Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 2, 2020

Звітує осередок СУМ із Джерзі-сіті

Автор:

|

Лютий 05, 2020

|

Рубрика:

Звітує осередок СУМ із Джерзі-сіті
Осередок СУМ у Джерзі-сіті

Початок нового року є часом підбиття підсумків — що вдалося зробити, які плани на майбутнє. Така розмова відбулася і в осередку Спілки української молоді міста Джерзі-сіті (штат Нью-Джерзі). До вашої уваги — частина думок сумівців, котрі взяли участь у розмові.
Ілля Кубський (молодше юнацтво): «Для мене найзначнішою подією стало першунство на злеті (сумівський злет відбувається протягом вихідних на День пам’яті в сумівській оселі в м. Еленвіл, Нью-Йорк). Мама мені цілих два місяці не давала спокою — вчили вірш на конкурс слова, готувались до конкурсу знання. Крім цього, наш рій готував танець на конкурс мистецтва — це мені подобається».
Вікторія Бац (молодше юнацтво): «Мені теж подобається бути на злеті — ночувати в шатрі, а яку смачну їжу наші батьки готують… Але найбільше минулого року я запам’ятала свій виступ на вшануванні пам’яті Степана Бандери. Я розказувала вірш «Я — бандерівка», всі плескали, а в одної старшої пані були сльози на очах».
Аліна Струмінська (старше юнацтво): «На святі Миколая я була Феєю — наші найменші сумівці просто чудові, мені подобалося робити казкові речі для них. Цього року я була таборовичкою вишкільного табору на сумівській оселі в Еленвіллі. Це було надзвичайно цікаво і весело. Купа вражень, нових друзів, не хотілось вертатися додому».
Роксоляна Греб (старше юнацтво): «І гутірки на вишколі були цілком не нудні — навпаки, науковці і журналісти — вже не пам’ятаю всіх імен (професор Нью-йоркського університету Володимир Зарицький, кореспондент KyivPost у Вашингтоні; Аскольд Крушельницький, головний виховник табору; Дмитро Ленчук, засновник і багаторічний голова Українсько-американського товариства правників; Віктор Рудь, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху; д-р Володимир Бірчак, співробітник Українського національного інформаційного сервісу УККА; Лукіян Ленчук. — Ред.) розказували про події в Україні, учасниками яких вони були. А після гутірки про використання Росією дезінформації в сучасній інформаційній війні нас усіх поділили на групи, наша група мала написати контаргумент на пост у Facebook про «громадянську» війну в Україні — тут уже треба було самим добре подумати».
Андрій Рак (старше юнацтво): «На нашому виступі до роковин Шевченка ми розказували про постать Шевченка на Євромайдані, тримали фотографії тих подій. На одній — картина художника Євромайдану, де Тарас Шевченко в шоломі та з автоматом — у Школі українознавства ми такого Шевченка не вчили. Також я був Козаком на святі Миколая — люблю грати ролі».
Іван Сорока (старше юнацтво): «Поїздка в Україну «На крилах дружніх змагань» була найкращою подією минулого року для мене. Під час сумівського туру, організованого другом Михайлом Томашевським, ми проводили матчі з футболу в Ірпені біля Києва, Івано-Франківську, Львові, Богородчанах (там ми грали також із командою дівчат, на наступні тури варто організувати теж дівчачу збірну СУМА). Ми мали екскурсії, були в музеях і просто прогулювалися, як був час, чудовими містами — Львів, Київ, Чернівці, Ірпінь. Я б радив усім брати участь у подібних поїздках, для мене тут поєдналися три улюблені речі: Україна, друзі та футбол. Ми також відвідали ветеранів війни на Донбасі, які проходять реабілітацію в госпіталі біля Києва — чоловіки з пошкодженими руками чи ногами, або без кінцівок. Коли ми їх питали, що допомагає їм не впасти в депресію, відповідь була: «Те, що ви приходите. Бо ми тоді бачимо, що справа, за яку ми могли загинути, важлива для інших, що наша жертовність недаремна». Цей досвід був насправді зворушливим для мене, бо ми тут бачили патріотизм не тільки на словах, а в дії».
Юрко Мартинів (дружинник): «СУМ для мене — це місце, де я бачуся з своїми українськими друзями, ми можемо обговорити події в Україні. Сумівський злет 2019 року для мене і Діани Бик був останній; те що, ми стали першунами, було приємно. Пригадую, шокуючою була інформація, яку я дізнався під час підготовки сценки про Степана Бандеру — законом для члена ОУН була цілковита відмова від алкоголю та тютюну. Нам є з кого брати приклад».
Владик Бартків (старше юнацтво): «Раніше я не зовсім охоче йшов на Стійку біля Гробу Господнього на Великдень. Тепер уже розумію, чому наш відділ щороку організовує таку акцію. Гасло СУМ «Бог і Україна» насправді дуже сильне. Я вдячний батькам, що приводили мене на сумівські сходини з чотирьох років. Щоб перемагати на злеті, тренуюся кидати кулю, як тільки погода дозволяє. Також вірш на конкурс слова, матеріали до конкурсу знання починаю вчити заздалегідь — так багато достойних конкурентів із інших осередків, що я був страшенно гордий, коли отримав перше місце на цих змаганнях».
Джессіка Дем’янич, головна виховниця відділу: «Ми пишаємося, що наші сумівці вибороли багато медалей на злеті, наш осередок посів друге місце. Але головним ми вважаємо участь всіх у підготовці до злету і в самих змаганнях. Дух взаємної підтримки, праці в команді, також те, що сумівці вивчають українську історію, культуру, сучасну ситуацію різними способами — через конкурс роїв, готуючи постери, сценки для мистецького конкурсу, є надзвичайно важливим».
Орися Сорока, культосвітній референт: «Ви б бачили з яким завзяттям наші сумівці, котрі грали гімназистів у сценці про Героїв Крут, виконували пісню «Гей, не журися, вільнеє козацтво, що нас беруть в облогу знов і знов, що невелике наше славне братство, що незабаром знов проллється кров». Такі речі запам’ятовуються на якомусь глибшому рівні».
Андрій Дем’янич, заступник голови осередку: «Для мене сумівський зліт був місцем напруженої праці, майже без перепочинку. Внесення результатів усіх конкурсів у комп’ютерну базу, організаційна робота до і підчас злету не є помітною. Але те, що все відбулося майже без затримок, і проблем, для мене було найкращим результатом».
Олена Тилько-Галькович, сумівка-сеньйор: «Те, що юнацтво і дружинники приходять до своєї сумівської домівки для виховної праці, є найкращим показником активного життя осередку. Всюди в світі, де українців розкидала доля, вони творили місця, де можуть зібратися в своїй українській спільноті, можуть бути українцями, виховувати українцями своїх дітей. Дуже хочу, щоб це відчуття домівки наше юнацтво перейняло від нас».
Зоряна Ковбаснюк, голова осередку: «Наш осередок 2019 року зробив дуже багато — це також і виступи перед українською громадою на пікніку, і участь в вшануванні річниці Голодомору в Нью-Йорку, розповідь про Голодомор у нашій церкві, подарунки для дітей ветеранів російсько-української війни (акція СУМ «Теплом зігріємо серця»), листи до бійців на Донбасі, колядування для громади. Приємно бачити, як виростають і стають зрілішими наші діти, що їм цікаво бути разом, вони чекають із нетерпінням, щоб поїхати на сумівський злет і табори, набираються знань про Україну, виростають свідомими українцями. Також особлива подяка за підтримку нашого осередку громаді, о. Василю Путері, пароху церкви Св. Петра і Павла в Джерзі-сіті, Українському народному дому в Джерзі-сіті (президент — Ігор Колинець), УФКС «Самопоміч», відділ в Джерзі-сіті (менеджер — Ольга Ільницька). В планах — продовжувати виховну сумівську роботу, запрошуємо новоприбулих приєднуватися до нашої сумівської родини!»
Підготувала Орися Сорока, культосвітній референт осередку СУМ у Джерзі-сіті

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply