Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 27, 2020

Право на національну пам’ять

Автор:

|

Квітень 25, 2013

|

Рубрика:

Право на національну пам’ять

В Українському американському культурному центрі Нью-Джерзі у Виппані 19 квітня відбулася зустріч із Володимиром В’ятровичем, директором Центру історії державотворення України ХХ ст. Національного університету «Києво-Могилянська академія», головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху, членом наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» й колишнім директором архіву Служби безпеки України.

Серію лекцій д-ра В’ятровича 7-26 квітня в Америці організував Американський комітет на підтримку Центру історії під егідою Світового конґресу українців, Світової конференції українських державницьких організацій у співпраці з Києво-Могилянською фундацією Америки та Центром дослідження відносин Україна-США.
На зустрічі Володимира В’ятровича представив Михайло Козюпа, голова Українського конґресового комітету Америки в повіті Моріс. Він розповів про лекційний тур історика та закликав присутніх до поповнення фондів на дослідження новітньої історії України.
Борис Потапенко, виконавчий директор Ліґи українців Канади, який супроводжує д-ра В’ятровича в поїздці, пригадав роки, коли закордонні українці в Нью-Йорку та Нью-Джерзі почали дізнаватися правду про стан поневоленої України, щоби донести її до Америки та світу. Після Помаранчевої революції цю справу продовжило молоде покоління, до якого належить і Володимир В’ятрович, але становище в Україні тепер вимагає доведення цієї правди до відома самих українців – у час, коли відновлення історії за правління проросійської влади перейшло з державного рівня на громадський.
Д-р В’ятрович виступив із лекцією «(Не)подоланий тоталітаризм: український урок про те, як минуле формує сучасність». Історик наголосив, що до 1991 року в СРСР не було можливості досліджувати історію України, а за кордоном історики намагалися відкрити її світові, підкреслив і особистий внесок у цю справу присутнього на зустрічі Тараса Гунчака. Після розпаду СРСР у визволених від поневолення країнах розгорнулася велика праця з подолання наслідків недавнього минулого. У Польщі, Чехії, країнах Балтії було відкрито архіви КҐБ, проведено люстрацію чиновництва, належно вшановано пам’ять жертв більшовицького режиму, на законній основі визнано злочинною діяльність комуністичних і залежних від них партій.
В Україні після розпаду СРСР при владі залишилися функціонери Комуністичної партії та комсомолу – починаючи з обох перших президентів, які не бажали відкривати людям історичних фактів. Усе ж патріотична громадськість зробила перші кроки до висвітлення правди. Цим зайнялися товариство «Меморіал» і Асоціація досліджень голодоморів. Було створено Центр досліджень визвольного руху, який видав 17 збірників історичних матеріалів на цю тему.
Помаранчева революція 2004 року привела до влади молодше покоління, яке мало значно менше спільного з комуністичним минулим. Україна почала надолужувати прогаяне, наздоганяти сусідні країни. Інститут національної пам’яті відкрив народові правду про Голодомор 1932-1933 рр., видав 18 томів із прізвищами жертв цього ґеноциду, добився перейменування міст і вулиць, які було названо на честь карателів, зняття пам’ятників їм у великих містах. У Києві було споруджено Меморіал Голодомору, а у Львові – створено музей у колишній в’язниці КҐБ.
Але 2010-го до влади прийшов Віктор Янукович і його Партія реґіонів. Розпочате оновлення було згорнуте, архіви – закрито, Інститут національної пам’яті – ліквідовано, зі шкільних підручників – вилучено історичну правду. Проте дії проросійського режиму породили опір і покликали до активної діяльності громадські сили. Провідні університети, громадські організації продовжили дослідження та висвітлення історичної правди. Важливим заходом стало створення електронного архіву визвольного руху, у якому вже є понад 10 тис. документів, доступних для кожного дослідника.
Д-р В’ятрович на низці прикладів показав‚ як творилася антиукраїнська пропаґанда. Зокрема, про участь українського батальйону «Нахтігаль» у розстрілах євреїв у Львові в червні 1941 року. Документи свідчать, що розстріли провели нацисти, і лише в жовтні 1959-го КҐБ СРСР поставив перед КҐБ України завдання підготувати матеріали для обвинувачення в цьому злочині батальйону та німецького офіцера зв’язку у батальйоні Теодора Оберлендера. Власне, ішлося про скомпрометування самого Оберлендера, який на той час обіймав у ФРН посаду міністра та виступав проти СРСР. Але управління КҐБ кількох областей України повідомили, що участь українців і Оберлендера в стратах євреїв не підтверджується. Тоді надійшла вказівка «підготувати свідків для допитів прокуратурою СРСР». За їхніми «свідченнями», 29 квітня 1960 року суд у НДР заочно засудив Оберлендера до довічного ув’язнення. Під тиском громадськості Оберлендер пішов у відставку. Але у ФРН слідчі органи допитали 232 свідків, і суд 26 вересня 1960-го визнав звинувачення українців та Оберлендера безпідставними. Після об’єднання Німеччини сам Оберлендер звернувся до суду, який уже вдруге скасував постанову суду в НДР. Проте ця правда залишилася невідомою для широкої громадськості, й українофоби досі використовують провокацію КҐБ для очорнення українців.
На зустрічі було продемонстровано фільм «Відновлення історичної пам’яті України», створений за допомогою фундації «Будучність», що діє в Канаді. Значну частину стрічки було присвячено музеєві «Тюрма на Лонцького», показано також подібний заклад у Вільнюсі (Литва).
У своїй промові Борис Потапенко розповів про те, як готувався лекційний тур, підкреслив його значення в умовах перекручування історії України, а також торкнувся реакції українства Канади на звільнення Володимира В’ятровича з посади директора архіву СБУ, затримання директора музею «Тюрма на Лонцького» Руслана Забілого, позитивного ставлення до проблем України прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера.
«Позиція Віктора Януковича — це виклик Україні, і ми повинні відповісти на нього об’єднанням усіх українських сил, щоби зберегти українців українцями», — сказав п. Потапенко.
На зустрічі розгорнулося обговорення теми, у якому взяли участь Тарас Гунчак, Марко Держко, Іван Буртик та інші присутні. Було порушено питання створення не залежних від влади курсів для вчителів історії та забезпечення їх необхідними матеріалами, а також питання перекладів історичних досліджень історії України англійською й іншими мовами, поширення дослідницьких центрів у Східному реґіоні України, оприлюднення архівних матеріалів про 26 тис. українців, репресованих у Казахстані. У спільній розмові було підкреслено, що вже готується видання англійською мовою великого збірника документів про дії КҐБ проти України, що сприятиме уникненню псевдонаукових публікацій деяких західних фальсифікаторів історії України, також відзначено активність дослідників у Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську, які вивчають історичні події з власної ініціативи без будь-якої фінансової підтримки з боку держави. Д-р В’ятрович повідомив, що в дорозі до Києво-Могилянської академії зараз перебуває особистий архів д-ра Гунчака.
Зі заключною промовою виступив Борис Потапенко, який наголосив, що антиукраїнська діяльність режиму Януковича лише посилює рух опору антиукраїнській владі.
Ярослав Завійський, віце-президент Українсько-американської федеральної кредитової спілки «Самопоміч», подякував за зустріч і вручив Володимиру В’ятровичу 500 USD від трьох філій кредитівки на подальшу діяльність Центру історії державотворення. Пожертви зробили також учасники зустрічі. Датки для Center at NaUKMA можна вислати на адресу: UCCA, 2247 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622. Пожертви звільняються від податку.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply