Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 27, 2020

Товариство українських інженерів ушанувало М. Біласа й Р. Волчука

Автор:

|

Червень 13, 2013

|

Рубрика:

Товариство українських інженерів ушанувало М. Біласа й Р. Волчука

В Українському освітньо-культурному центрі в Дженкінтавні біля Філадельфії 2 червня ц. р. філадельфійський відділ Товариства українських інженерів Америки (ТУІА) ушанував двох своїх членів – інж. Мирона Біласа й інж. Романа Волчука – із нагоди їхніх днів народження.

Програма святкування включала коктейль і бенкет, виступ дуету бандуристок Галини Боднар і Юлії Ступень, розповідь про життєві шляхи обох ювілярів і церемонію вручення їм відповідних грамот від Головної управи ТУІА. Подаємо біографічні дані ювілятів, зачитані на згаданому відзначенні.
Мирон-Мирослав Білас народився 5 січня 1923 року в Трускавці Львівської області. Здобувати початкову школу хлопець завершив у рідному місті 1932-го, а середню – у приватній гімназії імені Івана Франка в Дрогобичі — у травні 1939-го.
Того ж року, із приходом на західнi землi України більшовиків, міняється система освіти, і Мирон переходить до дев’ятого класу десятирічки з російською мовою навчання, яку закінчив 1941-го. Тоді ж він розпочав студії на математичному відділі «Львівської політехніки», однак уже 1942-го німці забрали Мирона до Бавдінсту, де він ремонтував дороги та мости й усував зі шляхів розбиті автомобілі, а навіть танки.
Однак Мирон утік із Бавдінста й записався на медицину у Львові, але після двох семестрів вирішив освоїти фах механічного інженера у «Львівській політехніці». 1943 року він зголошується до української дивізії «Галичина», а 1945-го, після Другої світової війни, опинився в Мюнхені (Німеччина), де продовжив студії в німецькій політехніці. 1951 року інженер переїжджає до Сполучених Штатів, де 1952-го вступає в «Ньюаркську політехніку», яку закінчує 1955 року.
Із 1955-го по 1957 рік Мирон працював у приватній індустрії в Ньюарку; від 1957-го й до заслуженої пенсії працював професійно в U.S. NAVY: із 1957-го по 1959 рік — у Philadelphia Navy Yard, Department of Engineering, а з 1959-го — в U.S. Naval Aviation, Public Works.
Інж. Білас походить з інтеліґентної родини: його батько Михайло учителював у німецькій колонії «Нове село», а мати Ольга також була вчителькою в Болехівцях. Мирон мав трьох братів: Богдана, Любомира (обидва – лікарі) й Омеляна, який став економістом. За Польщі родина Біласів зазнала переслідувань під час пацифікації: батько Михайло пережив фізичні побої та звільнення з роботи «за українську національну діяльність».
Мирон завжди був активним громадським діячем. 1974 року був обраний головою філадельфійського відділу Товариства українських інженерів Америки й після цього багато років був членом його управи. Ще студентом належав до студентської управи в Ньюарку, а у Філадельфії довгі роки був членом дирекції Кредитної кооперативи «Самопоміч» і дирекції Українського освітньо-культурного центру.
1961 року Мирон одружується з активною пластункою Славою Івахів, із якою щасливо живе дотепер. Хай Всевишній нагородить їх міцним здоров’ям і ще довгим та безжурним життям.
Роман Волчук народився 22 лютого 1922 року в місті Ланцуті в Польщі. Початкову школу закінчив у Львові 1934-го, а середню – у т. зв. паньствовій ґімназії — 1939-го також у місті Лева. У 1940-1941 рр. юнак студіював інженерну справу у «Львівській політехніці», а в 1941-1942 рр. і 1944-1945 рр. — у Віденській вищій технічній школі. Студії інженерії він завершив у Вищій технічній школі в Ґраці (Австрія) 1946 року.
До США інж. Волчук приїхав 1949-го й тут, у Нью-Йорку, працював до 1959 року в різних консультаційних фірмах, таких як «Амман» і «Вітні», «С. Ф. Гарріс» і «Д. Б. Стайман». Як інженер-консультант у галузі мостової інженерії Роман Волчук заснував 1959-го власну компанію Wolchuk Consulting Engineers, а відтак, Wolchuk & Maybourl, яка проіснувала до 1982 року. До головних проектів цієї компанії належать «Залізний міст» на ріці Арканзас у Оклагомі, перший у світі міст із ортотропічної сталі «Шемплейн» у Монреалі, перебудування мосту імені Бенджаміна Франкліна у Філадельфії, мосту «Тріборо» в Нью-Йорку й мосту «Золоті ворота» в Сан-Франциско. Як бачимо, інж. Волчук має міжнародний авторитет у ділянці сталевих мостів із ортотропними
поверхнями.
1963-го інж. Волчук написав підручник Design Manual for Orthotropic Steel Plate Desk Bridges, а 1980 року — Proposed Design Specifications for Steel Box Girder Bridges. Він є співвласником патенту в галузі алюмінієвих мостових плит. П. Волчук відвідав понад 50 американських і міжнародних конференцій і семінарів. На 27 з них – виголосив свої доповіді. Він є реєстровим професійним інженером у кількох штатах США та Канади.
Інж. Волчук був активістом низки товариств. У 1955-1956 рр. був головою головної управи Товариства українських інженерів Америки в Нью-Йорку, а з 1950-го до 1960 року – головним редактором «Вістей українських інженерів». Він є дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, діяльним членом «Пласту», Спілки цивільних інженерів України й Американського товариства інженерів-будівельників. Він також є автором двох книжок спогадів: «Спомини з передвоєнного Львова та воєнного Відня», яка вийшла 2002 року та «Спомини з повоєнної Австрії і Німеччини», опублікованої 2004-го.
Інж. Роман Волчук одружений із маґістром Мартою Шиприкевич. Він є батьком доньки Марти й сина Ігоря. Хай Всевишній держить їх всіх у своїй опіці!

Методій Борецький

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply