Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 15, 2018

У Нью-Йорку відзначили 70-річчя УПА

Автор:

|

Жовтень 25, 2012

|

Рубрика:

У Нью-Йорку відзначили 70-річчя УПА

Залу Народного дому в Нью-Йорку 21 жовтня вщерть заповнили люди, які прийшли на святкування 70-річчя Української повстанської армії (УПА). Не було лише представників дипломатичних служб України. Готуватися до свята розпочали ще навесні, коли 12 травня з ініціативи головних управ Товариства вояків у США імені генерала-хорунжого Романа Шухевича (Тараса Чупринки) й Об’єднання колишніх вояків УПА США та Канади було створено Крайовий всегромадський комітет із відзначення річниці УПА, а також ювілейний комітет, який очолив Богдан Гаргай. До цього комітету ввійшли Богдан Ковалик, Микола Галів, Наталка і Степан Качураки, а також Аскольд Лозинський.

Виступити з доповіддю на врочистих зборах запросили проф. Петра Потічного з Канади, головного редактора «Літопису УПА», безпосереднього учасника бойових дій, голову Об’єднання колишніх вояків УПА США та Канади. Петро Потічний прийшов в УПА 15-річним і мав псевдо «Горобчик», воював у сотні Громенка (Михайла Дуди), із якою 10 вересня 1947 року вийшов до Австрії. Рейд розпочали 150 повстанців, а до мети дійшло лише 36 із них.
Концертну програму готував народний артист України Іван Бернацький, відомий громадсько-культурний діяч у Нью-Йорку, раніше — провідний актор Львівського театру імені Марії Заньковецької, який на еміґрації організував драматичний театр-студію, є його художнім керівником, режисером, театральним педагогом і актором. Інший бік його діяльності — поширення знань про українську народну культуру.
Святкування розпочалося маршем молодіжних організацій, які винесли прапори та вишикувалися для врочистого апелю. Дмитро Грицковян прочитав «Декалог повстанця» (десять правил українського націоналіста, затверджених Проводом ОУН 1929 року), а Лілія Артемишин — присягу воїна УПА. Було виконано Гімн українських націоналістів.
Зібрання відкрив Богдан Гаргай, який представив п. Потічного, розповів про нього, а також зупинився на ролі УПА у визвольній боротьбі українського народу. УПА, сказав він, була народною армією й вела бої до 1960 року. «Я вірю, що в Києві постане пам’ятник УПА», — п. Богдан Гаргай. Він також подякував організаторам і спонсорам свята. Головним спонсором виступила Українська федеральна кредитова кооператива «Самопоміч» у Нью-Йорку, патронами — Українська національна федеральна кредитова кооператива «Самопоміч» у Нью-Йорку, Федеральна кредитова кооператива Спілки української молоді в Йонкерсі й Українсько-американська фундація «Воля».
Проф. Потічний у ґрунтовній науковій доповіді розповів історію виникнення й становлення УПА, подав її структуру, окреслив терени діяльності, а також головні віхи українського визвольного руху. УПА була створена 14 жовтня 1942 року за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади. УПА потужно протистояла німецьким і радянським каральним військам. Жахливі наслідки діяльності радянської влади в Україні, голодомори, репресії, терор озлобили людей проти Німеччини та більшовизму. Саме УПА врятувала населення західної України від масового терору й повного знищення комуністичним режимом.
Добре організована УПА вела успішну боротьбу з комуністичними загарбниками. УПА — це широкомаштабний партизанський рух опору, який був добре організованим, мобільним, скоординованим і був справжньою партизанською армією, відмінною від усіх інших, що діяли в час Другої світової війни. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. Зброю, боєприпаси, уніформу вояки діставали в бою з нацистами й більшовиками. УПА створила сітку підпільних військових навчальних закладів. Також у кожному військовому підрозділі перебував священик, котрий виконував функції капелана.
В УПА були люди різних національностей: росіяни, вірмени, грузини, узбеки, азербайджанці, німці, італійці, євреї й татари. Вони переходили в УПА, протестуючи проти політичних режимів Німеччини та СРСР, переховуючись від їхніх спецслужб. Підрозділи УПА знищили багато високопоставлених ворожих командирів, котрі брали участь у каральних операціях проти мирного населення. Війська СРСР жорстоко розправлялися з мирними людьми, котрі підтримували борців за волю, а також із членами родин воїнів УПА.
Доповідач наголосив, що в розгортанні збройного опору окупантам поряд із діяльністю Організації українських націоналістів велику вагу мав також стихійний рух народу, особливо в центральних, східних і південних теренах України. Армія вдало запозичила назву УПА від повстанських формувань Тараса Бульби-Боровця. Після закінчення Другої світової війни УПА продовжила боротьбу й тільки з липня 1946-го до червня 1949 року провела 3193 збройні акції.
Петро Потічний навів дані щодо чисельності УПА та її втрат, але застеріг, що ці дані переважно взято з документів каральних органів СРСР, а тому до них слід ставитися з певною обережністю. Втрати населення становили 538 727 осіб, але до цього числа ввійшли й репресовані владою. Також було вбито 155 108 осіб, але зброї вилучено лише 82,5 тис. одиниць. Повстанці не гинули без зброї, тож у це число включено жертви каральних акцій НКВД. Доповідач докладно зупинився на особах Романа Шухевича, інших командирів УПА, а також розповів про «Літопис УПА», понад 100 томів якого докладно відтворює історію війська. Роман Шухевич, сказав він, мав досконале військове приготування, уміло застосовував досвід армій обох супротивників УПА, зокрема використовував для вишколу вояків радянські військові підручники.
Іван Бернацький, режисер концерту, впровадив у його зміст записи декламацій, співу й музики, що дало змогу об’єднати весь концерт у єдине мистецьке дійство. Першою виступила артистка Христина Місюк із прологом до поеми Івана Франка «Мойсей». Пізніше вона також читала поезію Тараса Шевченка «Осії, глава ХІV, подражаніє». Режисер удало підібрав до програми твори українських класиків поезії та музики, що забезпечило високий духовний зміст концерту при досконалому виконанні цих творів відомими солістами опери й іншими виконавцями.
Оперний співак, заслужений артист України Олег Чмир до свого виступу включив відому стрілецьку пісню «Ой, у лузі червона калина», пісні «Дивлюсь я на небо» й «Україні» (на слова та музику Миколи Петраша). Під час співу п. Чмира зник електричний струм, і він залишився без посилення звуку, але продовжив співати в темряві, і його сильний голос викликав захоплені оплески слухачів. Мабуть, цей випадок став прикладом для Христини Місюк і Максима Лозинського, під час виступів яких також згасало світло, але це їх не збентежило.
Людмила Грабовська співала Contra Spem Spero Лесі Українки, а піаністка Христина Карпевич при фортепіано супроводжувала виступи двох солісток опери — Оксани Кровицької й Анни Бачинської. Обидві виконували арії світової класики. Солістка театру New York City Opera Оксана Кровицька (випускниця консерваторії в Києві‚ сім років працювала у Львівській філармонії‚ 1992 року приїхала на гастролі до США‚ де отримала пропозицію співати в Нью-Йоркській опері) заспівала «Вальс Мюзети» з опери Джакомо Пучіні «Богема», Анна Бачинська — арію Джульєтти з опери Шарля Гуно «Ромео і Джульєтта». Оксана Кровицька виконала також пісні «Родимий краю» (слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка) і славнозвісне «Повстанське танго» на слова зв’язкової Романа Шухевича Ольги Ільків і музику Марти Пашківської.
У виконанні Анни Бачинської прозвучала народна пісня «Чотири воли пасу я» в обробці Анатолія Кос-Анатольського та «Соловейко» на слова й музику Марка Кропивницького. Виступила також солістка опери Любов Щипчик із трьома аріями з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Хореографію в концерті представила сценка «Їхав козак на війноньку», яку підготувала Наталія Лемішка, а виконали Анна Бордукова й Олесь Сич. Участь молоді у святі продовжили молоді співаки Максим Лозинський і Ксеня Качурак. Перший під власний супровід на гітарі прочитав вірш Василя Стуса «Як добре те, що смерти не боюся», а також виконав дві пісні з репертуару популярних в Україні гуртів «Океан Ельзи» та «Мандри». Юна Ксеня Качурак прочитала вірші Сидора Воробкевича «Мова рідна, слово рідне» й Олександра Олеся «Любіть Україну» та заспівала «Пісню про Україну» Лілії Остапенко на слова Е. Жидкевича. Концерт завершив артист Володимир Курило поезією Івана Франка «Великі роковини», після чого всі виконавці вийшли на сцену, щоби разом із присутніми заспівати Державний гімн України.
Концерт готували композитор Сергій Душанковський, Ніна Власова, Стас Терентьєв, Наталя та Степан Качураки, Галина й Анатолій Рідкі.
Було оголошено, що навесні наступного року відбудеться наукова конференція, присвячена УПА. Ветерани УПА разом з організаторами святкування сфотографувалися біля погруддя Романа Шухевича. Організатори свята запросили почесних гостей і артистів на частування, під час якого Богдан Гаргай висловив подяку всім причетним до проведення імпрези, а особливо – Іванові Бернацькому.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...