Настоятель церкви о. Зіновій Жолобак та автори фільму Людмила Вороненко та Павло Ащеулов

У Білоруській автокефальній православній церкві Жировицької ікони Божої Матері у Гайланд-парку (штат Нью-Джерзі) 11 лютого відбувся перший громадський перегляд нового документального фільму «Життя парафії». На початку настоятель о. Зіновій Жолобак розповів (він також промовляє у фільмі) про ідею створення кінострічки й її виконавців. Цю ідею подала Людмила Вороненко, котра підготувала інформацію про історію церкви та написала сценарій. Режисер Тіна Розе і молодий, обдарований оператор Павло Ащеулов фільмували та монтували стрічку. Валентина Тригубович переклала текст білоруською мовою, а Олександр Хомченко озвучив його. Спонсорами стали Якуб Сапєжинський, о. З. Жолобак, Євген Ґудз, Анна Стаханович, Л. Вороненко та Ігор Проць. Приваблює мистецьке і музичне оформлення стрічки.
У фільмі гармонічно поєднані білоруська й українська тематика церковного та світського життя. Фільм розповідає, що Білоруська автокефальна православна церква заборонена в Білорусі, де господарює Московський патріархат. Церкву прийняв під духовну опіку Київський патріархат, а патріарх Філарет благословив цю парафію. Кіномистці показали на екрані відзначення у храмі провідних християнських свят і парафіяльних подій. Окремі розділи безпосередньо присвячені Україні, зокрема, освяченню прапора України, який привезло з Києва подружжя Тамара і Віталій Минків. На екрані з’являється й тижневик «Міст», який систематично висвітлює життя парафії. Показано, що на Святі вишиванки не бракувало й українських строїв. Урочисто відзначає парафія День незалежності України. Молоді парафіяни Аня Караневська, Дмитро Жолобак та Андрій Тимчишин на тлі краєвидів Києва прочитали у фільмі українською молитву за мир і спокій у Білорусі й Україні. Автори стрічки докладно розповіли про допомогу парафії воїнам України, які протистоять російській аґресії на Донбасі, про підтримку марафону ветеранів-інвалідів у США.
Думками про життя парафії з екрану поділилися Я. Сапєжинський, Ганна Войтенко, Тамара Колба та Микола Саганович. Фільм завершується словом архієпископа Святослава Логіна, котрий говорить про єдність білоруського й українського народів і просить Всевишнього благословити їх тепер і на майбуття.

Ларіон Костенко