Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 30, 2020

Ушанування генерал-хорунжого УПА Тараса Чупринки

Автор:

|

Квітень 04, 2013

|

Рубрика:

Ушанування генерал-хорунжого УПА Тараса Чупринки

Осередок Спілки української молоді імені Тараса Чупринки, відділ жінок при Організації оборони чотирьох свобід України (ООЧСУ) у Нью-Йорку та відділ ООЧСУ у Брукліні в залі будинку Державницького фронту в Нью-Йорку 9 березня ц. р. спільно вшанували пам’ять полум’яного борця за соборну самостійну Українську державу — генерал-хорунжого Української повстанської армії Тараса Чупринки (Романа Шухевича).
Тарас Чупринка є одним із символів визвольної боротьби українців за свою незалежність. Своєю незламністю, талантом провідника та самопожертвою він становив найсерйознішу загрозу для кривавої системи комуно-більшовизму, яка послідовно здійснювала політику денаціоналізації та фізичного винищення українського народу через репресії й ґеноцид, зокрема Голодомор 1933 року. Тарас Чупринка вміло керував підпільною боротьбою Української повстанської армії (УПА), яка не тільки відстоювала інтереси українців і їхні права на незалежність, але й пробуджувала їхню національну самосвідомість. Як і всі підпільники, Роман Шухевич був свідомий того, що рано чи пізно загине в тій боротьбі, так само як і вірив, що на їхні місця прийде нове покоління борців за незалежність.
5 березня 1950-го спеціальні війська МГБ у складі більш як 1 000 осіб блокували село Білогорщу під Львовом, де генерал-хорунжий переховувався на конспіративній квартирі. Тут він прийняв свій останній бій. Один – проти тисячі!
Так, після загибелі Романа Шухевича активність УПА пішла на спад, але навіть після цього він навіював страх на все керівництво тоталітарної системи. Його ім’я було оббріхане, обставини боротьби за незалежність – викривлені та прирівняні до співпраці з нацистами, а правдива згадка загрожувала репресіями та покараннями. Водночас, уся правда про події тих днів була триалий час засекречена комуно-московськими загарбниками аж до відновлення незалежності 1991 року. Але людська пам’ять зберігає імена героїв, бо нація без героїв — приречена на вимирання.
Програма з ушанування Тараса Чупринки розпочалась із панахиди за упокій душі генерал-хорунжого, яку відправив о. Бернард, парох греко-католицької церкви Св. Юра в Нью-Йорку. Після цього відбувся Святочний апель осередку СУМ у Нью-Йорку, під час якого було оголошено хвилину мовчання в пам’ять про героя. Для сумівців Нью-Йорка вшанування пам’яті генерал-хорунжого має особливе значення, оскільки їхній осередок названо на честь колишнього провідника УПА.
Громадська академія розпочалася з виконання гімну Організації українських націоналістів «Зродились ми великої години». Далі у своєму вступному слові подруга Даня Лавро, голова осередку СУМ у Нью-Йорку, закликала всіх, а особливо – юнацтво СУМ і присутню молодь, наслідувати великого героя в справі служіння вільній соборній Українській державі. Академія продовжилася зігріваючими виступами наймолодших суменят, молодшого та старшого юнацтва. Подруга Христина Мельник продекламувала вірш Дмитра Павличка «Роману Шухевичу», а Ксеня Вітович прочитала вірш «Гучномовець Київський. Роману Шухевичу».
На завершення відділ ООЧСУ у Брукліні представив увазі присутніх художній фільм режисера Олеся Янчука «Нескорений» (2008). У стрічці драматичні події в Західній Україні другої половини 1940-х рр. представленні гостросюжетним протистоянням, у якому нескорена нація кинула виклик найжорстокішій системі сталінського терору, намагаючись відстояти своє право на державність.
Після фільму відбулася коротенька розмова зі співорганізаторами заходу Юрієм Баюраком і Станіславом Демечком, хлопцями, які виросли в Україні, а зараз активно допомагають відроджувати діяльність відділення ООЧСУ у Брукліні.
«Роман Шухевич є безумовно героєм, який повністю присвятив себе боротьбі за українську незалежність. При цьому він пожертвував не тільки собою, а й своєю родиною. Його приклад гідний наслідування», — поділився своїми міркуваннями п. Юрій. Продовжуючи думку колеги, п. Станіслав зазначив: «Треба пам’ятати та шанувати подвиг таких героїв, як Роман Шухевич, що є прикладом націоналізму, патріотизму, відданості та любови до свого народу. Такі просвітницькі акції, як сьогодні, потрібні, бо вони допомагають зберегти пам’ять».
Порівнюючи сучасну молодь в Америці й Україні й те, чи багато молодих людей змогло би стати до лав УПА, п. Станіслав звернув увагу на те, як багато юнаків деградує, піддаючись спокусам вживання алкоголю, тютюну та наркотиків: «Популяризація цього способу життя спеціально робиться для того, щоби знищити мораль і традиції, щоб українці не були в змозі дати відсіч ворогам так, як це зробили ОУН і УПА в 1930-ті, 1940-ві та 1950-ті рр.».
Де ж вихід? На думку юнаків, визначальний вплив на формування їхніх особистостей мали їхні бабусі та дідусі, які були свідками самовідданої боротьби УПА. І вони вірили їхнім розповідям більше, ніж підручникам історії; разом із тим, старше покоління заклало в них основи моралі та передало націоналістичні традиції, які комуністична система знищила в їхніх батьках.
Загарбник ніколи не скаже тобі правди, як він нищив твою історію, а жива людська пам’ять дасть змогу розібратися, де правда. Таким чином, справдилися сподівання й віра Шухевича не тільки в незалежність України, а й у те, що їм на зміну прийде нове покоління борців за незалежність. Обнадійливими є слова п. Станіслава: «Лідером кожного не зробиш. Лідер повинен сам себе зробити».
Поки існували такі самовіддані провідники, як Роман Шухевич, боротьба за українську незалежність тривала. Їхній подвиг і жертовність не були даремними, бо своїм прикладом вони зарядили наступне покоління борців. Хоч нинішні обставини в Україні – інші, її державність перебуває під загрозою. Честь України можна боронити в різних обставинах. Головне – бути завжди готовим до цього й працювати над собою, бо ніколи не можеш знати, коли прийде час діяти новим лідерам.
Віктор Курилик, Христина Пенджола-Вітович
Автор світлини — Наталія Качурак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply