Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Союз українок єднає патріотичне жіноцтво

Автор:

|

Жовтень 16, 2014

|

Рубрика:

Союз українок єднає патріотичне жіноцтво
Голова Всеукраїнської громадської організації «Союз українок України» Ореслава Хомик

Голова Всеукраїнської громадської організації «Союз українок України» Ореслава Хомик

Гостею Українського фестивалю, який відбувся 4 жовтня в Українському американському культурному центрі Нью-Джерзі, була голова Всеукраїнської громадської організації «Союз українок» Ореслава Хомик. Вона очолила цю організацію в грудні минулого року після Лілії Григорович, котра, своєю чергою, прийняла це головування після Атени Пашко.

Власне, подружжя Атени Пашко та В’ячеславаЧорновола мало відчутний вплив на вибір політичного шляху та боротьби Ореслави Хомик. Вона походила з родини репресованих українців і народилася на півночі Росії, біля Архангельська. Обрала фах лікаря й могла би займатися своїми пацієнтами, перебуваючи поза політичними подіями. Але в Ореслави — інша вдача. 1990 року вона стала у Львові депутатом обласної ради, яку очолював п. Чорновіл, і відтоді перебуває в авангарді українського життя, боротьби за повне відновлення незалежности України.
Разом із Атеною Пашко жінка ввійшла до ініціативної групи, яка заходилася відновлювати Союз українок на Батьківщині. Коли це вдалося, стала головою жіночої організації в Трускавці, де жила та працювала лікарем упродовж17 років. Це там 20 жовтня 2004 року було підпалено квартиру голови міської організації Народного руху України Ореслави Хомик. Злочин визнано навмисним зі застосуванням нафтопродуктів. Народний депутат Ярослав Кендзьор тоді зробив заяву: «Враховуючи те, що на минулих виборах Ореслава Хомик очолювала штаб блоку «Наша Україна», а тепер подала заяву з проханням бути спостерігачем на виборах у Донецьку, «колисці» нинішнього прем’єр-міністра, зважаючи на її безкомпромісність у політичних поглядах, щирий патріотизм і безкорисливість, ми не маємо сумніву, що підпал мав про політичне підґрунтя». Варто нагадати, що йшлося про донецького кандидата в президенти Януковича.
Ореслава Хомик була активною учасницею подій на Євромайдані, тому Майдану стосувалося й моє перше запитання. Ось що вона розповіла: «Я працюю головним лікарем обласного дитячого психоневрологічного диспансеру у Львові, тож не могла постійно перебувати на Євромайдані. Але приїздила кожного тижня, у вихідні, а також частенько й серед тижня. Надавала медичну допомогу потерпілим від насилля влади Януковича. Зима була суворою, і лише грілка та теплі рукавиці допомагали в роботі. Люди замерзали, і я звернулася з проханням про допомогу до закордонних українців. Таку допомогу надали Союз українок Америки, українська католицька церква Св. Івана Хрестителя у Виппані, окремі парафіяни. Вчителька Оля Марин, у якої я тепер гостюю, літаком через «Міст» вислала кільканадцять посилок. Тепер Союз українок зайнятий підтримкою українських вояків на сході країни».
Уже після розмови з Ореславою Хомик я поцікавився звітами громадських організацій про таку допомогу та прочитав, що лише у серпні ц. р. Яворівська районна державна адміністрація та районна рада спільно з громадськістю придбали для військових із 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені князя Данила Галицького амуніцію, харчі та речі першої необхідності. У переліку доброчинців побачив п. Ореславу, котра 31 липня внесла 5 тис. грн від організації й тисячу — від себе. І це був не поодинокий дар. На Великдень союзянки оприлюднили заклик «Не купуй обнов для себе, купи бронежилети для війська». Тоді й Ореслава Хомик подарувала 4 тис. грн.
Тимчасом я запитав, як жіноцтво України зустріло відродження свого Союзу.
— Діяльність жіночих громадських організацій має вагоме значення, адже вона виконує свою історичну місію, впливаючи на перебіг подій. Союз українок діяв в Україні з 1917 року, але був ліквідований унаслідок більшовицької окупації 1939-го й відновив свою діяльність 1991-го. Важливою подією в єднанні жіноцтва був Перший український жіночий конґрес, 80-річчя якого 6-8 вересня відзначили на Прикарпатті, в Івано-Франківську та Болехові, бо конґрес відбувся 27-29 червня 1934 року в тодішньому Станіславові.
У липні 1994-го в Івано-Франківську пройшов Другий світовий конгрес Союзу українок. Організатором свята цього року був Союз українок України. Вітала учасників урочистостей голова Світової федерації українських жіночих організацій Орися Сушко з Канади. Федерація охоплює 29 українських інституцій у 18 країнах світу. Я виступала з промовою на святі й сказала, що у боротьбі з російським аґресором українці відчувають плече українського світового жіноцтва. Ми провадимо збір пожертв для українського війська. Наші жінки та дівчата сьогодні пліч-о-пліч із чоловіками захищають Україну на передових рубежах війни. Ми надрукували перший випуск відновленої газети «Українка», яку припинили видавати ще 2001 року. Варто відкрити в Інтернеті сторінку Союзу українок, щоби дізнатися про різнобічну діяльність нашого об’єднання.
— Тепер лікарською професією для вас стала дитяча психіатрія. Що можна сказати про психічне здоров’я дітей України?
— У Львівській області на диспансерному спостереженні перебуває 2,7 % дітей із психічними патологіями. В Україні цей показник сягає 3 %. Це — дані, станом на 4 березня ц. р. Диспансер для дітей віком до 17 років, що має 60 ліжок, діє з 1969 року. На зростання відхилень впливає низка причин, зокрема телебачення, що транслює фільми, які дитяча психіка не може сприймати, і те, що діти йдуть до школи із шести років, хоча не всі до цього готові, і те, що батьки виїздять за кордон, залишаючи їх під опікою рідних.
Найпоширенішими є розлади психіки непсихотичного характеру (88.2 %). Ця патологія розвивається зазвичай у дитячому віці, тобто це є розлади спектру аутизму, гіперактивні розлади та порушення мовлення. Психотичні розлади у дітей, які перебувають на диспансерному спостереженні, становлять 0,2 %, розумова відсталість — 11,5 %. Водночас, медикаментозного лікування потребує лише 20 % дітей із психічними патологіями, решту має складати психотерапевтична допомога, логопедична корекція, заняття з дефектологом. На жаль, події в Україні не сприяють нормальному розвиткові нового покоління і на це повинна зважати вся спільнота.
Непросто бути й лікарем. Нещодавно в актовому залі Головного управління охорони здоров’я у Львівській області відбулася зустріч, присвячена розглядові проблеми медичного права, що зараз в Україні перебуває, на жаль, у зародковому стані. Історично ситуація склалася так, що юридично захищеним залишається пацієнт, а не лікар. Профілактика непорозумінь, які можуть виникнути між пацієнтом і лікарем, звісно, є набагато кращою, ніж розбір у залі суду.
У листопаді 2009 року головного лікаря Львівського обласного державного психоневрологічного диспансеру, активіста Народного руху України Ореславу Хомик було нагороджено орденом княгині Ольги III ступеня. Її життя перебуває на злеті. Дарують радість професійні успіхи дітей — доньки Катерини, мікрохірурга-офтальмолога за фахом, сина Юрія, стоматолога, а також перші досягнення шестирічної внучки Олюсі. Побажаймо ж їм щастя в оновленій Україні!

Лев Хмельковський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...