Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 19, 2019

Вшанування пам’яті Патріарха. У Філадельфії відбудеться урочисте відзначення 120-річчя від дня народження Йосифа Сліпого

Автор:

|

Лютий 16, 2012

|

Рубрика:

Вшанування пам’яті Патріарха. У Філадельфії відбудеться урочисте відзначення 120-річчя від дня народження Йосифа Сліпого

Традицію відзначення свята Дня Патріарха започатковано заходами Товариства «Св. Софія», США, у родинному селі Блаженнійшого Йосифа Сліпого Заздрості на Тернопільщині 2009 року, а роком пізніше День Патріарха відбувся в Лондоні (Велика Британія). Метою цього заходу є увічнити пам’ять про Слугу Божого Йосифа та посприяти науковим дослідженням його багатої духовної спадщини.

З огляду на особливу дату його ювілею, себто 120-ліття від дня народження Йосифа Сліпого, цього року було вирішено надати цьому святу ще врочистішого характеру. Саме й тому відзначення, які пройдуть 25—26 лютого 2012 року у Філадельфії, матимуть справжній міжнародний рівень і в додатку до церковно-релігійної — також наукову та мемуарну частини. Перша частина — це міжнародна наукова конференція, що відбудеться в приміщенні Університету Ла-Саль у суботу 25 лютого; друга, мемуарна, відбудеться в неділю 26 лютого в греко-католицькій катедрі Непорочного Зачаття у Філадельфії, одразу після Архієрейської Божественної літургії за св. п. Йосифом, яку відслужить митрополит-архієпископ Філадельфійський Стефан Сорока.

Намаганням організаторів Дня Патріарха-2012 є не тільки, як вже сказано, увічнити пам’ять про Слугу Божого Йосифа та сприяти дослідженням його життя й творчості в україномовному світі, але й також зацікавити його особою іноземних науковців і — через харизматичну постать українського сповідника віри — звернути увагу християнського світу на долю Української греко-католицької церкви (УГКЦ) в Україні: її жорстоку ліквідацію 1946 року, довголітні страждання в підпіллі та тріумфальне відродження в останньому десятилітті минулого століття. В анналах історії Церкви доля УГКЦ — справді унікальна; вона заслуговує на увагу цілого світу, а Йосиф Сліпий як її глава і ті жахливі роки минулого століття чи не найточніше віддзеркалюють діяльність цієї Церкви, як це дав нам до зрозуміння американський історик Ярослав Пелікан у своїй праці «Ісповідник віри між Сходом і Заходом» (Confessor Between East & West. — 1990).

Велич і святість нашого Патріарха, мабуть, найкраще передав Папа Іван Павло ІІ у своєму зверненні до українців у Вінніпезі 16 вересня 1984 року: «Він був гідним наслідником праведного митрополита Андрея Шептицького. Однак прийшли гіркі часи для Української католицької церкви. Перейшов він іще раз через хресне пережиття та терпіння, подібно як Христос на Голгофі. Не міг кардинал Сліпий виконувати свого уряду; засудили його на 18 років заслання й терпіння. Та він не заломився, але, як герой, достойно витримав. Коли вийшов на волю й жив у Римі, то не спочивав, але віддано працював для добра Церкви та свого народу… У наших молитвах просімо Господа, щоби гідно його винагородив за його терпіння, за вірність Богові й Церкві та всю його працю».

У добу Другого ватиканського собору, у ті, можна сміло ствердити, негеройські часи, коли здавалося, що в навіть найвищих колах Вселенської церкви були намагання піти на угоду з антихристом, і коли ми, українці в діаспорі сущі, утрачали надію на краще майбутнє нашої Церкви на рідних землях, Боже Провидіння повернуло нам ту велику людину, сильного духовного провідника, загартованого в’язня Христа ради, якого не можна було ані зламати, ані купити ні за рублі, ні за долари. Це був поновний доказ опіки Божої над українським народом, його Церквою та предтечею їхнього відродження.

Про цю милість Божого Провидіння, яке дало нам Патріарха, як і про кволість Ватикану та його безталанну Ostpolitik, писало чимало поетів, українців і неукраїнців. Між тими останніми був славний польський поет-українофіл Юзеф Лободовський, який у поемі «Галицькому Владиці» протиставляє шляхетне, героїчне сповідництво віри українського митрополита із хиткою й улесливою дипломатією Ватикану:

Владико вбитих,

незнаних,

Ізгоєних в’язнів

у казематах,

Владико Церкви

у Катакомбах,

яка ціна на твої кайдани,

яку б заграти карту

дипломатам

зі шахраями

в саранських шатах?

Відтак слідує палкий заклик до обнови, до бою:

Піднеси посох свій,

владико,

Вдар клятвою

по багряницях і фіолетах.

Хай розірветься завіса

в «святая».

Замучених душі по небу

витають,

Розстріляні на костях

своїх як на флейтах грають

На них Церква постане

новая.

Тепер, після розвалу «Імперії зла», сповнилися пророчі слова поета й постала та Церква новая. Тепер, у добу незалежної України, коли УГКЦ стала справді універсальною Церквою, вірні якої проживають не тільки на рідних землях, а й у всіх куточках нашої планети, нам потрібно докласти всіх зусиль, щоб ім’я Йосифа Сліпого стало відоме всім народам світу. Нам слід неустанно молитися за прославлення його в лоні Вселенської церкви й за здійснення його планів і задумів для нашої Церкви, особливо завершення її структури Патріархатом.

Відзначення Дня Патріарха — щороку в іншій країні, під проводом ієрархії, з учасниками всіх прошарків громадянства — може стати також нагодою для плідної співпраці Церкви й науки, як і могутнім засобом посилення єдності всього українського Божого люду. Час нам зрозуміти, що ще недавно, як це в одному зі своїх віршів, присвяченому Патріархові Йосифові, ствердила поетеса Зоя Когут, «ходив між нами Велетень сторіччя і Син Великий України». Цю істину ми повинні передати нашим нащадкам і, використовуючи всі засоби інформації та науки, зробити її доступною всьому світові.

Маємо надію, що філадельфійський День Патріарха-2012 стане поштовхом до віднови того великого ентузіазму вірних, який запанував у Церкві після виходу Патріарха Йосифа на волю 1963 року, що це свято ввійде в традицію обнови, святості та відродження всіх цих чеснот, притаманних Блаженнійшому Йосифові.

Підсумовуючи, бажаємо висловити нашу радість із приводу того, що Синод єпископів УГКЦ, котрий відбувся 8—9 лютого 2012 року, проголосив 2012-й Роком пам’яті Блаженнійшого Патріарха Йосифа, стверджуючи, що його постать — «живе втілення долі Української церкви й нашого народу у ХХ ст.».

Леонід Рудницький, голова товариства

«Свята Софія» в США

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...