Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 19, 2019

Дощі не завадили фестивалю на «Союзівці»

Автор:

|

Липень 18, 2013

|

Рубрика:

Дощі не завадили фестивалю на «Союзівці»

Однією з турбот Українського народного союзу (УНС), одного з організаторів сьомого Фестивалю української культури на відпочинковій оселі «Союзівка» в Кергонксоні (штат Нью-Йорк), були дощові дні. Але погода змилостивилася, і лише один суботній концерт просто неба довелося перервати через зливу. Українське свято 12-14 липня було сповнене пісень, танців і розваг. 

Фестиваль заслужено вважається найпопулярнішим у Америці. У ньому взяли участь численні гості з багатьох штатів США, Канади й України. Організували його під патронатом посольства України в США Українська народна фундація (УНФ) і головний спонсор свята — Українська федеральна кредитова кооператива в Нью-Йорку.
Ще до офіційного відкриття фестивалю почалося спілкування гостей 12 липня на ярмарку, у шатрі української їдальні, а також під час концертів, у яких брали участь виконавці всіх мистецьких програм. Опівдні 13 липня в залі «Веселка» виступив чоловічий хор «Дзвін» із Філадельфії (керівник Нестор Кузимишин, музичний супровід на фортепіано — Христина Туркіт-Юрчакевич). Хор представила Рома Лісович, скарбник УНС. Прозвучали композиції Платона Майбороди, Анатолія Пашкевича, Євгена Козака, Романа Севяка й інших композиторів, а також низка народних пісень у музичній обробці Нестора Кузимишина. Із хором співали солісти Юрій Бейзик, Микола Герасимчук, о. Тарас Науменко. Нестор Кузимишин. Христина Туркіт-Юрчакевич виконала кілька музичних творів.
У «Веселці» була організована документальна виставка з історії УНС і його видань, яка чекає на доповнення подіями останнього 20-річчя. Продюсер Алекс Ґутмахер демонстрував у «Веселці» свій фільм „Неповторний голос — Квітка Цісик».
Відразу після виступу хору «Дзвін» на головній сцені «Союзівки» почалася церемонія офіційного відкриття фестивалю. Ведучі програми Аня Томко, Олександра Завадівська та Ярко Добрянський повідомили про внесення прапорів США, Канади, України й організації «Українські американські ветерани» (УАВ). Було оголошено хвилину тиші в пам’ять про жертв терористичного акту в Бостоні. Солістка хору «Думка» Святослава Качарай у музичному супроводі Олеся Кузишина виконала гімни США. Канади й України. Школа танців імені Роми Прийми-Богачевської відкрила концерт танцем «Привіт».
Виступ цієї школи танцю за традицією став завершенням літньої програми навчання, за якою вже понад 30 років танцюристи збираються на «Союзівці». Відома артистка, майстриня балету й народного танцю заснувала свою школу 1976 року та провадила до свого відходу із життя 2004-го. Але школа не занепала, її очолила Аня Богачевська-Лонкевич і зберегла за цим закладом місце найпопулярнішої школи танцю серед української молоді США. Художні керівники школи — Орландо та Лариса Паґани.
На сцену був запрошений Стефан Качарай, президент УНС, який розповів про фестивальні традиції УНФ і подякував усім, хто готував це яскраве свято. Було названо імена гостей — представників української держави: Генерального консула України в Нью-Йорку Ігоря Сибіги, консулів Ольги Іванченко та Костянтиня Ворони, а також членів екзекутиви УНС і провідників оселі «Союзівка».
Танцювальний ансамбль «Дунай» з Едмонтона (Канада) привіз на фестиваль оригінальний варіант танцю «Привіт», виконавці якого в народних строях різних реґіонів України та виходили на сцену з музикою та танцями, притаманними цим теренам. Усе разом склалося в композицію єдності українського народу. Ансамбль українського танцю «Дунай» заснував у Едмонтоні 1974 року хореограф Роман Монастирський. Художні керівники ансамблю — Каміла Остапович-Аллен і Шон Остафі.
Приємною несподіванкою став виступ сімейного тріо «Небозір» із Ютики (щтат Нью-Йорк), у якому співали мама Галина Ґнап, її сестра Володимира Ґнап і донька Андріяна Ґнап (із ґітарою) в ориґінальних біло-червоних сукнях. Присутніх зворушила пісня «Мова колискова» й інші пісні динамічного тріо.
Після перерви на сцену вийшов із бандурою Юліян Китастий — композитор‚ співак і дириґент. Він народився в Детройті‚ освіту здобув у Монреалі‚ а грати на бандурі вчився у батька — Петра Китастого. Юліан став мистецьким керівником Нью-йоркської школи гри на бандурі, кількох ансамблів. Енергія так і линула від цього мистця-бандуриста. Мелодійний спів, шляхетна постава, ласкавий усміх вабили до нього людські серця.
Дует «Лісова пісня» в складі Алли Куцевич із бандурою та Людмили Грабовської з чудовим сопрано подарував слухачам не лише улюблені серед народу українські пісні, а й жартівливі сучасні твори. Почали співачки свій виступ піснею Богдана Весоловського «Червоні маки». Це був спомин про талановитого українця — пісняра, композитора легкого жанру, який народився у Відні, жив і вчився у Львові, потім оселився в Канаді, написав понад 130 творів, які стали популярними. У Радянській Україні їх виконували з приміткою: музика невідомого композитора. Далі були «Ой, ти, місяцю», «Глибока криниця» й інші пісні.
Упевнено розпочинає свій сценічний шлях 11-річна Ксеня Качурак, учениця заслуженої артистки України Лілії Остапенко та народного артиста України Івана Бернацького. Дівчинка виступила з піснею «Моя Україна».
А коли вийшов на сцену скрипаль-віртуоз Василь Попадюк, то під його гру аж затанцювали за сценою (шкода, що глядачі не бачили) ведучі Аня Томко й Олександра Завадівська, а також танцюристи ансамблю «Дунай». Василь Попадюк почав оволодівати скрипкою в шестирічному віці. Він вчився в Київській музичній школі для обдарованих дітей імені Миколи Лисенка, потім – у консерваторії. Заснував оркестр Papa Duke, виступав у багатьох країнах.
У перерві між концертами Алекс Ґутмахер провів конкурс на поїдання вареників, у якому переміг Марко Кохан із Нью-Джерзі, що з’їв 50 вареників.
На вечірньому концерті глядачів побільшало — не тільки зала просто неба, а й пагорб за нею заповнили люди. Їх привітали Стефан Качарай та Ігор Сибіга, який також прочитав привітальні листи від посла України в США та Генерального консульства України в Нью-Йорку. Пан Сибіга вручив вітальні грамоти Стефанові Качараєві та Несторові Паславському, управителеві «Союзівки».
Виступили учасники полуденного концерту, а також хор «Думка» з Нью-Йорка (керівник Василь Гречинський). Хор співав пісні «Краю мій, моя ти Україно» (соліст — Роман Літепло) і «Ти до мене не ходи». Цей хоровий колектив налічує вже понад 60 років віку, але тепер знову помолодшав завдяки появі нових еміґрантів із України.
Ерко (Северин Палидович) у дуеті з Людмилою Грабовською співав популярні твори зі свого ліричного репертуару. Ерко випустив уже шість альбомів своїх пісень. У США він очолює Карпатський лещетарський клуб.
Поки готували сцену для виступу заокеанської гості Віки Василевич, співачки в стилі поп-арту, учасники свята подивилися відеофільм про «Союзівку» й усієї залою заспівали оселі «Многая літа!», адже дохід від фестивалю призначається на збереження та розвиток «Союзівки». Відбулася також лотерея, переможцем якої став Олександр Кутовий із Масачусетса. Ось уже зайняли місця перед сценою охоронці київської співачки, на сцену вийшли музиканти, а також і сама Віка Василевич у білій сукні. У травні 2005 року Віка закінчила Київський національний університет культури й мистецтв за фахом режисера естради та масових свят, навчилася в Росії та США. Перший її виступ у США відбувся в червні 2005-го, потім були інші, зокрема з ансамблем «Сизокрилі» й гуртом «Фата Моргана» в Бостоні. Співачка випустила альбоми «Грішні сни» та «Куди хвилини летять», вона є патроном організації «Табори для дітей Чорнобиля». На «Союзівці» Віка Василевич співала українською й англійською мовами.
14 липня в залі «Веселки» за традицією відбувся окремий концерт хору «Думка». Також два попередніх вечори зібрали у «Веселці» охочих до забави під гру ансамблю «Грім». Демонструвався фільм Петрусі Котляр-Паславської US-Ukraine HoneyBee Project і інші стрічки. Упродовж усього фестивалю при вході до оселі гостям роздавали кольорові видання про УНС, а на самій оселі діяло бюро УНС.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...