Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Українському музичному інститутові США — 60 років!

Автор:

|

Травень 31, 2012

|

Рубрика:

Українському музичному  інститутові США — 60 років!

У місті Воррені (штат Мічиґан), у залі Українського культурного центру, 20 травня ц. p. відбувся врочистий концерт із нагоди 60-ліття заснування Українського музичного інституту Америки (УМІ). У непоінформованої людини може скластися враження, що це — щось на зразок суботніх шкіл, якими всіяні міста США та Канади, де мешкає українська діаспора. Але таке враження було би помилковим, оскільки УМІ був інкорпорований у штаті Нью-Йорк як неприбуткова навчальна установа ще 1952 року!

Під сучасну пору діє п’ять відділів і один підвідділ у різних містах США, де навчаються десятки учнів, які можуть здобувати різнопланову музичну освіту, отримуючи восьмирічне свідоцтво, десятирічний диплом і плюс десятирічний диплом майстра на рівні консерваторії.

Після Другої світової війни до США прибула значна кількість українців і українок, які належали до освічених людей із найрізноманітнішими професіями. На жаль, більшість нової еміґрації в США знаходила роботу лише у важкій індустрії, шахтах і автомобільній промисловості. Серед так званої третьої хвилі еміґрантів можна було знайти не тільки вчителів, фармацевтів, лікарів, інженерів, юристів, а й артистів, музикантів, поетів, композиторів і дириґентів. Інтелігентні люди не могли задовольнитися лише фізичною працею, якою годували себе та родину. Більшість жила ще ідеями незалежної України й вірою, що настане час, коли вони зможуть повернутися на Батьківщину та продовжити розпочату роботу чи закінчити перервані студії в університетах і інших навчально-професійних закладах. Люди знали, що в СРСР провадиться політика нищення всього українського — мови, історії, музики. Тож, щоби зберегти українську мову й історію, засновували суботні школи, де підростаюче покоління вивчало мову й історію, а от щодо музики справа виглядала інакше, бо не кожному до співу чи музики, коли щодня потрібно думати про те, як заощадити цент, аби взяти потім позику на купівлю оселі або авто, яким би надійно добиратися на роботу.

Серед повоєнної еміґрації українців у США було чимало композиторів, музикознавців, які знали, що в Україні під московською владою занепадають не тільки мова й історія, але українська класична музика, про яку й не дуже охоче згадували. Щоби діти та молодь української діаспори в США мали змогу вивчати класичну музику, у першу чергу рідну, українські музичні активісти вирішили заснувати УМІ Америки на зразок Музичної консерваторії імені Лисенка у Львові. І першим президентом цієї навчальної інституції став відомий піаніст-педаґоґ Роман Савіцький. Уже починаючи з 1952 року у великих скупченнях українських поселенців — Детройті, Філадельфії, Клівленді, Балтиморі, Ньюарку — постали відділи УМІ. При декотрих відділах із власною управою діє батьківський гурток, що допомагає вчителям у різних адміністративних, організаційних і фінансових справах.

У святковому концерті у Воррені взяли участь учні-студенти та випускники інституту, які займаються музикою професійно, або грають у різних оркестрах, чи займаються педаґоґічною діяльністю.

У першій половині програми виступило 28 учнів-студентів, серед яких були й китайці, індійці та хорвати. Усі вони виконували твори українських композиторів: Берковича, Леонтовича, Лисенка, Степового, Дремлюги, Барвінського, Савицького, Косенка й інших. Слухаючи цих молодих виконавців, які народились у США (серед них — і чужинці) і вподобали собі українську музику, мимоволі пригадаєш депутатку від Партії реґіонів, котра прагне позбавити українців не те що класичної, а й узагалі української музики.

У другій частині програми виступила Марія Миколенко — випуск­ниця, викладач і композитор, яка виконала власний твір і композицію Сильвестрова в супроводі педаґоґа, директора Детройського відділу Марії Лончини-Лісовської на фортепіано та Джулієн Голмс на кларнеті. Твори Скорика та Витвицького звучали також у виконанні Марії Гординської-Голіян (фортепіано), Андрія Сурмака (скрипка) і Жєігюн Кім (віолончель).

Понад 250 учасників святкового концерту у Воррені мали змогу ознайомитися з історією УМІ з програмної брошурки, яка на 18 сторінках англійською й українською мовами вмістила не тільки історію інституту, а й світлини перших директорів. Сотні випускників, успішні музикознавці та фахівці з гри на різних інструментах, композитори, скрипалі й піаністи є найкращою візиткою цієї незвичайної професійної школи.

Відзначення 60-річчя існування УМІ є дуже важливим саме тепер, бо воно нагадує нам, що й зараз в Україні, на жаль, — не набагато кращі часи, ніж після Другої світової війни, щодо стану не тільки української музики, але української історії та мови загалом.

Про те, що в Україні панує запекла шовіністична проросійська політика, якій би цар Микола ІІ і Валуєв позаздрили, бо проводиться вона так званими українськими політиками, свідчить і запекла боротьба деяких депутатів у Верховній Раді України за запровадження російської як державної. Побиття до крові 24 травня депутата від партії «Батьківщина» є свідченням того, що навіть у незалежній Україні є достатньо куплених московських слуг, яким ближчі прагнення імперської Росії, аніж ідеї українських патріотів, спрямовані на вільний і демократичний розвиток суспільства, у якому би знайшли своє місце всі національності, що проживають на території України. Демократична українська держава, у якій би жили люди в добробуті, не цікавить ані сучасну владу в Україні, ані депутатів, котрі задля забаганки Москви готові зректися мови своїх пращурів.

Відзначення 60-річчя УМІ ще раз нагадало нам, що навіть у незалежній Україні ще нема українського духу, який би надихав українську діаспору, як це є з іншими діаспорами. Існування УМІ можна порівняти з діяльністю Українського вільного університету в Мюнхені, бо обидва вони як незалежні, але визнані навчальні заклади виконують надзвичайну роль у той час, коли в Україні для російського телебачення та надзвичайної експансії писаного й мовленого російського слова відчинено двері, а українське друковане й мовлене слово потрібно шукати вдень «зі свічкою»!

 Йосиф Сірка

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...