Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 22, 2020

Повідомлення місії спостереження за виборами

Автор:

|

Червень 12, 2014

|

Рубрика:

Повідомлення місії спостереження за виборами
Звітує Тамара Олексій

Звітує Тамара Олексій

Місія спостереження за виборами (МСВ) Українського конґресового комітету Америки (УККА) у Харківській області складалася з 14 спостерігачів, 12 із яких працювали в межах міста Харкова та двоє – в області. Крім того, МСВ координувала діяльність місії спостереження за виборами Світового конґресу українців (СКУ) у Харкові, до якої входило 11 спостерігачів. У підсумку спільна місія об’єднала 25 спостерігачів, поділених на 13 груп, котрі відвідали більш як 150 виборчих дільниць у таких виборчих територіальних округах: 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177 і 179, тобто 12 із цих груп перебували в місті Харкові, де було 607 дільниць. Отже, спільна УККА-СКУ місія вела спостереження в близько 25 % усіх виборчих дільниць у Харкові.

25 %, мабуть, – недостатньо, однак це дало вагому картину того, як відбулися президентські вибори в Харкові 25 травня ц. р. Загалом, можна ствердити, що вибори пройшли на дільницях, в основному, у відповідальний, пунктуальний і скрупульозний спосіб. Члени дільничних виборчих комісій (ДВК) здебільшого дуже серйозно ставилися до своїх функцій і намагалися виконувати покладені на них обов’язки якнайкраще, в міру своїх можливостей.
Як і в усіх виборчих дільницях по Україні, згідно зі законом про вибори і директивами Центральної виборчої комісії, члени ДВК у Харкові налічували 9-14 членів та були обрані по одному від окремих кандидатів (двох членів ДВК від одного кандидата не було), і тільки за кількома винятками, де окружна виборча комісія (ОВК) додала одну чи дві особи, котрі не були призначені кандидатом, та й то тільки у випадку, коли вибув член комісії.
При цьому треба пояснити, що представник кандидата у ДВК — це дуже широке визначення, позаяк дуже часто представник не мав фактично жодного стосунку до кандидата, крім формального. Представник не обов’язково був навіть членом партії кандидата. Тим не менш, різноманітне представництво в комісії мало призвести до розрізнених інтересів членів комісії й таким чином впровадило систему стримування та противаг.
Тим більше що основні кандидати виставляли своїх спостерігачів за виборами як волонтерів або найманців на більшості, якщо не на всіх дільницях. Тоді як їхня лояльність не обов’язково була бездоганною або навіть стійкою, вони все ж таки були зобов’язані повідомляти в штаб-квартиру кандидата про порушення, а наприкінці — передати підсумковий протокол, що гарантувало хоча би відповідальність.
Нашими спостерігачами були відзначені тільки незначні процедурні порушення, такі як відсутність правильно навішаного на видному місці дільничного призначення біля входу в будівлю, або перебування матері з дитиною разом у кабіні для голосування без попереднього повідомлення голови чи секретаря комісії, або незначна механічна несправність обладнання (урни, кабінету голосування або ущільнення) тощо.
Важливим чинником у сприянні роботі була співпраця й увічливість керівництва дільничних комісій у всіх випадках. На наші запитання відповідали швидко та вичерпно. Не було спроби приховати що-небудь. Керівництво намагалося бути корисним, наскільки це можливо, і допомагати не тільки нам, другим спостерігачам, а передовсім — виборцям. Принаймні, у кількох випадках, коли голосування вдома було невдалим, бо недієздатний виборець не зумів забезпечити доступу до оселі, і комісія навіть повернулась у будинок на прохання родича того виборця.
Негативним можна вважати, мабуть, те, що явка в багатьох спостережуваних дільницях була дещо меншою, ніж у минулі роки — тільки близько 50 %. Цей недолік пояснювався деякими із членів ДВК смертю та/або відсутність інтересу в деяких із літніх виборців, котрі не почувалися впевнено щодо якогось конкретного кандидата, позаяк ідеологічні відмінності між кандидатами не були настільки помітними, як у минулі роки. Мабуть, виборча апатія стає звичною в Україні, як і на Заході.
Була ще одна подія в Харкові 25 травня 2014-го. Проросійські та сепаратистські угруповання скликали масовий мітинґ на місці, де ще стоїть пам’ятник Леніну. Але на акцію в місті, де проживає 1,5 млн людей, прийшло тільки близько 500 осіб.
25 травня 2014 року було гарним днем для демократії в Харкові, і це зробило його ще кращим днем для всієї України. Харків представляє трагічну історію України ХХ ст. Він був столицею Української РСР, був у центрі Голодомору 1932-1933 рр. і місцем сталінських репресій проти української інтелектуальної еліти кінця 1920-х і 1930-х рр. Для кандидата Петра Порошенка також був гарний день у Харкові.

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply