Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Сергій Квіт: в Україні настав час реформ

Автор:

|

Вересень 18, 2014

|

Рубрика:

Сергій Квіт: в Україні настав час реформ
Міністр Квіт під час зустрічі з громадою у Виппані

Міністр Квіт під час зустрічі з громадою у Виппані

Міністр освіти й науки України, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт на запрошення відділу Українського конґресового комітету Америки (УККА) у Моріс-каунті (голова — Михайло Козюпа) і Комітету культури та мистецтва Українського американського культурного центру Нью-Джерзі (голова — д-р Марта Лопатинська) 12 вересня ц. р. зустрівся з громадою в залі цього центру у Виппані.

Гостя з Києва представив Михайло Козюпа. Сергій Квіт народився 26 листопада 1965 року в Ужгороді, навчався у Львові. Він – доктор філологічних наук, літературознавець, журналіст, громадський діяч, майстер спорту з фехтування.
На екрані присутні побачили хроніку подій на Михайлівській площі в Києві, де 30 листопада 2013-го зібралися люди з протестом проти дій уряду. Майдан Незалежності на Хрещатику тоді займали «Беркут» і міліція.

Три періоди Майдану
Український міністр, аналізуючи події на Майдані, визначив три періоди. Перший почався, коли студенти вийшли з мирною вимогою підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Настрій був мирним, як під час Помаранчевої революції 2004 року. Михайлівський собор і площа біля нього стали паралеллю до Майдану, прихистком усіх учасників. Прикметно, що навпроти собору стоїть будівля Міністерства внутрішніх справ, звідки й ішли усі жорстокі накази. Учасники протесту провели марш, витіснили з Майдану силовиків і заволоділи каркасом новорічної ялинки. Першими серед них були студенти та викладачі «Києво-Могилянки». Їх побили, багатьох – заарештували.
Тоді й розпочався другий період Майдану, який перетворився на Євромайдан і серед його учасників отримав назву «Майдан-Січ». Були зведені барикади. Євромайдан став незалежною територією столиці. Коли полягли перші жертви, почався третій період Майдану, який був війною влади проти народу. Євромайдани зібралися у великих містах України. Спеціально навчений «Беркут» утікав від студентства та громади. Янукович також утік — до Росії. Утворився новий уряд, стартували революційні зміни. Тепер в Україні пропонують надати Майданові права інституції контролю дій уряду та Президента.
Сергій Квіт зазначив, що Помаранчева революція дала народові свободу слова та реальну політичну конкуренцію, зокрема потребу контролю над державними структурами. Революція гідності сталася тому, що не було очікуваних реформ, уряд копіював стиль правління Росії. Участь у цій революції крім українців брали люди різних національностей — росіяни та євреї, кримські татари й греки, поляки і молдавани.

Російська аґресія спричинила спалах патріотизму
Події в Україні стривожили Москву, яка вже давно зазіхала на свободу української держави. Дві війни Росії проти Чечні змусили Кремль відкласти «українську проблему». Але після Євромайдану він уже стримуватися не міг: було загарбано Крим, спровоковано до бунту Донбас. Москва обрала час, коли в Україні фактично не було армії. Усі кошти на її утримання були розкрадені. Розквітали некомпетентність і зрада. Але російська аґресія викликала спалах патріотизму, який охопив усі народності України.
Також у Росії почався протестний рух проти утисків демократії та базових свобод. Але Російська Федерація (РФ) є унікальним утворенням історії, де існує традиція сильної держави та патологічне поклоніння верховній владі. У Росії вклоняються кожному, хто зійде на верхівку владної піраміди. Так триває ще від часів монгольського панування. Владна особа перебуває поза поняттями добра та зла. Обмеження прав людини і свободи росіяни сприймають як необхідність на вівтарі ідола з необмеженою владою. Не важливо, хто перебуває на верхівці піраміди, важлива сама верхівка, її непорушність.
Тепер у Росії спостерігається феномен масового психозу, згідно з принципом: сильніший завжди має рацію. Усе ж спілкування з російськими інтелектуалами свідчить, що Росія теж прокидається до нормального життя, але надто вже повільно.

Не мова визначає патріотизм
Мовну проблему п. Квіт назвав дуже делікатною та складною, з огляду на тривалу русифікацію України. Держава повинна підтримувати українську мову, але й шанувати права реґіональних мов. Останні події на прикладі низки російськомовних міст виявили, що патріотизм не залежить від мови, якою розмовляють тамтешні жителі.
Патріоти, котрі спілкуються російською, не винні, що їхніх батьків навчали цією мовою. При переписах населення більшість людей, котрі в побуті користуються російською мову, записують рідною українську. 1 вересня понад 30 тис. дітей зі східних областей пішло в школи інших реґіонів України, де долучаються до української мови та культури.
Поряд з цією, зауважив гість із України, існують й інші проблеми, на вирішення яких мають бути спрямовані невідкладні реформи. Для подолання корупції треба змінити всі засади життя, щоб урядовці мали достатній заробіток, а люди могли жити без хабарів. Немає правди в судовій системі, її зміна теж потребує радикальних реформ. Символом змін на краще став так званий ленінопад, коли міста звільнилися від монументів вождя більшовизму, які мали сакральне значення, впливали на свідомість людей.
Україна має вагомі пріоритети у розвитку військово-промислового комплексу, аграрного сектору, інформаційних технологій. Це — її надія.

Вища школа виходить на європейський рівень
Щодо реформування вищої освіти Сергій Квіт зазначив, що початок змін заклав академік Михайло Згуровський, ректор «Київської політехніки», тому проект називали «реформою Згуровського». Його удосконалювали фахівці з академічного середовища, студентський актив, журналісти та професійні спілки. Було враховано надбання освітян Америки, Європи й Австралії. Вісім університетів заснувало консорціум із метою оновлення системи вищої освіти, яка усе ще перебуває під управлінням радянськими методами.
1 серпня Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про вищу освіту». Українська вища освіта подолала пострадянські рецидиви й опинилася в іншій реальності. Цей документ встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і підприємництва з вищими навчальними закладами на принципах автономії останніх. Ідеться про надання повної автономії університетам. Міністерство буде лише порадником, партнером і не контролюватиме усіх сфер діяльності вищої школи, яка обере курс не на виживання, а на розвиток.
«Ми хочемо створити Національну агенцію зі забезпечення якості вищої освіти, яка будуватиме та контролюватиме вищу освіту. Буде поєднано процеси навчання та дослідництва, які досі були окремими системами. Дуже важливим є виведення вищих шкіл на європейський рівень, визнання в Україні закордонних дипломів і наукових ступенів. Ми заохочуватимемо наші університети до міжнародної конкуренції. Щоправда, у цьому стає проблемою володіння англійською мовою, якій раніше не надавали потрібного значення, удаючись до мовної самоізоляції», — сказав п. Квіт.
Україна має значні досягнення у галузі інформаційних технологій. Українські фахівці працюють у закордонних компаніях, але кінцевий результат їхньої праці отримують лише ці закордонні компанії. Це треба змінювати.
Новий закон про вищу освіту має п’ять стрижневих ідей: демонополізація управління, автономія університету, академічна свобода викладача та студента, незалежне оцінювання якості вищої освіти, розвиток науки в університетах і базування вищої освіти на новітніх наукових результатах, академічна мобільність та інтеграція у європейський освітній простір.
Уперше в освітньому законодавстві запроваджуються антиплагіатні норми. З’являється вимога ще до захисту оприлюднених в Інтернеті робіт. Учені ради зможуть самостійно здійснювати процедуру нострифікації, тобто визнавати закордонні дипломи викладачів, котрих беруть на роботу, а також студентів, котрих приймають на навчання. Університети отримають право розміщувати фонди, зароблені від освітньої та наукової діяльності, на рахунках у державних банках і розпоряджатися ними.
Закон робить систему освіти прозорішою та зрозумілішою у світовому освітньому просторі. Запроваджуються визнані у світі три цикли вищої освіти: бакалавр, магістр і доктор філософії.
Згідно з європейськими тенденціями, зменшується максимальне навчальне навантаження на викладачів, що вивільнить час для їхньої наукової праці. Студенти також отримають більше можливостей для самостійної роботи.
Сергій Квіт зупинився на ролі «Києво-Могилянської академії» як осередку новаторства й освітянських інновацій. Уже досягнуто угоди з Польщею про заснування 550 польських стипендій для студентів і аспірантів зі сходу України. Навчання у Києві та Польщі допоможе цим людям вийти з-під впливу ворожої пропаганди та стати у своїх областях патріотами України. Після виступу п. Квіт відповів на численні запитання учасників зустрічі.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...