Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, May. 24, 2018

У Конґресі США пройшли українські дні

Автор:

|

Травень 09, 2013

|

Рубрика:

У Конґресі США пройшли українські дні

Від 1997-го щороку, у квітні, з ініціативи Української національної інформаційної служби (УНІС) — Вашинґтонського бюро Українського конґресового комітету Америки (УККА) — проводяться Дні України в Конґресі США, коли представники української громади зустрічаються з конґресменами та сенаторами, які ввійшли до Групи підтримки України, за участю 40 сенаторів і конґресменів. Цього року Дні України відбулися 17-18 квітня. Вони «набули особливого значення у зв’язку з відкатом України від демократії та надзвичайною важливістю підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС)», — наголошувалося в прес-релізі УККА до цього заходу.

Члени української делегації зі штатів Нью-Йорк, Нью-Джерзі, Пенсильванія, Огайо та Каліфорнія відвідували заздалегідь призначені зустрічі безпосередньо зі законодавцями та їхніми радниками, які займаються діяльністю в царині міжнародного права й захисту прав людини або у сфері енергетики, з особливою спеціалізацією в пострадянських справах і процесах.
«Стару» та «нову» еміґрацію, різні генерації американців українського походження об’єднала єдина мета: на зустрічах із дорадниками американських законодавців обмінятись інформацією щодо ситуації в Україні, щоби досягти глибшого взаєморозуміння та напрацювання реалістичніших відносин між США й Україною. У Днях України взяв також участь Володимир В’ятрович, професор Києво-Могилянської академії, колишній директор Архіву Служби безпеки України за Президента Ющенка.
Українські дні розпочалися з короткої зустрічі в приміщенні Ради зовнішньої політики США 17 квітня. Захід відкрив Ілан Берман, віце-президент цього аналітичного центру. Пан Берман дав чітко зрозуміти, що політика США стосовно України суттєво залежить від третього чинника — Москви. Цю ж позицію розвинув у наступному виступі Бакстер Гант, директор відділу Державного департаменту США щодо України, Молдови та Білорусі.
Потому слово було надане п. В’ятровичу. Він, зокрема, наголосив, що політичний режим нинішньої Росії не тільки становить небезпеку для України й інших держав колишнього СРСР, а й несе загрозу демократичному світові, включно зі США, тому доречно повернутися до політики стримування Російської Федерації (РФ), що проводилася за часів «холодної» війни. Разом із тим, українським борцям за права людини нагально потрібна моральна підтримка, сказав проф. В’ятрович.
Під час зустрічей представників української громади з радниками сенаторів і конґресменів переважна більшість дорадників вразила досить глибокою обізнаністю щодо подій в Україні. Зокрема, усі висловили стурбованість із приводу політичних в’язнів, «вибіркового правосуддя» та спроб контролю над медіа, у тому числі репресіями проти незалежних журналістів. Так само сенатори й конґресмени стривожені спробами влади наблизитися до російської зони впливу, а отже, відійти від європейської орієнтації України. Зростаюче нахабство та непередбачуваність РФ усе більше звертають на себе увагу американських законодавців, змушуючи їх пильніше придивлятися до України, як і до інших пострадянських держав. Під час зустрічей один із радників навіть сказав, що підкомітет зі справ Європи-Євразії Комітету з міжнародних справ палати представників реорганізовано на Комітет Європи, Євразії й новозростаючих загроз.
Своєю чергою, члени української громади висловили радникам свою тривогу з приводу того, що ЄС і США недостатньо висловлюють підтримку європейському курсові України, а це видається надмірним зближенням із Росією, і РФ із цього браку уваги користає. Путінський режим застосовує гнучкіші засоби впливу, які ретельно маскуються під демократію.
Так, зазначали члени громади, зменшення фінансової підтримки українських НКО від США відкриває шлях РФ до збільшення фінансування українського громадянського суспільства, а це веде до створення псевдодемократичних організацій під егідою «Русского міра». Що менше коштів надходить від Заходу, то більше — зі Сходу, наголошували представники української громади. При цьому підкреслювалося, що потрібен суворіший контроль над розподілом коштів. У зв’язку із цим українська громада США пропонує більше спиратися на неї, залучати її членів до співпраці між США й Україною, бо суто американські організації та навіть деякі фірми, які здійснюють таку взаємодію, не маючи представників українського походження, не завжди здатні розібратися в місцевих особливостях і часто потрапляють у тенета корупційних схем, а гроші американських платників податків опиняються на рахунках можновладців, не зацікавлених у демократичному шляху України.
Зокрема, було висловлено стурбованість стосовно зменшення фінансування програм, за якими молоді фахівці різних спеціальностей з України відвідували США та знайомилися з американським досвідом у своїх галузях. Проблема відвідин Америки й участі в наукових конференціях, громадських заходах тощо обговорювалася також з огляду на необхідність спрощення візового режиму, скорочення кількості відмов українцям у візах. Візові проблеми обговорювалися, у тому числі, з Еллен Янг, виконавчим асистентом конґресмена Майкла Дойла.
Члени української делегації наголосили на тому, що молода генерація українців виявляє неабияку зацікавленість перебігом політичних процесів у Сполучених Штатах і готовність наслідувати тенденції в політиці США та країн ЄС, які можуть виявитися корисними в побудові демократичної й стабільної Української держави.
«Я зустрічався з молоддю в Одесі, і молоді люди засипали мене запитаннями щодо організації роботи членів Конґресу та виборів», — поділився власним досвідом Андрій Добрянський із Нью-Йорка, який їздив спостерігачем на останні президентські вибори в Україну в лютому 2010-го.
Чи не на кожній зустрічі з радниками американських законодавців обговорювалися масивні порушення прав людини в Україні під владою «Сім’ї», зокрема неправосудне ув’язнення Юлії Тимошенко й інших політв’язнів. Радники обіцяли приділяти більше уваги захисту прав людини в Україні, а також демократії. Так, ішлося про нагальну необхідність збільшення кількості міжнародних спостерігачів під час виборів до Верховної Ради та президента.
Радники, із свого боку, висловлювали стривоженість високим рівнем кібер-піратства й порушенням авторських прав в Україні, а також торгівлею людьми. У цьому плані акцент робилося на співпраці між жіночими організаціями України та США. Зокрема, ці проблеми обговорювалися з Лаурен Шапіро, асистентом із юридичних питань члена Конґресу Керолайн Малоні.
Також українські представники звернули на зустрічах із радниками увагу на важливість визнання Голодомору Ґеноцидом і відзначення 80-х роковин цього злочину проти людськості. Трагедія Голодомору саме як Ґеноциду української нації повинна ввійти до шкільних програм нарівні з Голокостом.
Члени української делегації запрошували радників і через них — сенаторів і конґресменів — відвідати найбільші фестивалі української культури в США, зокрема щорічні фестивалі на «Союзівці» й у Нью-Джерзі. Також закликали законодавців вступати до Групи підтримки України.
Після насиченого зустрічами дня на честь української громади було влаштовано прийом у посольстві України в США. На цьому заході Почесною нагородою «Приятеля УІС» було відзначено Ореста Дейчаківського, політичного радника Комісії США з питань безпеки та співробітництва в Європі, багаторічного захисника української нації й прав людини, єдиного представника української громади в Конґресі. Учасники почастувалися чудовими українськими варениками й іншими стравами, переглянули документальний фільм про Україну й насолодилися грою ансамблю «Ґердан» у складі Соломії Горохівської (скрипка) й Андрія Підківки, який азграв по черзі на шести гуцульських музичних інструментах.
Соломія приїхала до Штатів із Тернополя, Андрій — зі Львова, а зустрілися вони в Балтиморі, де Андрій брав участь у симфонічному оркестрі.
У концерті виступала також чудова молода танцюристка Марія Кавацюк. Її, народжену в Києві з вродженим білокрів’ям унаслідок Чорнобильської катастрофи, шестимісячною привезли батьки за допомогою Фонду «Діти Чорнобиля» на лікування — і сім’я залишилася в Штатах. Батько був ліквідатором після аварії, за що його нагороджено орденом Червоної Зірки, розповіла Марія. Зараз вона танцює в гурті Університету Дюка. Часто відвідує Україну.
Наступного дня, 18 квітня, українська делегація брала участь у зустрічах із радниками сенаторів і конґресменів разом із Коаліцією вихідців із Східної та Центральної Європи, яка об’єднує 18 організацій, зокрема білоруську, грузинську, вірменську громади та балтійських країн тощо. Члени делегації ходили на зустрічі вже у ширшому складі, із представниками, зокрема білоруської спільноти (Алісія Кіпель) і громади балтійських держав (Карл Алтау, Аста Баніоніс). На порядку денному були питання розширення НАТО, визнання ґеноциду українського народу та ґеноциду вірмен, протидії розширенню російської активності в Східній Європі та, знову ж таки, відхід від демократії й захисту прав людини, у тому числі в самій РФ.
Інтереси Коаліції збігаються у багатьох аспектах. Зокрема, мова йшла про скасування візового режиму для поляків, але й українцям ця проблема є близька, хоча йдеться поки що лише про спрощення візового режиму. Також наші інтереси збігаються в питаннях визнання ґеноциду та злочинів Сталіна. Зокрема, присутні наголошували на необхідності проголошення 23 серпня (день підписання 1939-го сумнозвісного Пакту Молотова-Ріббентропа) Днем Чорної Стрічки — пам’яті жертв обох тоталітарних режимів, Гітлера та Сталіна. Аналогічний День уже запроваджено в Канаді.
Загалом, під час зустрічей із радниками сенаторів і конґресменів виявилося, що є підґрунтя для плідної співпраці між законодавцями США й українською громадою як провідним мостом між Штатами й Україною.

Надія Банчик

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...