Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 28, 2020

У Фініксвилі вітали творця іконостасу церкви

Автор:

|

Квітень 04, 2013

|

Рубрика:

У Фініксвилі вітали творця іконостасу церкви

Близько 30 миль на північний захід від Філадельфії (штат Пенсильванія) розташоване містечко Фініксвил, а за яких 3-4 милі від нього міститься «Велі Фордж Парк», присвячений історичній події. Тут узимку 1777-1778 рр. отаборився зі своїм обдертим, напівбосим, голодним військом генерал Джордж Вашинґтон, який воював проти Великої Британії за цілковиту незалежність колоній.

Отож містечко Фініксвил пишається тим, що сусідує із цим історичним місцем. У Фініксвилі з 1929 року працює українська католицька церква Свв. Апп. Петра і Павла. Зараз душпастирем вірян є о. Стефан Білик. Заснували цю парафію іммігранти, які прибули сюди ще перед Першою світовою війною, але до часу побудови свого храму ходили до недалекої церкви «карпатських русинів», а також трохи далі — до віддаленого Бріджпорта. Із плином років парафія збільшилася, а з прибуттям iммiґpaнтiв після Другої світової війни з українських переселенських таборів Австрії та Німеччини громада суттєво зросла. Стара церковця стала замалою, зродилася думка збудувати більший храм Божий, і почалися різні заходи з метою збору фондів на цю справу. Після прибуття до парафії 1968-го о. д-ра Ізидора Нагаєвського ці заходи були підсилені проханням о. пароха до вірних: парафіяни почали робити більші недільні дотації, а також значні одноразові пожертви. Наше жіноцтво, згуртоване в «Сестрицтві молитви», самовіддано працювало ще задовго до приїзду о. Нагаєвського: ліпленням вареників, приготуванням голубців, продажем печива, улаштуванням танців тощо воно здобувало кошти на побудову нової церкви. Наполегливі зусилля увінчалися успіхом — 1971 року було збудовано гарну простору церкву вартістю понад $325,000. Однак установити іконостас, що є невід’ємною частиною візантійського обряду, тоді ще не вдалося, бо це також – дорога річ, хоч сестрицво вже мало досить поважну суму грошей на нього.
Українська католицька парафія Свв. Апп. Петра і Павла ніколи не була великою, порівняно з іншими, але завжди мала свій хор. Майже 50 років його дириґентом був нині покійний Стефан Жґута, а тепер цю роботу виконує Маруся Домбчевська. Також у нашій парафії існувала суботня школа та молодеча організація СУМ. Свого часу нашу громаду вірних понад десять років обслуговував о. д-р Роналд Попівчак, доїжджаючи до нас із Бріджпорта. Саме він довершив це нелегке діло – встановлення іконостасу. Ось і в неділю 28 листопада 1999 року владика Стефан Сулик, митрополит Української католицької церкви, освятив іконостас. Його створила для нас Христина Дохват.
Неділя 3 березня 2013 року була для нас, парафіян, особливо цікавою, бо того дня завітала до нашої церкви авторка іконостасу. Після Богослужіння вона й присутні парафіяни та гості зібралися, щоби поговорити, пригадуючи час, коли йшла робота з іконостасом. Парафіяни задавали мисткині запитання стосовно її професії, на що вона радо відповідала. Автор цих рядків трохи більше довідався про неї з деяких опублікованих мистецьких джерел.
Христина Дохват народилася 1934 року в селі Бурканеві Бережанського району Тернопільської області. Після Другої світової війни опинилася з матір’ю й сестрою в Словаччині, потім – в Австрії та Німеччині, а 1947-го вони прибули до США, і тут дівчина здобула відповідну освіту й професію.
Протягом понад 50 років вона створила іконостаси й окремі ікони для 80 греко-католицьких, православних, грецьких і ліванських церков. Замовляли в неї роботи й римо-католики. Вона є автором, зокрема, чудової Візантійської каплиці в National Shrine у Вашинґтоні, й іконостасу та розпису цілого собору Непорочного Зачаття Діви Марії у Філадельфії. При огляді розпису собору, очі насолоджуються красою, а душа здіймається до висот. Мисткиня тепер широковідома в мистецьких колах і в Україні, про що стверджує «Історія української ікони», у якій подано багато інформації про Христину Дохват і її непересічний талант. Писали також і вміщували її твори київські журнали «Україна» та «Всесвіт». Видали дві книжки про працю мисткині «Нова українська ікона» — збірник про мистців іконопису та «Сучасна українська ікона». Остання — окремо про творчість мисткині Христини Дохват.
Д-р проф. Дмитро Степовик, провідний працівник Інституту мистецтва Національної академії наук України, пишучи про українське релігійне мистецтво в діаспорі, яке він високо оцінює, серед найвидатніших іконописців, таких як Петро Холодний-мол., Петро Липинський, Теодор Баран, Ювіналій Мокрицький, Святослав Гординський, Іван Денисенко, Іван Макаренко, Михайло Дмитренко, Віра Сенчук, Андрій Мадай, згадав і Христину Дохват.

Володимир Колюбінський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply