Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 30, 2020

У Філадельфії вшанували пам’ять Андрія Мельника

Автор:

|

Листопад 13, 2014

|

Рубрика:

У Філадельфії вшанували пам’ять Андрія Мельника
Доповідає Богдан Гасюк

Доповідає Богдан Гасюк

У межах осіннього семестру викладів релігійного товариства «Свята Софія» й Осередку праці НТШ 30 жовтня відбувся вечір на вшанування пам’яті борця за Україну, воїна, державного мужа Андрія Мельника (1890-1964). Доповідь про життєвий шлях цього патріота свого народу виголосив Богдан Гасюк, інженер металургії, суспільний діяч і голова Шкільної ради Нашої української рідної школи в 1995-1998 рр.
Полковнику Мельнику, за словами доповідача, довелося бути активним учасником найдраматичніших періодів української історії. Упродовж 50 років революційних подій Першої і Другої світових воєн він завжди був там, де треба. Народився Андрій 12 грудня 1890-го в селі Волі Якубовій на Львівщині. Основи його національної свідомості та патріотизму сформувалися в рідній оселі під впливом батька Атанасія Мельника. Хлопець рано осиротів, однак його вихованням займалися прибрані батьки. Був він відмінним учнем, а вступивши до лав Українських січових стрільців, виявив непересічний талант військового організатора та згодом очолив сотню стрільців УСС.
У бою за Бережани на горі Лисоні Андрій Мельник потрапив у російський полон і був інтернований до с. Дубовиці під Царицином. У концтаборі над Волгою він знайомиться з Євгеном Коновальцем. Коли 1917 року в Києві загорівся вогонь української революції, Мельник і Коновалець утікають із полону і долучаються до боротьби за відродження національної держави. Так зароджується довголітня дружба та співпраця між цими видатними борцями за незалежність України. Вони наполегливо розбудовували українську військову силу, позаяк були переконані, що здобути й утримати державність можна тільки за наявності боєздатної, вишколеної професійно та налаштованої патріотично армії.
Після поразки УНР Андрій Мельник знайшов у собі сили не втратити оптимізму і віри в Українську державу. Уже в еміґрації, у Галичині, разом із Коновальцем він організовує Українську військову організацію, предтечу ОУН. Відтак, Мельник стає крайовим комендантом УВО.
У квітні 1924 року Андрія Мельника заарештовують, і він чотири роки відбуває у польській в’язниці. Згодом, після трагічної загибелі першого голови ОУН, саме йому довелося очолити організацію, як того бажав полковник Коновалець. Як голова ОУН Мельник мав великий авторитет.
Справжнім випробуванням для нього стали події в Карпатській Україні 1939-го. Постання Карпато-Української держави вимагало адекватної позиції ОУН і її нового голови. Із початком Другої світової війни склалися умови для активнішої діяльності ОУН в Україні.
Однак розбіжності в оцінках політичної ситуації спричинилися до розколу ОУН. У роки німецької окупації України полковник Мельник перебував спочатку під домашнім арештом, а з лютого 1944 року був ув’язнений в концтаборі Заксенгаузен. Проте його ув’язнення не вплинуло на активність ОУН. Після поразки національно-визвольних змагань Андрій Мельник доклав чимало зусиль, аби згуртувати розрізнені політичні формації за кордоном. Його стараннями світове українство об’єдналося у Світовому конґресі вільних українців як понадпартійній інституції, що впродовж тривалого часу репрезентувала інтереси українства, змагаючи до соборності та національної солідарності, допомагаючи силам спротиву в Україні. Помер полковник Мельник 1 листопада 1964-го у Клерво (Люксембурґ), де й похований.
На завершення п. Гасюк процитував спогади сучасників Мельника — Олега Ольжича й Олега Штуля, котрі писали про шляхетність духу, пошану до співбесідника, відданість справі та християнський світогляд цього визначного діяча українського визвольного руху.
Прес-служба товариства «Свята Софія»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply