Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Святкування ювілею Рідної школи в Пасейку

Автор:

|

Лютий 09, 2012

|

Рубрика:

Святкування ювілею Рідної школи в Пасейку

Актова зала Школи українознавства в Пасейку (штат Нью-Джерзі) 17 грудня мала незвичний вигляд. Крім різдвяних прикрас, які зазвичай щороку прикрашають її в цю пору, на стінах висіли роботи учнів, табла випускників різних років, фотографії зі шкільного життя. Побачивши напис над сценою «Рідній школі в Пасейку — 60 років», кожен розумів, на яке велике свято потрапив. Бо Школа українознавства — це не просто уроки, домашні завдання, дисципліна та матура. Це — щось набагато більше, це один з острівців українського життя для учнів, учителів, батьків. Це — місце виховання людей, яким не байдужа доля України, які люблять і шанують українську спадщину. Це — місце зустрічі малих і дорослих українців. І Українська школа в Пасейку 60 років виконувала й надалі виконує цю важливу виховну, навчальну та об’єднавчу функцію.

Святковий концерт був кульмінаційним моментом відзначення 60-річчя школи. У межах святкування ювілею було створено й розміщено на веб-сайті школи пам’ятну е-книгу, де кожен охочий може прочитати нарис про історію заснування школи, спогади про вчителів, шкільне життя, переглянути табла випускників і фотографії з минулих років.

Молитвою й теплими словами привітання концерт розпочав о. Андрій Дудкевич, парох української католицької церкви Св. Миколая в Пасейку. Тривалий час школа підтримує добрі контакти з парафією, які включають не тільки надання приміщення, за яке батьки дуже вдячні, а й допомогу школі за будь-якої потреби. При продумуванні планів і впровадженні уроків християнської етики о. Андрій, а також о. Олег Жовнірович з української православної церкви Київського патріархату Св. Вознесіння, пастор Едуард із Церкви баптистів, о. Йосиф Шупа, декан священників УКЦ у Нью-Джерзі, були нашими добрими порадниками.

Рідна школа діє під патронатом УККА в Пасейку. Із привітальним словом, у якому було високо оцінено працю школи, виступив Костянтин Ваньо, президент УККА в Пасейку. Мудра й виважена позиція п. Ваньо допомогла не в одній складній ситуації. І ми впевнені, що школа й надалі відчуватиме підтримку УККА в Пасейку у вирішенні викликів, які ставить перед нею життя. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять довголітнього директора школи Стефанії Квасовської.

Головними на святі були, звичайно, малі й старші артисти — нинішні учні школи. «Добре я учитись буду в Українській рідній школі, // Щоб свої мене любили, і чужі щоб оцінили, // Щоб про мій народ всі знали, Україну шанували!» — декламували Таня Стасишин та Іван Сорока. А Марія Івахів прочитала вірш Андрія Малишка «Буду я навчатись мови золотої». Сценарій концерту майстерно уклала й навчила дітей співати вчителька музики та співу Оксана Стефан.

Багато чудових учителів працювало та продовжує працювати в Рідній школі в Пасейку. Від імені всіх учнів Таня Куцап і Стефця Домарадська подякували педагогам «за міцні знання, за терпіння та працю, за все, чого навчили нас про Україну». Учні 10-го й 11-го класів вручили вчителям квіти. А слова подяки батькам за те, «що дали нам змогу приходити до Української рідної школи, що вони розуміли, що це є чудовий шлях для збереження мови й української культури», від імені учнів виголосила Марічка Мигалко.

У гості до дітвори завітав святий Миколай (Володимир Габура). І всі класи по черзі показували, яких чудових пісень і віршів навчили їх учителі. Пісню «Яка радість, який рай» виконали учні 1-го класу, «Марширують козаченьки», «Прийшли щедрувати» — учні 2-го класу. Також привітати всіх «Прилетіли янголята» — учні садочку та передшкілля. 3-й клас виступив із піснею «Новорічна нескінченна», а з колядкою «Старий рік минає» — 4-й клас. 5-й і 6-й класи виконали колядку «Добрий вам вечір, люди», 7-й і 8-й класи — «Коляду», 9-й і 10-й — «Дивную новину». Влада Вовк заспівала пісню «Різдвяна ніч». Оксана Стефан удало поєднала українські традиційні колядки та сучасні різдвяні пісні. Присутні батьки й гості свята із задоволенням аплодували юним артистам.

«Ми пишаємося, що ми — учні Української рідної школи, й урочисто присягаємо гордо та мужньо нести у світ ім’я України й українця! — ці слова Софійки Сороки найкраще передають мету існування Української школи. — Ми живемо тут, в Америці, — далеко від України. Але в час Різдвяних свят особливо відчувається той незримий зв’язок усіх українців із Батьківщиною».

«Сядемо до столу всі на Святий вечір, сяйво загориться в кожному вікні // І на Україні, і в краю далекім, там, де б’ється серце нашої рідні!» — після цих слів Марічки Сороки прозвучала «Молитва за Україну» (сл. і муз. Тараса Петриненка). Стоячи слухали всі цю пісню з мудрими словами й чудовою мелодією в талановитому виконанні Софійки Сороки та вчительки Оксани Стефан.

Із коротким привітанням до присутніх звернулася Тетяна Федак, новий директор школи, після цього до слова було запрошено гостей. Колишній учитель Юрій Яцикевич зачитав власну поему, у якій йому вдалося з нотками гумору розказати всю історію школи. З історичними розповідями про школу, її засновника Никифора Гірняка виступили вчитель історії Олександр Парін і колишній директор школи Володимир Кривоніс. Про життя школи, коли умови навчання були не такі комфортні, як тепер, розповіла присутнім Галина Кутко, заступник директора в 1970 — 1980-х рр. Сподіваюся, що всі, хто виступав, зможуть надати свої промови, аби їх можна було помістити в пам’ятній е-книзі на сайті школи, щоб ці сторінки твореної в Пасейку частинки історії України не загубилися в круговерті повсякденного життя. Дуже приємно було бачити серед гостей Марію Бакалець, удову улюбленого дітьми вчителя Володимира Бакальця.

Школа одержала грошові подарунки від Українсько-американської федеральної кредитової кооперативи в Кліфтоні (штат Нью-Джерзі), від Товариства «Самопоміч» у Кліфтоні, від Організації оборони Лемківщини в Пасейку, Українського національного дому в Пасейку, інших приватних осіб, за що всі ми дуже вдячні нашим спонсорам.

Наприкінці фестин святий Миколай роздав подарунки всім чемним дітям, які так довго чекали на цей момент. Крім учителів, які чудово підготували виступи учнів, величезну роботу провів організаційний комітет у складі членів батьківського комітету й директора школи Тетяни Федак. Велика подяка — усім цим людям за їхній ентузіазм і жертовність.

Сучасне життя української громади в Америці суттєво відрізняється від тих років, коли були засновані школи україно­знавства та Шкільна рада. У більшості сімей працюють обоє батьків, українці живуть менш компактно, у багатьох дітей тільки один із батьків розмовляє українською. Це все привело до того, що для пересічного учня школи українська стала другою мовою. Великі зміни відбулися в американській школі щодо засобів виховання учнів, методики проведення уроків. Американські школи не бояться експериментів, розробляють і впроваджують інноваційні методи освіти. У світі Google і Вікіпедії методика викладання шляхом простої начитки не відповідає сучасному рівню навчання. Рідна школа була створена українськими патріотами з післявоєнної політичної еміґрації, які працювали без жодної винагороди. Чи знайдеться в сьогоднішній матеріалістичній Америці серед четвертої хвилі економічної міґрації достатньо жертовних людей для праці за помірну винагороду в Рідній школі? Чи зможе школа оновити програму навчання, аби вона дотягувала до рівня нинішніх учнів, зібрати й запровадити досвід навчання творчих учителів школи, щоби йти в ногу із часом? Чи стане школа привабливішою для дітей, щоби мати змогу виконувати свою місію виховання українських патріотів? Напевне, ці й інші питання будуть обговорюватися на зборах Шкільної ради, семінарах учителів, засіданнях УККА (при якому була створена та функціонує Рідна школа в Америці).

Згадуючи, як Христинка Ковтун запитувала: «Хто це, хто це при долині на заквітчаних лугах // Розвіває синьо-жовтий український гордий стяг? // Чий це голос так лунає, хто виспівує пісень? // Хто так радісно вітає цей новий чудовий день?», а всі святково вбрані у вишиванки учні на сцені їй відповідали: «Так, це діти, ваші діти // Рідна школа молода!» — я вірю, що українська громада спроможна дати відповіді на виклики, які ставить життя, і що Рідна школа буде продовжувати славні традиції своїх засновників у XXI ст.!

 Орися Сорока

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...