Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 17, 2017

Як за державні гроші робити з мухи слона

Автор:

|

Червень 28, 2012

|

Рубрика:

Як за державні гроші робити з мухи слона

20 червня ін­тернет-видання заполонили численні повідомлення про візит делеґації Черкаської обласної державної адміністрації (ЧОДА) України в складі 60 осіб до Нью-Йорка‚ де мав відбутися фестиваль російської культури «Наше наследие». Ось кілька з них.

«Сергій Тулуб, голова ЧОДА: «У програмі передбачена зустріч із Генеральним секретарем ООН, представлення в дипломатичних місіях, а також перебування на фондовій біржі та представлення Черкаської області в бізнесі. Спілкуватимуться черкащани з представниками діаспори, а американцям репрезентують творчу спадщину, автентичну черкаську кухню та соціально-економічні здобутки останніх років. Черкаська делеґація — єдиний представник України на щорічному всесвітньому фестивалі» («Вікна-новини»).

«Як повідомив губернатор, програма триденної поїздки — дуже насичена: зустріч в ООН із Генеральним секретарем, представлення Черкаської області в різних дипломатичних місіях, (…) виступи Черкаського народного хору, зустрічі з представниками бізнесу й української діаспори» («Тиждень»).

«Очільник області зустрінеться з Генеральним секретарем ООН, потужними бізнесменами Нью-Йорка та Нью-Джерзі, представниками української діаспори» («Черкаський край»).

«США відвідають також начальник управління культури ЧОДА Василь Марштупа, перший заступник начальника Головного управління інвестиційно-інноваційної політики Євген Калінічев, посадові особи місцевого самоврядування, представники місцевих органів виконавчої влади, депутатського корпусу, ділових і наукових кіл» (Сайт Черкаської обласної державної адміністрації).

Поряд із такими оптимістичними звістками були й більш помірковані‚ навіть критичні. У виданні «Прочерк-інфо» 20 червня Микола Томенко, заступник голови Верхов­ної Ради України (ВРУ), констатував, що «розмови про реалізацію в Україні проекту «Русского мира» не проходять даремно. Уже й на місцевому рівні багато посадовців стало його прихильниками та пропаґандистами (…) Важко собі уявити, яку місію виконуватимуть 60 чиновників і митців із Черкащини на фестивалі (…),де пропаґується російська культура».

Видання progolovne.ck.ua 21 червня зауважило: «Склад делеґації добирався дуже специфічно. Один із ректорів черкаських вишів, побажавши залишитись невідомим, повідомив, що йому також пропонували поїхати, але за це він мав сплатити 10 тис. USD у загальну «касу» делеґації».

Оксана Колісник, журналіст і адміністратор хору «Канон» із Черкас, розповіла: «Із цією поїздкою від самого початку було щось не так. Розмови про неї почалися понад півроку тому з неприємного осаду від необхідності «переполовинити» склад Черкаського академічного заслуженого народного хору, а то й узагалі взяти «на підсилення» київських співаків. Проковтнувши образу, артисти все ж стали готуватися. Точно так само готувалися музейні працівники, пропонуючи свої варіанти концепцій виставки, яка начебто планувалася мало не в «Метрополітен-музеї» Нью-Йорка. Плани організаторів поїздки, обставини виникнення її ідеї тримали за сімома печатками навіть від майбутніх її учасників. І досі не зрозуміло, із чого все почалося. Та за два останніх тижні виникла страшна метушня, особливо зі збиранням експозицій виставок творів черкаських художників і майстрів народного мистецтва. На диво‚ і з візовими документами все вирішувалося в останній момент. Але чи не кожного дня проводилися наради про поїздку. Для чого їхали? Які результати хотіли отримати? Чому визначено саме такий склад делеґації? Навіть сам керівник області не зміг того сказати на останній перед відльотом прес-конференції. Жодного з місцевих журналістів до делеґації не запросили, навіть із числа тих, у кого була відкрита віза в США. А спроба знайти можливість для висвітлення події відгукнулася дивними повідомленнями: про абсолютну непоінформованісь частини заявлених у програмі перебування приймаючих організацій — головним чином, організацій українців, і проблемний із точки зору українських організацій культурний контекст перебування делеґації.

Ці обставини викликали навіть публічний осуд Аскольда Лозинського, голови Світової конференції українських державницьких організацій, висловлений на акції в захист державного статусу української мови в Україні перед Генеральним консульством України в Нью-Йорку. Звісно, численні повідомлення про цей захід у наших місцевих інтернет-ресурсах не забарилися. А відповіддю їм стали офіційні прес-релізи про те, що Черкаська область співпрацює сама чи не із цілою ООН, про укладений меморандум щодо співпраці зі штатом Нью-Йорк, про прокламацію сенату штату, зустріч із IBM тощо. І десь одним реченням — про виступ Черкаського народного хору, який у той момент насправді міг перебувати, у кращому разі, у літаку над океаном, у гіршому — у зоні відльоту летовища Бориспіль, рівно як і експонати виставок і їхній супровід.

Організаційна колот­неча таки далася взнаки невчасно отриманими візами, недооформленими документами й іншими прикрощами, які на маршруті розділили делеґацію. Аж ось візит, який із прикро короткого, чотириденного, перетворився на фактично ніякий, дводенний, підійшов до завершення».

30 червня в Нью-Йорку закінчується Десятий щорічний фестиваль «Наше наследие», організований Російсько-американською фундацією. На ньому поряд із художниками з Єврейської автономної області Росії (Біробіджан), фотовиставкою «Євреї царської Росії», концертом російськомовних співаків міських кабаре, святом бухарських євреїв було заявлено виставку черкаських художників, виступи Черкаського академічного народного хору й тріо «Вербена». У розісланій програмі свята було зазначено конференцію за участю української преси, зустріч із провідниками української громади, перемовини про співпрацю з українським бізнесом, семінар в Українському інституті Америки (УІА), частування українськими стравами в ресторані «Татьяна» за участю представників української громади. Ці передбачення передусім здивували саме провідників української громади, котрі про ті зустрічі не чули й гадки не мали. Напередодні семінару в УІА директор інституту Лідія Зайнінгер повідомила, що про такий захід нічого не знає.

Перед виїздом із Черкас Сергій Тулуб, голова ЧОДА, поінформував пресу: «Це — не тільки російський фестиваль. Так, росіяни виступають організаторами. Але в заході беруть участь Україна та Литва. Усе це йде через Міністерство закордонних справ (МЗС). Ми отримали дозвіл Адміністрації президента. Маємо всі погодження».

Очевидно, МЗС України дало необхідні вказівки Постійному представництву України в ООН і Генеральному консульству України в Нью-Йорку, які зробили все можливе, аби допомогти черкащанам у перебуванні на американській землі. На жаль, не все від них залежало.

Попри всі «погодження» учасникам подорожі не вдалося своєчасно вилетіти з Москви до Нью-Йорка. Одні кажуть, що літак компанії «РосАвіа» у Києві був несправний і своєчасно не привіз пасажирів до Москви, звідки трансатлантичний рейс почався без них. Інші згадують про негаразди з візами та квитками. Але п. Тулуб перед виїздом заявляв: «Ця поїздка готувалася більш ніж півроку». Чому ж не погодили все з переїздом, чому обрали авіакомпанію, яка перебуває на межі банкрутства?

Однак прилетіли. Юрій Сергєєв, постійний представник України в ООН, домовився про відвідини черкащанами бібліотеки ООН, де вони й побували. На зустрічі в УІА спершу показали кольорову стрічку про Черкащину. Загалом, фільм — гарний, але дещо незвичними для сучасного світу були застарілі технологічні споруди «великої хімії», збиті з дощок скрині з плодами полів, прив’язані ланцюгами корови, котрі намагалися дотягнутися до кинутого на бетон корму, надпотужні пострадянські трактори, які нівечили структуру чорноземів. Зате розповідь п. Тулуба була сповнена оптимізму. Він розповів, що за два останніх роки завдяки зростанню економіки на Черкащині було створено 11 тис. нових робочих місць, і безробіття не перевищує 3 %, допомога пенсіонерам, ветеранам, сиротам і багатодітним родинам стала «потужною та стрімкозростаючою», платня працівників зросла на 20 %, 300 промислових підприємств виробляють здебільшого продукцію світових стандартів. Область має великі перспективи для інвесторів.

Звісно, наведені дані вимагали аналізу, тому що, скажімо, збільшення платні не означає зростання життєвого рівня в умовах підвищення цін і інфляції. Але це мало непокоїло доповідача. Як писала 20 червня газета «Тиждень», «губернатор Черкащини Сергій Тулуб любить звітувати про свою роботу. Зокрема, у книзі-фотоальбомі «Рік поступу. Черкащина крокує вперед» (188 стор.) міститься 504 фото Тулуба». Ризикує пан губернатор‚ бо світлин Віктора Януковича в тій книзі — лише 14. Усе ж острах‚ мабуть‚ присутній‚ бо в УІА п. Тулуб зупинив перекладача‚ який читав усталений текст‚ і сказав, що імпровізуватиме. А тоді заявив, що, відколи президентом став п. Янукович, в області подолано спад виробництва, здійснюються важливі «життєстимулюючі заходи».

Славослів’я з уст губернатора стало сиґналом для Віктора Ніколенка, Канівського міського голови, який також перервав свою розповідь про місто «імпровізацією»: «Віктор Янукович так щиро любить Канів! Ми, українці, щиро радіємо, що маємо такого президента!»

Виступили також д-р Анатолій Кузьмінський, ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, і Надія Свиридова, головний технолог горілчаної компанії. Андрій Таранов, представник товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Українські аґрарні інвестиції» з Києва, розповів про успішний продаж українського зерна, зокрема до Росії. На жаль, він не згадав, що інвестором товариства, яке орендує землю в кількох областях України, є саме російський Інвестбанк. Через відсутність слухачів обговорення чи запитань не було. Лише Алекс Гутмахер запропонував запросити хор на «Союзівку».

На кілька хвилин заскочив до інституту Дін Скелес, голова сенату штату Нью-Йорк, аби вручити гостям вітальні прокламації й отримати від п. Тулуба подарунки — горілку та рушник. За нагоди сенатор розповів про проблеми, які вирішує уряд штату, що викликало ентузіазм у п. Тулуба, який зауважив, що й Черкащина, виявляється, має проблеми, котрі можна вирішувати спільно. При цьому Сергій Тулуб виголосив ще одну «імпровізацію», цього разу — суто для сенатора: «Ми працюємо над вирішенням цих проблем під керівництвом нашого лідера Віктора Януковича для модернізації економіки України». Здавалося, що губернатор очікував на щось подібне на адресу президента США й з уст сенатора, але той лише сказав, що його бабуся була походженням з Києва, і попрощався.

У перерві я переказав п. Тулубові запитання черкаських журналістів: «Хто дав гроші на цю поїздку?» До речі, відповідь хотів би почути й Микола Томенко, який ще 20 червня дивувався з того, що робитиме купа державних чиновників в Америці. Сергій Тулуб пояснив, що державні службовці приїхали за рахунок держави, підприємці — за власні гроші, а мистці скористалися щедрістю меценатів. Яких саме? Не знаю. Не дивуюся п. Тулубові — випуск­никові Вищої партійної школи при Центральному комітеті Комуністичної партії Радянського Союзу, яка також існувала за державні гроші, що він не знає, звідки беруться ті гроші в державному бюджеті, бо інакше не ганяв би за океан цілу бригаду чиновників.

Увечері того ж дня делеґація вечеряла в єврейському ресторані на Брайтон-біч, а хористи парилися в автобусі, повертаючись із далекого концерту. Добре, що співаки побували в Америці, але шкода, що вони прилетіли лише на два дні й виявилися зайвими на бруклінському фестивалі, тоді як у наступні тижні могли би викликати овації на великих українських фестивалях у Гантері й на «Союзівці».

Після повернення делеґації додому знову з’явилися оптимістичні заяви. «Цікавим був також діловий форум в Українському інституті Америки (Нью-Йорк), де ми ознайомили представників бізнесу з потенціалом Черкащини, із реґіоном у цілому, а також отримали нагоду налагодити гарні двосторонні відносини», — підкреслив Сергій Тулуб, голова ЧОДА» (26 червня, Черкаська обласна державна адміністрація).

«Про візит черкаської делеґації до США Сергій Тулуб, голова ЧОДА, дав інтерв’ю в Національному мистецькому клубі, де проходив вернісаж творів митців і народних художників Черкащини, співав блискучий Черкаський народний хор. Цим, либонь, і обмежи­лась участь черкащан у фестивалі російських американців.

С. Тулуб: «Що стосується офіційної делеґації, то вона профінансована з бюджетних коштів, як це й має бути в подібних випадках (…) Дуже багато зустрічей між бізнесом українським і бізнесом американським (…) Славнозвісний Черкаський народний хор виступив і на виставці творів українських митців, і на українському фестивалі на курорті «Союзівка» (…) Серед організаторів візиту й тих, хто сприяв проведенню зустрічей, були впливові члени української громади» (25 червня, «Радіо «Свобода»).

Але тепер і громадськість зацікавилася вартістю подорожі черкаських чиновників і досягненнями від поїздки до США. Видання «НародUA» 26 червня запитало про це на прес-конференції й повідомило: «Черкаський губернатор Сергій Тулуб ще не знає, скільки витрачено з обласного бюджету на поїздку черкаської делеґації до Сполучених Штатів Америки. Він заявив, що з бюджету фінансувався офіційний візит лише п’ятьох осіб згідно з нормативами, установленими Міністерством фінансів України. І ні копійки більше. Усе інше було профінансовано за рахунок різноманітних організацій, а також фірм, які підтримували нашу делеґацію — митців, художників і так далі — у цій поїздці».

«Після неодноразових дзвінків до управління культури й управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин ЧОДА, — пише «НародUA»‚ — таки вдалося дізнатися про весь склад офіційної делеґації, а також про витрати з бюджету. Так, перший заступник управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Євген Калінічев повідомив, що з бюджету, «згідно з розпорядженням», фінансувався лише візит Сергія Тулуба. Окрім нього, ректора Анатолія Кузьмінського та посадника Канева Віктора Ніколенка до офіційної делеґації входили також Євген Калінічев і начальник управління культури ЧОДА Василь Марштупа».

Відрядження панові Кузьмінському оплачував університет, Віктор Ніколенко їздив до США за рахунок канівського міського бюджету, а Євген Калінічев і Василь Марштупа — «за власний рахунок і за рахунок приймаючої сторони». Доба проживання Сергія Тулуба в американському готелі коштувала 240 USD без харчування (голова ЧОДА пробув там чотири ночі). Переліт губернатора обійшовся в 1 тис. USD. Загалом на перебування Сергія Тулуба в США з бюджету було виділено 23 тис. грн.

Тим часом черкаська опозиція, зокрема Леонід Даценко, координатор Ради опозиційних сил Черкащини, критикувала губернатора Сергія Тулуба за витрачання коштів із бюджету й участь у заходах «російської та єврейської культури» в Нью-Йорку, тоді як української культури на Черкащині голова ЧОДА не підтримує.

Ольга Гладун, директор Черкаського художнього музею, розповіла‚ що їй готель коштував дешевше — 220 USD на добу. Але більша частина делеґації запізнилася на літак і першу ніч подорожі провела в московському готелі.

Прикро‚ що демонстративне іґнорування закордонного українства в США не дало досягнути справді відчутних результатів подорожі‚ познайомити земляків зі співом чудового хору й творами талановитих митців. А тепер адміністрації‚ відрядженій за океан Віктором Януковичем і Костянтином Грищенком‚ доводиться розповідати байки про блискучий успіх дводенного візиту до Америки й застерігати його учасників від критичних висловлювань.

 Лев Хмельковський

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...