Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 22, 2020

Зустріч із Мустафою Найємом

Автор:

|

Серпень 14, 2014

|

Рубрика:

Зустріч із Мустафою Найємом

Мустафа Найєм

«Україна поділена зараз не на захід і схід, і навіть не на україно- і російськомовних, а на тих, хто розуміє, що в країні йде війна, і тих, хто цього не розуміє», — сказав Мустафа Найєм на організованій НКО «Нова Україна» зустрічі з українською громадою Північної Каліфорнії в останній день стажування в Стенфордському університеті.

Інженер-журналіст, пуштун, патріот України
Мустафа Найєм — засновник «Громадського телебачення» й постійний автор «Української правди» — був першим, хто з невеликою групою своїх друзів вийшов на Майдан ще 21 листопада 2013-го, відразу після того, як країна почула від прем’єр-міністра Азарова, що її економіка «не готова» до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). А 7 серпня 2014-го журналіст детально розповідав українцям Каліфорнії про будні України, ділився своїми спостереженнями й аналізував ситуацію.
Народжений у Кабулі афганець Мустафа зростав у Москві, куди переїхали його батьки; потім сім’я оселилася в Києві. Українську почав вивчати лише кілька років тому, проте його мова — досконала, багата й позбавлена акценту. Закінчивши Київський політехнічний, він змінив фах на журналістику. Мустафа побував у багатьох конфліктних зонах, а тепер він — в епіцентрі подій в Україні: часто виїжджає в зону Антитерористичної операції (АТО), організує зв’язок із волонтерами, які допомагають військовим і цивільному населенню, і, звісно, керує «Громадським ТБ».
Зустріч тривала чотири години замість запланованих двох. Мустафа — із тих, із ким із перших хвилин почуваєшся відверто і невимушено, вечір запитань і відповідей перетворився на щиру розмову про те, що діється, як допомогти Україні та чого очікувати.

Війна і життя
«Коли повертаєшся зі зони АТО, найбільше вражає контраст: щойно в тебе на очах гинули твої друзі, котрі пішли воювати за країну, а ось уже в Харкові люди поспішають у справах або п’ють пиво, гуляють закохані. І ти розумієш, що людям не заборониш жити: у когось – весілля, а в когось – день народження.
Але з іншого боку, багато хто просто не може усвідомити того, що йде війна. За офіційними повідомленнями, загинуло більш як тисячу людей. Скільки насправді — не знає ніхто. Деякі вояки поховані без прізвищ і імен, бо їх знали лише за позивними. Є зниклі безвісти, полонені. Помирають поранені в шпиталях — і їх не завжди включають до статистики загиблих», — болісно зітхає п. Найєм.
Однак, за його словами, військові формування за три місяці зробили величезний якісний стрибок: «З’явилася координація між родами військ, навчилися володіти зброєю». Повномасштабне вторгнення Російської Федерації (РФ) — цілком можливе, вважає Мустафа. Проте в цьому разі «війна буде дуже жорстокою: в Україні повторюється грузинський сценарій, однак ми — мобілізованіші, ніж грузини раніше, та й НАТО допомагає».
Кілька разів лунало запитання, як найкращим чином організувати допомогу військовим, а також біженцям і цивільним у зоні АТО й чим може допомогти діаспора. Мустафа закликав охочих звертатися безпосередньо до нього: «У Києві виник рух добровольців, котрі відвозять військовикам допомогу — одяг, харчі, речі першої необхідності — безпосередньо на фронт. Такі добровольці ризикують життям, адже дорогою їх обстрілюють, беруть бранців, катують, а часом навіть убивають».
Хто ж, крім російських найманців, воює на боці сепаратистів? «Я б і сам хотів дізнатися, хто там воює. На тому боці я не був, не розмовляв із ними — це для мене небезпечно», — каже журналіст. Він розповідає, що у реґіоні є певні групи, невдоволені тим, що Революція гідності відбулася без їхньої участі. З цих настроїв спробували скористатися донецькі олігархи, щоби диктувати свої умови центральній владі. Проте вони не сподівалися, що з цих же настроїв скористає й Путін. Проґавив їх і п. Порошенко — він мав відразу після обрання Президентом поїхати на Донбас і переконати місцевих мешканців, що їм вигідніше залишатися з Україною та підтримати реформаторський рух центральної влади. Підбурених російською пропагандою мешканців сходу переконали в міфічній загрозі «фашистів», і ті взялися до зброї.
«Вони жодною мірою не хочуть приєднуватися до Росії — цього вони бояться не менше, ніж ми. Жителі Донбасу ніколи не мали нагоди замислитися над своєю ідентичністю. Їм до таких питань просто байдуже. Не сумують вони, звісно, і за Януковичем. Проте з різних причин невдоволені життям і центральною владою. А багато хто воює за гроші. У багатьох гірників немає роботи — ось вони знайшли «заробіток». Ще одна група — переважно молодь, приваблена «романтикою війни», своєрідним Гуляй-полем.
Ці бойовики, хто – за гроші, хто – через бажання «пригоди» – виконують волю російських засланців. «У будь-якому разі, місцеві люди, котрі пішли за сепаратистами, не кидали своїх оселі, навчання, праці заради захисту Батьківщини. Відмінність у мотивації їх і українських патріотів — очевидна. А Гіркін хоч і має ідею, проте ця ідея не є ідеєю мешканців Донбасу», – пояснює п. Найєм. Не слід забувати й про те, що багато мешканців реґіону пішло воювати на боці українців, додає він.
Звісно, питали гостя й про долю Майдану. На думку п. Найєма, Майдан уже виконав свою роль: «На Майдані до остаточного розгону більшість складало дві категорії людей: морально травмовані розстрілом майданівців і ті, хто не знайшов себе в житті. Обидві групи психологічно бояться повертатися до буденного життя. Абсурдно, коли повертаєшся звідти, де воюють і вмирають, а на Майдані – п’ють пиво та «захищають вибір країни». Якщо буде потреба, Майдан швидко збереться знову».

Нові проблеми журналістів
Багато питань стосувалося становища журналіста на війні та ситуації зі свободою слова в Україні. Мустафа зауважив, що в Україні ніколи не було потреби займатися саме військовою журналістикою, і відсутність досвіду в цьому дається взнаки: «Не навчені організовувати статистику загиблих, висвітлювати, що діється на фронті; не маємо досвіду в тому, як описувати становище біженців, полонених і поранених». Наразі все опановується швидко, на ходу. Сам п. Найєм вів чимало репортажів із району бойових дій. Тут новим для журналістів, за словами Мустафи, стало головне питання — співвідношення між журналістською правдою й етикою на війні, адже не завжди етично казати всю правду, приміром, про обставини загибелі того чи іншого воїна його близьким.
Журналіст розвіяв сумніви деяких слухачів щодо свободи слова. «Свобода слова і критики у нас нічим не обмежена, у виданнях знайдете її більше, ніж треба. Проте я все частіше замислююсь над тим, піде критика, особливо — військових, у тому чи іншому випадку на користь державі чи буде навпаки». Ситуація, в якій ворог може скористатися з критики або коли надмірна критика може зашкодити бойовому духові, вимагає теж розв’язання дилеми між журналістською правдою й етикою.
Нагальною проблемою є протистояння масованій російській пропаганді. «Набагато важливіше за гроші — те, щоби наш голос почули, бо у багатьох американських і європейських медіа інформація про Україну подається з російських джерел, адже вони є голоснішими за наші».

Нова політична конфігурація
На запитання, чи будуть дочасні вибори до Верховної Ради України, Мустафа відповів: скоріше всього, вони відбудуться восени. Але тут виникає зачароване коло: за якими законами буде обиратися новий склад парламенту? Крім того, через війну мешканці Донбасу не всюди зможуть проголосувати. Та й 45 днів – замало, щоб утворилася й розкрутилася якась нова політична сила.
Попри перешкоди, результати виборів, на думку п. Найєма, залежатимуть від ситуації на фронті. Загальні абриси виглядають так. Комуністи, можна вважати, зійдуть нанівець. Мають шанси «Батьківщина», УДАР, блок Петра Порошенка, який складається на основі політичної сили Юрія Луценка; можливо, «Свобода», яка, із точки зору Мустафи, втратить голоси ще, порівняно з нинішніми президентськими виборами. «Правий сектор» так і не став самостійною партією; наразі люди, котрі входять до нього, воюють у різних військових формуваннях. Про Партію реґіонів гість не згадав узагалі.

Попереду — важке реформування
За твердженням Мустафи, українська держава все одно здобуде перемогу: або Путін відступиться під міжнародним тиском, або силовики звільнять захоплену територію. І ось тоді розпочнуться дуже складні процеси: «Величезна кількість людей, котрі зараз воюють, покинула престижну роботу, сім’ї, а багато хто – й бізнес. Після війни вони повернуться героями та, водночас, із важкими фронтовими спогадами. Усі вони матимуть зброю й досвід володіння нею. Ці люди добре відчули, за що воювали і платили страшну ціну —життя. І якщо, боронь Боже, вони побачать, що, поки вони гинули, хтось обкрадав країну, не беруся передбачити, якою буде реакція, проте певен, що мирним Майданом вже не обмежаться. Тільки якщо вони переконаються, що воювали та гинули недаремно, у нас буде шанс разом будувати мирне життя».
Воїни, військові та добровольці стають головними носіями нової системи цінностей, де патріотизм поєднано із цінностями середнього класу, успішності, але найголовніше – виміряно величезними жертвами непримиренності до корупції, обкрадання держави та всіх несправедливостей, які панували в країні до Майдану. Тому виникає проблема подальшої долі олігархів. «Усі олігархи, включно з Президентом, у різні часи були у владних структурах і користали з цього», – зауважує п. Найєм. Дехто зараз робить корисні справи для країни, зокрема Ігор Коломойський. Деякі з них аж надто залежать від РФ. Так, бізнес Дмитра Фірташа цілком базується на російському газі. Тепер вони повинні усвідомити, що не зможуть і далі перебувати у владі або користати зі «своїх» урядовців.
Загалом, п. Найєм переконаний, що нове, народжене Майданом і визвольною війною, суспільство очолить курс країни до демократичних і антикорупційних змін. Нова Україна народжується, на жаль, через кров і жертви. «І найбільшим розчарування буде, якщо ми знову змарнуємо шанс вирости і зміцніти у цих бурхливих днях. Тисячі жертв не простять нам втраченого шансу», — підсумував Мустафа Найєм.

Надія Банчик

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply