Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 16, 2017

Ушанували д-ра Білика й інж. Кузика

Автор:

|

Червень 28, 2012

|

Рубрика:

Ушанували д-ра Білика  й інж. Кузика

В Українському освітньо-культурному центрі (УОКЦ) у Дженкінтавні поблизу Філадельфії Товариство українських інженерів у Філадельфії 3 червня 2012 року вшанувало двох своїх членів — д-ра Олександра Білика й інж. Володимира Кузика — із нагоди їхніх днів народження.

У програмі вшанування була година коктейлю, пишний бенкет, розповідь про життєві шляхи обох поважних панів, виступ солістки Марти Залізняк, церемонії вручення відповідних грамот Головної управи Товариства українських інженерів Америки й виступи з привітами кількох представників різних товариств. Програму вміло провадив майстер церемонії інж. Любомир Пиріг.

Олександр Білик народився 14 червня 1921 року в селі Свистильниках Рогатинського повіту Станіславівської області (тепер — Івано-Франківської). Початкову школу хлопець закінчив у рідному селі, а середню — у Станіславівській гімназії 1940 року. В 1941—

1944 рр. він студіював у Львівській політехніці. 1944-го зголосився до дивізії «Галичина» та як підстаршина гарматного полку воював у Словаччині, Югославії й Австрії, а після війни, 1945 року, відбував полон у Ріміні (Італія). 1947 року п. Білик продовжив студіювати хімію в університеті Escuela Especial у Мадриді (Іспанія), який закінчив 1950-го з дипломом із промислової хімії, а 1963-го там же одержав докторат у цій галузі.

До Америки Олександр Білик приїхав 1953 року, а 1959-го став громадянином США. 1956 року Олександр одружився з Іванною Сірою, яка здобула ступінь Bachelor Оf Science з економіки. У щасливого подружжя народилося троє дітей: Наталка, знана як Туня, Юрій і Стефко. Усі вони закінчили університетські студії й зараз займають відповідальні становища: учителька, лікар-офтальмолог/хірург і інженер-механік. А Олександр і Іванна, дідусь і бабуня, втішаються й милуються своїми внуками.

Д-р Білик працював у 1954—1962 рр. хіміком у Allied Chemical Corporation, а з1963-го й аж до заслуженої емеритури — як проектант у Дослідному центрі департаменту сільського господарства, згодом — як старший дослідник у галузі органічної хімії та полімерів. Науковець одержав п’ять патентів у технічно-хімічній галузі.

Маючи нахил до музики та співу, Олександр Білик відвідував з 1941-го по 1944 рік лекції солоспіву та дириґентури в Музичному інституті імені Лисенка у Львові, а під час студій у Мадриді навіть організував студентський хор, який на Міжнародному фестивалі в Мадриді 1949 року здобув друге місце й 10 тис. песет.

Д-р Білик є автором понад 50 наукових праць англійською й іспанською мовами (деякі з них — у співавторстві). Із-під його пера також вийшли численні фейлетони, гуморески, репортажі й театральні скетчі, а за свої репортажі навіть отримав 1991 року другу премію від Спілки українських журналістів Америки. Він є також співавтором книжки «Нарис історії української студентської громади й українських поселень в Іспанії», виданої 1997 року у Львові.

Д-р Білик є членом багатьох товариств — технічних і громадських, зокрема American Oil Chemical Society, Spanish Chemical Society, Наукового товариства імені Шевченка, Товариства українських інженерів Америки, а в 1971—1975 рр. був навіть двічі головою відділу цього ж товариства. В Іспанії

п. Олександр був кілька разів головою студентської католицької організації «Обнова». Д-р Білик з 1938 року був активним членом Організації українських націоналістів, у якій займав чільні пости під час ворожої окупації України, довгі роки був президентом Злученого українського американського допомогового комітету, 1972 року — заступником голови «Товариства за патріархат Української католицької церкви», в 1968—1992 рр. — заступником голови СУК «Провидіння», заступником голови «Української щадниці», членом Братства дивізійників, членом УСО «Тризуб», а 1973 року — головою відділу ООЧСУ та членом хору «Прометей».

Інж. Володимир Кузик народився 6 червня 1916 року в Перемишлі на Засянні. Середню освіту здобув у Дрогобицькій гімназії імені І. Франка. Під час навчання там хлопець належав до «Пласту» й навіть був на пластовім таборі в Підлютому. Володимир одружився з Іреною з дому Бернакевичів. У їхньому щасливому подружжі народився син Марко. За більшовицької окупації Західної України інж. Кузик працював бухгалтером на тартаку в Підбужі. 1944 року він переїжджає до Німеччини, у м. Розенгайм, а 1949-го — до США, у Честер (штат Пенсильванія). Тут чоловік записався до Military College, який закінчив 1963 року з дипломом Bachelor Оf Science in Engineering. 1977 року п. Володимир одержав професійну реєстрацію Registered Professional Engineer у штаті Вісконсин. Працював інженером у федеральній аґенції Naval Facilities Engineering Commend, US Navy у Філадельфії до 1988 року. Був членом Товариства українських інженерів Америки, а 1969-го — навіть головою філадельфійського відділу цього товариства. Тривалий час інж. Кузик був головою Честерського відділу УККА та Кредитової кооперативи «Самопоміч» у Честері.

Також хочу ще згадати, що батько Володимира, теж Володимир, був суддею в Перемишлі, Львові та Дрогобичі, а також якийсь час вів адвокатську канцелярію, а син Марко був професором фізики, а тепер є головою Департаменту фізики при Вашинґтонському університеті (штат Вашинґтон).

Методій Борецький

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...