Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

Святослав Караванський пояснив мовні «ідіотизми»

Автор:

|

Березень 30, 2017

|

Рубрика:

Святослав Караванський пояснив мовні «ідіотизми»

Святослав Караванський. «Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України». — Львів: БаК, 216. — 224 с.

Остання, одинадцята книга відомого правозахисника, політв’язня та філолога Святослава Караванського присвячена мовним покручам, які виникли та набули поширення у спробах Москви зробити українську мову додатком до російської, надати їй вторинного значення. У передмові автор написав: «Вилучаючи з мовного простору України питомі українські риси, антинародня влада хотіла прищепити населенню нехіть до своєї рідної мови. І цього вона досягла. Затим що українські книжки написано не українською мовою, а сталінською ярижкою, вони перестали цікавити читачів».
Автор простежує послідовний наступ на мову, що передбачав фізичне знищення знавців української мови, правопису та заміну його 1933 року штучним витвором псевдофілологів на службі Кремля, навчання цьому правописові нових поколінь вчителів, літераторів, усієї громади.
Видати книгу допомогли своїми пожертвами 29 добродіїв із США. При написанні книги автор використав 26 мовознавчих та інших джерел різного часу, починаючи з ХІХ ст. Книга має розділи «Маніпуляції з прізвищами та назвами», «Назовництво», «Наголос», «Наголосові ідіотизми», «Лексика», «Зразки мови сучасників». «Правопис», «Словники», «Фальсифікація класиків», кілька додатків. Кожен розділ поділений на окремі тематичні частини.
На мою думку, сучасному читачеві, особливо середнього віку, читати книгу буде нелегко. Стереотипи міцно увійшли в наше життя, тож звичаї долати важко. Але необхідно, якщо хочемо відновити мову Тараса Шевченка, Лесі Українки, інших українських класиків. Читачеві часом доведеться звикати й до лексики колишнього політв’язня, котрий пише «соловецькі норми», «соловецькі мовознавці», «мова Путіна», «слонуватий варіянт». Більше відомо про Соловки, а от СЛОН («Соловецкий лагерь особого назначения» й від нього «слонуватий») для багатьох — новотвір.
Водночас у книзі є багато назв і частин мови, які використовують закордонні українці, але значно менше – громадяни самої України. Це назви міст Лубні, Броварі, Ромен, Берестя, Баришпіль, Прилука, Путивель, Атени, річка Дін. Автор радить вживати іменники тубілець, а не абориген, безглуздя, а не абсурд, добробут, а не благополуччя, повстяник, а не валянок, втікач, а не біженець, займанець, а не окупант, забобони, а не передсуди, засада, а не принцип. У додатку «Свої — не гірші від заморян» подано словник іншомовних слів та їхніх українських відповідників. Уся книжка сповнена таких практичних порад, тому її варто зробити настільною для редакторів, журналістів, письменників і мовників. А згаданий вже словник варто скопіювати для повсякденного використання, щоб повернулися до нас летовище й оплески, життєпис і славень, інші призабуті слова.
Сум і жаль викликає ще один додаток — «Доля учасників правописної конференції 1927 року». Поряд із біографічними даними багатьох учених значиться: страчений, розстріляний, репресований. Таких у списку — 42 особи.
У післямові до книги автор пише: «Оборонці правопису-33 підкріплюють свою оборону твердженням, що на нормах цього правопису виховано кілька поколінь, які дістали освіту в УССР. Яка була ця освіта, можна бачити на сесіях Верховної Ради, де половина депутатів не володіє українською мовою, а ті, хто володіє, говорять жахливим суржиком, запозичуючи вимову, наголоси й лексику для свого мовлення у «братніх народів».
С. Караванський пропонує відкрити у вищих навчальних закладах редакторські факультети, атестувати на державному рівні редакторів, проводити наукові конференції щодо стану української мови, створити курси підвищення кваліфікації редакторів, запровадити заохочення для найкращих і стягнення для недбайливих, закріпити необхідні заходи у законодавстві.
У грудні минулого року п. Караванського поховали на Українському меморіальному цвинтарі св. Андрія у США поруч із його дружиною Ніною. А книга вийшла у світ як його заповіт усім, хто шанує і любить українську мову.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...