Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 3, 2020

БУМ виклала оцифровані часописи XX ст.

Автор:

|

Листопад 05, 2020

|

Рубрика:

БУМ виклала оцифровані часописи XX ст.
Випуск «Образотворчого мистецтва».

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ ст.», спрямованого на вивчення знакових періодичних видань про літературу та мистецтво XX ст., які виходили на території України або створювали українці діаспори, вдалося оцифрувати та викласти у вільний доступ вісім літературно-мистецьких журналів. Оцифровані примірники розміщені на сайті Бібліотеки українського мистецтва (БУМ).
Відтепер доступні такі літературно-мистецькі журнали: «Образотворче мистецтво» (53 числа); «Авангард» (4); «Арка» (9); «Художники України» (28); «Світло й тінь» (8); «Терем» (10); «Світовид» (17) ; «Кіно: Систематичний покажчик змісту журналу».
«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі часописи? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом, максимально повно, вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні й антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, залежно від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий часопис. Дослідник, котрий шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом. Переглядаючи старі видання, можна відстежувати сам ритм часу. Сучасність, із її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити віртуально. Тому й необхідно сканувати журнали й оприлюднювати їх в Інтернеті», — прокоментувала Катерина Лебедєва, координаторка проєкту з оцифрування та засновниця БУМ.
Літературно-художні видання розглядають як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту. У фокусі дослідження був кураторський підхід, згідно з яким обирали знакові, найяскравіші часописи, що впливали на культурний процес свого часу та задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору — відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.
Авторами експертної ради «Екземплярів» стали Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарєв, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал. Проєкт реалізує культурно-видавничий портал «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику: Музей-архів преси, проєкт зі збереження інтелектуальної спадщини української еміґрації Diasporiana, електронна бібліотека «Культура України». Проєкт «Екземпляри» стартував у вересні ц. р.
Раніше «Міст» розповідав про розвиток і значення музичного мистецтва діаспори.

До слова
У рамках Річних нарад Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) відбувся «круглий стіл» під гаслом «Віра і досвід на шляху в майбутнє». Для більш ефективної праці Світова управа СФУЖО прийняла рішення провести наради впродовж двох днів у віртуальному режимі. В ході «круглого столу» представили основну інформацію про сучасний стан СФУЖО, обговорили актуальні питання майбутньої діяльності та виробили рекомендації щодо ухвал Річних нарад СФУЖО ц. р.

About Author

Meest-Online