Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 17, 2018

Ігнорування президентом України Голодомору

Автор:

|

Листопад 22, 2012

|

Рубрика:

Ігнорування президентом України Голодомору

Українсько-американська громада північно-східної частині Сполучених Штатів 17 листопада ц. р. провела своє щорічне вшанування Голодомору ходою на відстань майже 50 блоків – від української католицької церкви Св. Юра й до собору Св. Патрика на 51-й вулиці і П’ятій авеню. Там відбувся реквієм екуменічної служби на честь пам’яті жертв та подальша пам’ятна програма, що складалася з кількох промов і зачитання заяв. За аналогічним протоколом, така служба й програма проводяться протягом майже 20 років, відколи відбулися вперше з ініціативи Українського конґресового комітету Америки та завдяки зусиллям єпископа Української католицької церкви Василя Лостина за участю тодішнього єпископа Української православної церкви Антонія.

Вільям Поп, старший радник по Європі в Постійному представництві США в ООН зачитав заяву Білого дому. У ній, зокрема, було сказано: «Ми шануємо мільйони людей, котрі втратили своє життя під час цієї штучно створеної катастрофи, у якій з українських господарств було вилучено всю худобу та сільськогосподарські культури в навмисній спробі зламати волю українського народу. Це – данина мужності та стійкості українського народу, що навіть перед обличчям цієї недобросовісної жорстокості не відмовляється від своїх прагнень до гідності, загальновизнаних прав і суверенітету». На тлі політики президента Обами «перезавантаження» з Росією, заява була ні особливо глибокою, ні жорсткою. Слово «ґеноцид» не було вимовлене. Росія не згадувалася. Однак позиція уряду США була врятована аналітичною, глибоко співчутливою й однозначною щодо вшанування жертв промовою Чарльза Шумера, сенатора-демократа від Нью-Йорку.
Коли Олександр Моцик, посол України в США, підійшов до трибуни, очікування не були високими. Урешті-решт, він — представник президента України, який зробив досі великий відкат від питань прогресу, що стосуються української ідентичності та духовності. Що ж, незважаючи на низькі сподівання, п. Моцику все ж удалося розчарувати присутніх. Він почав формулювати, очевидно, свої міркування, природно, один раз скориставшись навіть терміном Голодомор-Ґеноцид, але здебільшого називаючи Голодомор трагедією. І, що важливіше, без будь-яких посилань на свого президента. На той час, коли він підійшов до узагальнення свого виступу, стало зрозуміло, що жодної заяви від президента Януковича не було. Пан Моцик був не в змозі компенсувати це упущення.
Боротьба Віктора Януковича з Голодомором почалася з його ганебного виступу перед Парламентською асамблеєю Ради Європи в Страсбурзі 27 квітня 2010 року, де він сказав: «Голодомор був в Україні, Росії,
Білорусі та Казахстані. Це було результатом тоталітарного сталінського режиму. Але було би неправильно й несправедливо визнати Голодомор актом геноциду проти одного народу… Це була спільна трагедія для всіх людей, які жили на території колишнього Радянського Союзу».
Після денонсації в Страсбурзі п. Янукович і його люди зробили дуже мало для просування обізнаності про Голодомор як в Україні, так і в межах міжнародного співтовариства. Наприклад, Постійне представництво
України при ООН відтоді спонсорує щорічні чим раз слабші конференції в ООН, роблячи акцент на питанні нестачі харчів, із яким стикається багато країн, а не на темі безпосереднього вшанування Голодомору як Ґеноциду українського народу, як це робилося в минулому. Деякі іноземні високопоставлені особи, що відвідують Україну та вважають за необхідне віддати данину пам’яті жертв Голодомору біля меморіалу в Києві, роблять це часто без супроводу президента України.
Дехто стверджує, що зневага п. Януковича до Голодомору суперечить українському закону про Голодомор 2006 року, який залишається на папері. Це, ймовірно, так. Отже, п. Янукович укотре нехтує
законами України. Тим не менш, це – навряд чи найбільший недолік п. Януковича. Важливіше, що це підкреслює той незаперечний факт, що Віктор Янукович не є тепер і не буде ніколи президентом українського народу, хоча він може бути визнаний президентом України. Мій американський товариш, відвідуючи Україну торік, сказав: «Здається, що ті, в українському уряді, просто не дбають про свій народ». Мій друг не міг точніше влучити в ціль. Віктор Янукович просто не дбає про український народ, тому він і не відчуває його болю!

Аскольд Лозинський

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...