Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 21, 2019

Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді імені Шевченка

Автор:

|

Лютий 02, 2012

|

Рубрика:

Генеральне консульство України в Нью-Йорку має честь повідомити, що згідно з Положенням про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка для учнів і студентів із числа українців, які проживають за кордоном, із 15 січня до 20 лютого 2012 року проводиться ІІ Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені

Т. Шевченка. Подаємо завдання для учасників конкурсу, підготовлені Міністерством освіти й науки, молоді та спорту України. Роботи переможців разом зі списками, а також інформацію про проведення конкурсу слід до 1 березня 2012 року надіслати до Інституту інноваційних технологій за адресою: 03035, м. Київ, вул. Липківського, 36, к. 214.

Завдання II Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Вік учасників: 10—12 років

Тарас Шевченко писав в одному з віршів:

І виріс я на чужині

І сивію в чужому краї:

То одинокому мені

Здається — кращого немає

Нічого в Бога, як Дніпро

Та наша славная країна…

Поміркуйте над значенням цих рядків. Чому рідна сторона видається поетові наймилішою? Напишіть невеличкий твір (орієнтовний обсяг: 1—2 стор.)

на тему «Думкою я лину в Україну». У творі поясніть, чому для людини важливо відчувати духовний зв’язок із рідною землею. Розкажіть про власний досвід: що допомагає вам підтримувати зв’язок з Україною (книжки, розповіді бабусь і дідусів, ґлобальний інформаційний простір, родинні фотоальбоми тошо)? У творі використайте називні речення.

Вік учасників: 13—14 років

Тарас Шевченко писав у вірші «Не нарікаю я на Бога»:

Орю

Свій переліг — убогу ниву! —

Та сію слово. Добрі жнива

Колись-то будуть.

Напишіть твір-роздум на тему «Чи вірю я в силу слова?» (приблизний обсяг: 2—3 стор.). У творі використайте називні речення, однорідні означення, прикладки та складені присудки. Подумайте: чи мав рацію поет, коли писав, що в майбутньому «добрі жнива» з його слова нарешті зійдуть? Чи справді слово може мати потужний вплив на світогляд людини й розвиток нації? Чи промовляють слова наших пращурів до їхніх нащадків у майбутньому?

Вік учасників: 15—16 років

Прочитайте уривок із вірша української поетеси Ліни Костенко:

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала

свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін

гірського кришталю,

несказане лишилось

несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула

доля терезами.

Слова, як сонце,

сходили в мені.

Несказане лишилось

несказанним.

Як вам здається: чи сучасна молодь може освідчуватися в коханні, послуговуючись українською поезією? Наскільки інтимна лірика відображає психологію, почування, мислення сучасної молоді? Чи промовляє поезія Т. Шевченка,

П. Тичини, М. Рильського, В. Си-­

моненка, Л. Костенко до сьогоднішніх юнаків і дівчат? У чому ця поезія «сучасна»? А в чому вона може видаватися «застарілою» для молоді? Висловіть власну точку зору у формі твору (3—4 стор.), підтверджуючи тезу арґументами (із життя, із літератури тощо) або спростовуючи її.

Вік учасників: 17—19 років

Знаний український літературознавець, професор, доктор філологічних наук Григорій Клочек у одній зі своїх шевченкознавчих статей розмірковує: «Ця невеличка поезія є хрестоматійною — її знає кожен, хто навчався в українській школі. Проте скажемо більше: вона належить вічності, тобто належить до тих творів, які не піддаються руйнівному впливу часу. Є чимало підстав стверджувати, що з плином років її художня цінність набуватиме постійного оновлення, — і тут аж напрошуються порівняння зі всезростаючою номінальною вартістю живописних полотен, що належать видатним майстрам пензля. 15-рядковий вірш Шевченка саме тому належить вічності, що він ніби зупинив мить вічноплинного часу. Зупинив, щоб показати перебіг травневого вечора в українському селі середи­ни XIX століття». Звичайно, в уривку йдеться про вірш «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка. Поміркуйте: наскільки подібне тлумачення згаданої поезії видається вам правомірним і підставовим? Напишіть твір-роздум (3—

4 стор.) філософського характеру про те, яким є ваш «садок вишневий» із перспективи

XXI ст.? Чи є «садок вишневий коло хати» зараз символом української душі, нетлінним символом духовності й моральної краси нації? Якими, на вашу думку, постають сучасні «садки»? І, може, це вже не садки, а величезні урбанізовані й інформатизовані мегаполіси? Наведіть власні арґументи «за» або «проти».

Студенти коледжів

У статті «Повернення Сізіфа» на вшанування видатного українського літературознавця академіка Івана Дзюби Оксана Пахльовська зазначила: «Ім’я Івана Михайловича Дзюби часто супроводжується визначенням «совість нації». У суспільстві, яке ще вчора перебувало в координатах «радянської мови», що вивітрила й спотворила зміст усіх людських понять, і це словосполучення набуло певної інерційності. Однак саме сьогодні важливо зрозуміти його зміст — крізь призму перемог і поразок останніх років і, зокрема, крізь призму цього театру абсурду, який панує нині в політичному і культурному житті України». На вашу думку, у який спосіб зараз має відбуватися переосмислення таких понять, як «совість нації», «духовність», «суспільне призначення митця», «національний геній» тощо? Чи остаточно ці лексеми мають утратити сенс у XXI ст.? За яких умов можливе повернення цих слів? Що в такому разі має відбутися в суспільстві? Відповідь обґрунтуйте у формі твору-роздуму (обсяг: 3—4 стор.).

Студенти університетів і академій

У статті «Україна і Європа в 2001-му: десятиліття втрачених можливостей» знаний літературознавець, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», доктор філологічних наук Оксана Пахльовська зауважує: «Складність ситуації полягає в тому, що, незважаючи на кризу в стосунках між Європою й Україною сьогодні, «бути чи не бути» України цілковито залежить від міри її інтеґрації в європейський консорціум. Можна дискутувати про форми й динаміку цієї інтеґрації. Але поза всякою дискусією — категорична необхідність цієї інтеґрації, якщо майбутня Україна мислиться в категоріях держави, нації, культури». Напишіть твір-роздум суспільно-політичного або суспільно-філософського характеру на тему «Україна 2021-го: мій погляд у майбутнє» (орієнтовний обсяг: 4 стор.). Спробуйте подискутувати з поданими твердженнями Оксани Пахльовської, арґументувавши, наскільки вони актуальні тепер. А в майбутньому? Поясніть тезу про те, чому Україна має мислитися в категоріях держави, нації та культури.

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...