Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 24, 2017

Українська метрополія Нью-Йорку гідно відзначила 75-ліття УПА

Автор:

|

Жовтень 26, 2017

|

Рубрика:

Українська метрополія Нью-Йорку гідно відзначила 75-ліття УПА

Пластуни та сумівці з прапорами. З присягою воїна УПА виступає Тарас Кулинич

Відзначення названих історичних дат українського народу, яке відбулося в Українському народному домі на Мангеттені, вписується у меморіальні слова «Вічная пам’ять!». Українська громада зібралася, щоб підкреслити дійсність цих слів: усіх пам’ятаємо, і водночас сказати словами пісні: «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали, Ніхто не заплакав за вами. Лиш в чистому полі ревіли гармати, А зорі вмивались сльозами».
Багаточисельні борці-герої, своєю відданістю і смертю, підкреслювали, що наша Мати-Україна не вмерла і не вмре, бо їхню естафету боротьби за Незалежність підберуть наступні покоління. У цьому ключі згадуємо Норильське повстання, шестидесятників, дисидентів, Гельсінську спілку, Народний рух за перебудову, голодування студентів на граніті тощо, аж до проголошення незалежної Української держави.

Стефа Гнатенко, Аскольд Лозинський, за столом — Зеня Брожина, Марко Гованський і Володимир Сергійчук

Аскольд Лозинський, ведучий заходів, привітав учасників. Члени молодіжних організацій «Пласт» і Спілка української молоді в одностроях виступили на подіумі з прапорами. Всечеснійший о. Еміліян Дорош, настоятель парафії св. Юра, провів особливу молитву, що завершилася співом: «Вічная пам’ять!» Поруч прозвучав український славень «Ще не вмерла Україна» у виконані Андрія Добрянського й аудиторії. Тарас Кулинич, онук вояка Української повстанської армії (УПА) Ярослава Кіцюка, прочитав Присягу воїна УПА.
Опісля д-р Лозинський у своєму слові наголосив, що це вшанування українських жертв ХХ ст. відбувається у рамках відзначення річниць 75-ліття створення УПА та 70-ліття акції «Вісла». Промовець нагадав, що британський історик Норман Дейвіз на запитання: «Який народ найбільше потерпів у ХХ ст.?» відповів: «Український!» Відтак, д-р Лозинський представив доповідача Володимира Сергійчука, професора Київського університету, відомого історика й особливого подвижника українського визвольного руxу, а також автора багатьох наукових праць, тема доповіді котрого була «Українські жертви ХХ ст.».
Проф. Сергійчук наголосив, що Україна понесла найбільші втрати після програних визвольних них змагань 1918 року. По-перше, вона втратила понад 300 тис. кв. км суспільно-етнічного масиву, який залишився у Росії, а це — Стародубщина, Слобожанщина, Нижнє Подоння, Кубань, Чорноморщина і Ставропілля. Це — понад 5 млн населення, згідно з переписом 1926 року. Згодом Україна понесла великі втрати у 1932-1933 рр. під час штучного голоду. Доповідач провів широкий і докладний аналіз тих подій, подаючи ґрунтовну статистику, зазначивши, що дотепер ще не доведено остаточно, скільки людських втрат понесла Україна. Це — близько 7 млн осіб. А ще в Україні був Голодомор 1946-1947 рр., який забрав життя близько 2 млн осіб. Втрати України під час Другої світової війни становлять7 млн прямих втрат і стільки ж непрямих. До цих чисел слід додати міґраційні втрати, наголосив доповідач, які за різними підрахунками становлять близько 20 млн осіб. Після ретельного аналізу українських втрат у ХХ ст. можна вважати, що якби не війни, голодомори, депортації та заслання, а також дві політичні та дві трудові еміґрації, включно з сучасною «четвертою хвилею», українців у світі зараз мало б бути близько 100 млн. Під сучасну пору українців у світі нараховується близько 60 млн, сказав доповідач, а також відповів на запитання.
Свою чергою, Зеня Ковальчин-Брожина, голова Всегромадського комітету з відзначення 75-ліття створення УПА і 70-ліття акції «Вісла» поділилася думками про проведену роботу для відзначення цих незабутніх історичних дат, зокрема, про величаву святочну академію, що відбулася 14 жовтня в Українсько-американському культурному центрі у Виппані (штат Нью-Джерзі), та про запланована наукову конференцію, що відбудеться 29 жовтня в Науковому товаристві ім. Тараса Шевченка у Нью-Йорку. А Марко Гованський, президент Організації оборони Лемківщини, розказав про лемківську організацію та долю лемків на тлі акції «Вісла», внаслідок якої тисячі лемків були позбавлені людських, національних і релігійних прав. Згадав і жахливо каральний табір у Явожному, який був гірший навіть за німецькі концентраційні табори, та про провокаційну проблему «русинства» серед лемків Закарпаття.
У заключному слові Аскольд Лозинський подякував проф. Сергійчуку за цікаву аналітичну доповідь, п. Брожині та п. Гованському — за їхні висловлені думки, й усім присутнім — за участь. На завершення А. Добрянський виконав гімн лемків «Гори наші» і молитву «Боже великий, єдиний».

Микола Галів

About Author

Meest-Online

Loading...