхає Андрій.
А тим часом його мати миє португальські туалети, щоби заробити на освіту сину, який тринькає гроші на вечірки й алкоголь. Від такого насиченого життя в третьокурсника Андрія виникають постійні проблеми з навчанням — живе він від сесії до сесії. Хлопець каже, що це добре, що є корупція: «Оце місяць уже прогулюю. Та там домовимося, якщо що. Мама вишле, я заплачу, коли буде треба».
Андрієва мама приїздить раз або двічі на рік. У селі її не бачили вже п’ять місяців, жінка обіцяє приїхати аж на Різдво. Андрій із дитинства так звик до цього, що вже й не хоче нічого змінювати. «Звичайно, сумую… Однак самому – краще. Сам собі гуляєш, сам собі живеш, що хочеш, то робиш… Сам собі режисер. А мама як приїде… почне кричати… Не хочеться. Мені самому добре», — каже хлопець.
Андрієва мати навіть не здогадується про його «фестивалі» на її гроші й продовжує гарувати, як віл, на світле майбутнє свого єдиного синочка.
Таких, як Андрій, психологи називають соціальними сиротами, і їх в Україні — мільйони. Приміром, Анжела за живої матері називає себе сиротою. Мати дівчини виїхала в Італію, коли донька щойно пішла в перший клас. «У восьмому класі ми почали пити «Секспістл». Це – такий напій, коли змішується горілка, пиво та вино», — розповідає Анжела. Усе ж, незважаючи на «гарячі» вечори, вона закінчила школу з добрими оцінками та вступила на юридичний факультет. Дівчина переїхала з маленького райцентру в Івано-Франківськ, а там крім пар, заліків і сесій є ще купа різноманітних спокус. Їх Анжела й обрала замість навчання. «А потім знову – сесія, до якої мене не допустили, і тут затерти не вдалося — мене виключили. Але я не казала мамі. Вона присилала гроші, і мені було дуже «офігєнно» жити», — зазначає Анжела.
«Козирне життя» скінчилося в одну мить, коли мати Анжели без попередження приїхала навідати свою дитину. Наразі вже понад рік дівчина не спілкується з мамою й, звісно, не бачить її грошей. Сама почала заробляти так, як уміє. «Вирішила погоджуватися на деякі пропозиції. Спершу – на каву сходити, потім – у сауну поїхати. І подумала: а чого мені за це не брати грошей, коли пропонують? Отак я стала заробляти — і непогано. Яка різниця, як ти заробляєш гроші? Я ні в кого не краду, ні в кого не прошу», — вважає Анжела, однак додає, що хоче поновитися в інституті.
Психологи стверджують, що всі без винятку соціальні сироти мають проблеми. Навіть якщо вони не стали повіями, наркоманами, алкоголіками та злодюжками. «Вони запрограмовані на нещастя. Ось у чому трагедія. Дитина втрачає момент поведінки вдома: «чоловік — жінка». Те, як батьки спілкуються, як вони розподіляють обов’язки, як вони поступаються одне одному, які в них конфлікти та як вони їх розв’язують, — ось цього всього дитина не бачить», — повідомила психолог-консультант Валентина Бондаровська.
Чиновники ж уперто роками не помічають проблем соціальних сиріт. «Немає в нас державної політики щодо сімей трудових міґрантів», — додає психолог. До неї часто приходять сімейні пари, і ці люди кохають одне одного, але на побутовому рівні не можуть разом жити, бо не вміють. Їм не було в кого вчитися. «І жінка, яка була в цій сім’ї, виявилася дитиною трудових міґрантів із Вінницької області. Вони їй забезпечували добру їжу, одяг, але вона втратила ці моделі», — заявила психолог.
В Україні зростає ціле покоління безпритульних із повними кишенями євро. Попри те, що їхні батьки — живі й зі шкіри пнуться заради світлого майбутнього своїх дітей, у соціальних сиріт присутні такі проблеми, із якими ніколи не зіштовхуються навіть реальні сироти з інтернатів.
Нагадаємо, за різними підрахунками, українська діаспора становить від 12 до 20 млн осіб, а трудових міґрантів з України налічується до 2,5 млн осіб.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply