Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 26, 2019

17,8 % працездатного населення України працює за кордоном

Автор:

|

Січень 16, 2019

|

Рубрика:

17,8 % працездатного населення України працює за кордоном

Слово «заробітчанин» давно увійшло в український лексикон. Не маючи змоги знайти роботу на Батьківщині (або маючи її, але отримуючи мізерну зарплатню), українці масово їдуть шукати кращої долі за кордон. За даними Міністерства соціальної політики України, 2018-го за кордоном працювало 3,2 млн українців, що становить 17,8 % працездатного населення держави. А загалом у міґраційному процесі щорічно беруть участь у середньому 7-9 млн українців.
Як свідчать дані Національного банку України (НБУ), за дев’ять місяців 2018 року в Україну надійшло 8,2 млрд USD приватних переказів з-за кордону, що на 22,6 % (або на 1,5 млрд USD) більше, ніж за січень-вересень 2017-го. До п’ятірки країн, звідки надійшло найбільше переказів, потрапили Республіка Польща (РП), Російська Федерація (РФ), США, Чехія й Італія. Найбільше грошей українські заробітчани надіслали з РП — 2,7 млрд USD. А от кількість грошових переказів із РФ скоротилася на 136 млн USD і склала 822 млн USD. Дедалі більшою популярністю серед українських заробітчан користуються екзотичні Об’єднані Арабські Емірати та Сінґапур, звідки надійшло понад 100 млн USD. Двадцятку країн, звідки найчастіше надходять перекази в Україну, замикають Нідерланди та Португалія — по 43 млн USD, причому це на 10 млн USD більше, ніж 2017-го. Як очікують у НБУ, за підсумками 2018 року перекази мають сягнути 11 млрд USD (для порівняння, 2017-го було 9,3 млрд).

Заробітчани: куди, за скільки, що роблять
Якщо поглянути на динаміку видачі дозволів на проживання українців у країнах Європейського Союзу (ЄС) у 2014-2017 рр., то переважна більшість із них стосувалися роботи, пише інтернет-портал «Слово і діло». І з кожним роком цей показник збільшувався. Якщо 2014 року дозвіл на проживання отримали 303 тис. українців, то до 2017-го це число зросло до 662 тис. осіб. Причому пік зростання видачі дозволів припав на 2015 рік, коли кількість офіційних дозволів на проживання для роботи в країнах ЄС отримали на 65 % більше українців, ніж у попередній рік. При цьому здобувати освіту їхало менше 10 % бажаючих отримати дозвіл на проживання. 2014-го на навчання реєструвалося 7,3 % українців, а до 2017 року цей показник знизився до 3,5 %.
Всього в країнах ЄС чотири роки тому офіційно проживало 883 тис. українців, а 2017-го — вже 1,2 млн осіб. Більшість із них вирушили до РП, Італії, Німеччини, Чехії й Іспанії.
Кількість бажаючих працювати в РП за чотири роки зросла більш ніж удвічі. Не дивно, оскільки мінімальна оплата праці в цій країні становить 503 EUR на місяць, а середня — 1498 EUR. В Італії середня зарплата — в межах 4507 EUR, в Німеччині — від 1498 до 5454 EUR. В Іспанії залежно від типу роботи українці отримують від 858 до 3387 EUR на місяць (без урахування податків).
Зрозуміло, що найчастіше українці наважуються їхати в інші країни на заробітки через значно вищий рівень оплати праці. Не лякає їх і те, що найчастіше йдеться про низько кваліфіковану працю: для жінок — хатня робота, для чоловіків — будівельні роботи або виробництво та сезонна робота (збір овочів і фруктів). Так, за даними опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинґ», 77 % українців у РП переважно виконували фізичну роботу, 16 % — працювали у сфері послуг, 3 % — мали працю, пов’язану з інтелектуальною діяльністю, й лише 1 % працював на керівних посадах. Тим не менш, згідно з результатами іншого опитування, проведеного групою «Рейтинґ» у грудні 2018 року в рамках спецпроекту «Портрети реґіонів», 35 % респондентів висловили бажання працювати за кордоном (роком раніше цей показник складав 32 %). «35 % опитаних висловили бажання працювати за кордоном, при цьому 52 % з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні», — йшлося у висновках соціологічного дослідження. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу на Батьківщині, 31 % заявили, що хотіли б займатися торгівлею, по 10 % — будівництвом і ремонтом, фермерством і туризмом, 8-9 % — бізнесом у сфері розваг і відпочинку, індустрії краси та здоров’я або громадського харчування.

Добре чи погано?
Експерти розходяться в думках щодо того, які загрози несе масова трудова міґрація українців. Так, Олексій Дорошенко, директор Асоціації постачальників торговельних мереж, вважає, що громадяни України навіть за кордоном є важливим активом. «По-перше, це гроші, що приходять до України і в багато разів перевищують усі іноземні інвестиції й іноземні кредити. Але, не довіряючи державі, люди не вкладають їх у те, що завтра знову принесе гроші. Накопичення переважно йдуть на житло й автомобілі. По-друге, маючи потужні діаспори в багатьох країнах, Україна може створювати внутрішній тиск на уряди цих країн. По-третє, перебуваючи за кордоном, вони будуть створювати торгові підприємства, що позитивно вплине на зростання українського експорту», — пояснив він порталу «Слово і діло».
Натомість Олександр Савченко, заступник голови НБУ в 2005-2009 рр. у грудні минулого року ефірі програми «Перші про головне» на телеканалі ZIK висловив іншу думку. За його словами, українські заробітчани приносять РП колосальний прибуток, тоді як Україна значно втрачає від виїзду своїх громадян за кордон. «Українці, котрі еміґрували задля заробітку до Польщі, створюють 15 % валового внутрішнього продукту (ВВП) цієї країни. А це приблизно 40-50 млрд USD на рік», — наголосив експерт. Він пояснив, як можна вирахувати ціну одиниці людського потенціалу: весь потенціал країни коштує 10 ВВП за паритетом купівельної спроможності. Потім це число ділиться на кількість громадян, і таким чином вираховується ціна одного громадянина.
«Один українець у середньому коштує 80 тис. USD. Тобто це загальні капітальні вкладення у громадянина — народити, виховати, дати освіту тощо. Тоді як молодий українець із 15 до 25 років коштує вдвічі дорожче — 160 тис. USD. І якщо помножити цю суму на 2 млн молодих громадян, які виїхали, то виходить, що країна втратила 320 млрд USD», — полічив економіст.
Але це тільки капітальні розрахунки, тоді як є ще поточні доходи і витрати. «Один українець за рік створює ВВП приблизно на 8 тис. USD. І коли він виїздить, то Україна не доотримує близько 6 тис. USD, якщо врахувати, що близько 2 тис. USD заробітчанин переказує назад до України», — зазначив п. Савченко.

Попереду — нова хвиля трудової міґрації
Як би там не було, але проблема заробітчан нікуди не подінеться. Зрештою, всі пострадянські держави Європи стикалися з цим явищем. Так із РП ще наприкінці 1980-х до країн Західної Європи виїхала величезна кількість людей, котрі працювали на найважчих і найменш оплачуваних роботах. Поляки тоді брались, як і українці, за все, що пропонували. Але за 20 років значна їхня частина повернулася додому, де вже існувала можливість створити власний бізнес або знайти високооплачувану роботу.
Наразі можна спрогнозувати нову потужну хвилю робочої міґрації. Вже незабаром Німеччина планує прийняти закон про полегшення імміґрації кваліфікованих працівників з-поза ЄС. Заробітна плата, яку пропонують німецькі фірми, в 2-3 рази вища, ніж платня у Польщі, вже не кажучи про Україну.
Цілком імовірно, що обсяг грошових переказів з-за кордону ще більше зросте. Однак, не варто забувати, що податків зі зароблених важкою працею на чужині грошей практично ніхто зі заробітчан не платить. Одночасно з цим скорочується кількість працездатного населення всередині країни. Вже зараз кількість офіційно працюючих в Україні (13 млн осіб) поступається кількості пенсіонерів (13,5 млн). За існуючих демографічних тенденцій дисбаланс між працездатним населенням і пенсіонерами, школярами, отримувачами соціальних виплат (інваліди, молоді матері тощо) буде лише погіршуватися.

Ігор Берчак

Мовою чисел
За даними Державної служби статистики, середня номінальна зарплата штатного працівника у жовтні 2018 року (дані за листопад та грудень ще не оприлюднювали) становила 9,218 тис. грн, що було в 2,5 разу вище рівня тодішньої мінімальної заробітної плати (3,723 тис. грн, із 1 січня 2019-го — 4173 грн). Найбільша середня зарплата за реґіонами виглядала наступним чином: Київ — 13,8 тис. грн, Донецька область — 9,9 тис. грн, Дніпропетровська область — 9,4 тис. грн.

До теми
За даними НБУ, обсяг гривневих депозитів в українських банках за 2018 рік зріс на 10 % — до 539,7 млрд грн, валютних (у доларовому еквіваленті) — скоротився на 2,4 % — до 13,4 млрд USD. Водночас, згідно з даними опитування компанії Research & Branding Group, проведеного в листопаді 2018-го, 43 % жителів України заявили, що взагалі не мають заощаджень. Ще 9-10 % респондентів повідомили, що мають заощадження на термін від одного місяця до двох, 8 % — на термін три-чотири місяці та 5% — на термін до шести місяців. Як зазначають соціологи, порівняно з лютим 2017 року кількість українців, котрі не мають заощаджень, зменшилася на 4 %, а кількість тих, кому заощаджень вистачило б менше, ніж на місяць, стало менше на 3 %. Найбільше українців, які не мають заощаджень, серед тих, кому за 60, а найменше — серед 30-40-річних.
Також, за даними опитування, 43 % громадян України вважали, що найбезпечніше зберігати заощадження в USD. Далі з великим відривом слідує EUR (15 %) та гривня (12 %). Ще 12 % українців не довіряють жодній із валют, а 16 % не визначилися в цьому питанні. Опитування проводили 16-26 листопада 2018 року серед 2 тис. респондентів. Метод опитування — особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Максимальна похибка вибірки не перевищує +/-2,4 %.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...