Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 22, 2017

Ісаак Вайншельбойм оспівує Україну

Автор:

|

Квітень 19, 2012

|

Рубрика:

Ісаак Вайншельбойм  оспівує Україну

1 квітня у Бруклінській бібліотеці Нью-Йорка відкрилася виставка творів художника Ісаака Вайншельбойма‚ присвячена його 90-річчю. А народився художник 28 березня 1922 року в Старокостянтинові на Поділлі. У США він живе від 1989-го‚ але плекає теплі спогади про землю свого дитинства та юності‚ тому на його полотнах так часто з’являються краєвиди Поділля‚ а також береги Чорного моря‚ адже митець багато років мешкав у Одесі.

У молодості Ісаак Вайншельбойм не мав наміру ставати художником‚ бо ще 19-літнім пішов на фронт Другої світової війни, де командував піхотним підрозділом‚ був важко поранений‚ а після розгрому нацистської Німеччини став адвокатом саме в Одесі. Саме там його мистецьке обдарування помітили та підтримали художники Геннадій Малишев і Діна Фруміна. Відтоді Ісаак Вайншельбойм брав участь більш як у 40 виставках художників Нью-Йорка‚ мав також особисті вернісажі. Шанувальникам живопису запам’яталися його картини «Острополь»‚ «Старий цвинтар»‚ «Случ»‚ «Берег в Одесі»‚ «Ранковий бриз»‚ «Берег річки Уж у Коростені»‚ «Замок у Старокостянтинові» та низка інших.

Провідною темою твор­чості Ісаака Вайншельбойма стала трагедія євреїв — Голокост. Про знищення нацистами мільйонів мирних мешканців написаний цикл його полотен‚ серед яких— художня розповідь про розстріляного скрипаля «Клезмер‚ остання мелодія»‚ про шлюб закоханих перед стратою «Хупа в ґетто» (перша нагорода на муніципальній виставці міста Лонґ-біч, 1994)‚ «Молитва»‚ «Поминальне»‚ «Жінки ґетто».

2002 року я був учасником презентації книги Ісаака Вайншельбойма «Старокостянтинівські новели» в Товаристві шанувальників літератури й мистецтва у Брукліні. Тоді переді мною відкрився ще один талант цієї обдарованої людини — письменницький. Автор розповідав не про себе‚ а про одеського художника Юрія Коваленка‚ який походив із Прилук і на своїх полотнах зображував знедолені українські села. Звісно‚ за комуністичної влади митець жив у злиднях‚ зазнав переслідувань.

Тема Голокосту озвалася до мене з книжки Ісаака Вайншельбойма «Повісті. Есеї. Оповідання і нариси»‚ виданої 2006 року в Шепетівці. У ній я побачив фотографію моєї мами Валентини‚ яка разом із сестрою Галиною рятувала єврейських дітей. Єрусалимський інститут «Яд Вашем» присвоїв їм звання Праведниць світу й увічнив їхні імена на стелі «Україна».

Ісаак Вайншельбойм написав також книжки «Втеча з пекла»‚ «Дзвінок із Верони» й інші. Після появи першої книги до нього написав Леонід Кучма: «Сердечно вдячний Вам за книгу «Старокостянтинівські новели». У ній Вам вдалося надзвичайно тонко поєднати враження молодих років зі складними почуттями людини‚ яка несе великий вантаж пережитих років. Тут є усе: і ностальгічна туга‚ і скорбота за пережитим‚ і життєствердна віра… Викликає захоплення доброта і любов‚ із якими Ви ставитеся до своєї малої батьківщини. Я певний‚ що Ваш талант письменника‚ художника‚ журналіста‚ авторитет громадського і культурного діяча й далі служитиме зміцненню дружби між українським і єврейським народами».

На мене незабутнє враження справив і есей Ісаака Вайншельбойма «Колоски. Перша справа». Це — документальна розповідь про перший судовий процес молодого адвоката‚ який мав захищати трьох жінок‚ звинувачених у крадіжці колосків із колгоспного поля. У повоєнному селі лютував голод‚ діти помирали, і матері намагалися рятувати їх. Про ці обставини адвокат Ісаак Вайншельбойм розповів на суді й представив районну газету «Світло Жовтня»‚ у матеріалах якої йшлося про те‚ що колгоспне поле було зоране майже одночасно зі збиранням колосків‚ які однаково загинули б у ріллі. Суддя вислухав адвоката й оголосив вирок: по п’ять років позбавлення волі кожній із підсудних.

Особисті спогади про Голодомор 1932— 1933 рр. покладено в основу новели «Голод». Мова йде про смертельні жнива Голодомору в єврейському колгоспі села Черна на Поділлі.

Ісаак Вайншельбойм подарував мені олійну картину Білої вежі в Старокостянтинові — оборонної споруди XVI ст. Поблизу вежі в будинках родин, знищених сталінськими репресіями і Голокостом, розташували дитячий будинок імені Сталіна‚ куди я потрапив після засудження на десять років моєї мами за вірш про Україну. Біла вежа нагадує мені не тільки про дитячі роки…

Лев Хмельковський

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...