Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 24, 2020

Coюз українок Америки відзначає своє 95-ліття

Автор:

|

Листопад 11, 2020

|

Рубрика:

Coюз українок Америки відзначає своє 95-ліття
Головна управа СУА. Нью-Йорк, 2019 р.

Coюз українок Америки (СУА) в грудні 2020-го святкуватиме своє 95-ліття. Упродовж цього року до СУА приєдналося 119 нових союзянок. Продовжується праця в рамках 15 існуючих проєктів. Ми святкуємо наш ювілей із гордістю, що теперішнє покоління союзянок продовжує традиції своїх попередниць, котрі за словами митрополита Андрея Шептицького «не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею» любили Україну.
Метою створеної 1925-го жіночої організації було плекання української національної свідомості, організація навчальних і просвітницьких програм, участь у широких жіночих рухах і надання допомоги Україні й українцям.
Союзянки дбали про збереження української культурної спадщини в діаспорі — організували український павільйон на Світовій виставці в Чикаґо, створили Український музей у Нью-Йорку, відкривали світлички (українські садочки для дітей), коли йшла русифікація України. В часи Голодомору співпрацювали з Союзом українок у Галичині, щоб прорвати інформаційну блокаду, створену СРСР навколо страшних подій в Україні й організувати гуманітарну допомогу голодуючим. 1944 року СУА започаткував видавництво часопису «Наше життя» — єдиного в США українсько-англійського місячника, в якому друкують не лише хроніку життя організації чи суто «жіночі рубрики» (про харчування, вишивку, лікарські поради, дитяча сторінка), але висвітлюють загальні громадські проблеми. Як і СУА загалом, журнал керується засадами християнської етики, релігійної толерантності та політичної безпартійності (мабуть, тому Союз українок Америки є однією з найстарших безперервно існуючих організацій української діаспори).
Після Другої світової війни союзянки підтримували дисидентів, розповсюджували правду про Україну, пишучи листи та звернення до американського президента та сенаторів, беручи участь у заходах Організації Об’єднаних Націй і Національній раді жінок США. Коли стала можливою безпосередня допомога Україні, СУА розпочала працю над проєктами, що торкаються складних проблем, які не вирішували в Україні через брак коштів або нерозуміння їхньої важливості (фінансування «Простору надії» — центру психічного здоров’я та травмотерапії в рамках Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету, матеріальна підтримка місії д-ра Фузайлова з Бостонської клініки Шнайдера для оперування хворих із складними випадками опіків, поширення інформації про попередження опіків у дітей).
Юлія Шустакевич, Юлія Ярема, Олена Лотоцька, Анета Кметь, Анастасія Вагнер, Стефанія Пушкар, Лідія Бурачинська, Іванна Рожанковська, Марія Савчак, Анна Кравчук, Ірена Куровицька, Маріянна Заяць — ці харизматичні жінки очолювали Союз українок Америки в різні роки, й їхні відданість українській справі, енергія, мудрість вартують, аби написати книжку чи зняти про них фільм. Дивлюся на світлини минулих років — мінялися зачіски і одяг, минали війни й епохи, нові технології витісняли старі. Але поки є потребуючі допомоги діти-сироти чи ветерани війни, люди похилого віку чи студенти, поки людство не визнало і не вивчило уроки Голодомору в Україні, союзянки подадуть руку допомоги, відстоюватимуть правду про Україну на всіх можливих майданчиках.
Більше про історію створення, минулі та сучасні проєкти Союзу українок Америки можна прочитати на вебсайті, найновіші фотографії подій і справ 68 відділів СУА є на сторінці Facebook, завітайте, будь-ласка. Особливо, коли змучений від неґативної інформації, якою повні сучасні медіазасоби. Тому що хоч як багато темних сил, і якими могутніми вони здаються, наш світ існує і буде існувати завдяки людям, котрі стоять на боці сил Добра та Любові.
Багато проєктів, які союзянки реалізували за 95 років існування СУА, не відбулися б без підтримки громади — без $10 тис. від банку чи $10 щомісячної допомоги, яку американська сім’я пересилає для студента з бідної родини, без безоплатної реклами подій, організованих союзянками, на шпальтах газети чи дарування художниками своїх картин для доброчинного аукціону. Тому наше святкування насамперед буде розповіддю про наші проєкти і про те, як ви можете їх підтримати. Про те, як малими справами можна робити світ кращим місцем для життя, про те, як добрі справи приносять радість тим, кому допомагають, і тим, хто допомагає. Найкраще, звісно, розкажуть про це люди, співпрацювати з якими є великою честю та приємністю для союзянок.
Отже, освітній проєкт «Духовне відродження України», розпочатий 2019-го, спрямований на підтримку двох релігійних інституцій — Київської Трьохсвятительської духовної семінарії (КТДС) Української греко-католицької церкви (УГКЦ) і Волинської православної богословської академії (ВПБА) Православної церкви України (ПЦУ), які готують священників для Східної України. Олександр Губенко, студент ІІІ курсу КТДС, родом із с. Варварівки Олександрівського району Донецької області, після отримання стипендії СУА написав: «Донецька область, як і решта східних земель України, надзвичайно потребує душпастирської праці, але зараз в особливий спосіб наші території відчувають необхідність у моральному та духовному проводі, адже досі триває війна. Надія на світле майбутнє не згасає, оскільки мало-помалу виникають нові парафії, які, своєю чергою, чекають на випускників нашої семінарії. Кожен священник, котрий уже служить на території Донецького екзархату, опікується двома-трьома і більше парафіями, тому. певна річ, потребують помочі і з нетерпінням чекають поповнення духовного війська. Так і молодіжні патріотичні організації, зокрема «Пласт», відкривають нові осередки в нашому реґіоні, і також потребують духовних провідників. Тому ваша підтримка мого навчання в семінарії в Княжичах — це безцінний внесок у духовне життя та розвиток УГКЦ на Східній Україні».
За плечима о. Павла Проценка — навчання в ВПБА, капеланство (опікується вояками 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», 53 ОМБр), водночас він є настоятелем єдиного українського храму Луганської області — Воскресіння Христового Луганської єпархії ПЦУ. Зараз вступив до аспірантури Києво-Могилянської академії. Тема дисертації: «Гібридна російська війна супроти України: релігійний аспект як елемент контрнаступу в інформаційному середовищі та його практичне застосування на прикладі монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ’я». Ми всі знаємо, що гібридна війна Росії є надзвичайно страшною загрозою для України, але всю глибину та складність цього явища допоможе зрозуміти уривок з дисертаційної роботи о. Павла: «Загальний стан наукової розробки обраної теми — нульовий. Жодні вітчизняні чи закордонні науковці не провели було достатньою мірою аналіз релігійного аспекту російської гібридної війни в інформаційному середовищі України. Також зараз не відомо жодної праці, спрямованої на практичне застосуванні такого релігійного аспекту як елементу контрнаступу в інформаційному середовищі: ані на прикладі монопольного спотворення християнських вірувань російською версією православ’я, ані в інших перспективних напрямках такого застосування». Чи не чудово, що людина, котра знає про війну в шанцях із власного досвіду, стає воїном духовного фронту, що в Україні вже є сили, які своїм завданням бачать не просто захист України, а й контрнаступ в інформаційній війні. «Я вірю, що сформувавши успішну концепцію інформаційного опору окупантові, ми з вами спільно приведемо Україну до неодмінної перемоги! З нами Бог! Ми — переможемо!», — так закінчує свій лист подяки о. Павло Проценко. Тож допомога діаспори є дуже-дуже потрібною в цей час — Союз українок Америки щиро вдячний усім, хто долучився до проєкту «Духовне відродження України», та закликає доброчинців підтримати проєкт.
На заклик СУА допомогти жертвам повені в Івано-Франківській і Чернівецькій областях України цього року відгукнулося багато людей — зібрано $25 тис.! Метою організованої спільно Філадельфійською митрополією УГКЦ і чернівецьким відділенням «Карітас» акції була адресна допомога постраждалим — декотрі люди потребували зимові речі, парти чи колиски, дехто просили про бульбу та моркву, щоб перебути зиму. «Я забула вже смак м’яса», — це слова жінки, котрій привезли електроплитку, рибні та м’ясні консерви. «Те, що ви зробите найменшому з братів своїх, це ви зробите мені», — такі слова Євангелія. Діставши від Бога дар — нагоду жити в достатку в США — чи не найкращою місією для нас є продовжити цей ланцюжок Добра.
Ланками цього ланцюжка є й допомога потребуючим в Америці, котрі в результаті епідемії коронавірусу втратили роботу та мають складнощі прогодувати сім’ю. Пам’ятаючи про історію Голодоморів в Україні, Екзекутива СУА організувала доброчинний збір коштів «Годуємо голодних — СУА для США». Зібрані кошти (близько $31,5 тис.) передали національній харитативній організації Feeding America.
Допомога сиротинцям, старшим людям («Фонд бабусі»), хворим із складними випадками опіків, «Допомога жертвам української війни гідності» (фінансове сприяння ветеранам, сім’ям полеглих у війні на Донбасі), «Простір надії» — ці існуючі вже багато років проєкти в рамках суспільної опіки, СУА проводить спільно з нашими посестрами зі Союзу українок в Україні. Без їхньої участі допомога з діаспори була б менш ефективною.
Гуртом можна робити неймовірні справи, бо добрі помисли та тлі згуртованості творять чудеса. Так, щоб отримати кошти для проєктів суспільної опіки, союзянки проводять мистецькі вечори, аукціони й ярмарки, що також сприяє поширенню відомостей про культурну спадщину та сучасні здобутки України серед американців й утверджує її добре ім’я на американському континенті. До освітнього напрямку роботи СУА належить Стипендійна акція, розпочата 1967 року. До 1991-го її стипендіатами були українці Польщі, Бразилії, Арґентини та Румунії. Як тільки відкрилася можливість допомагати малозабезпеченим талановитим українським дітям в Україні, СУА поширив цю акцію і на Батьківщину. Гордимося, що серед наших стипендіатів минулих років Марія Музичук, чемпіонка світу з шахів; Василь Сліпак — Герой України, соліст Паризької національної опери, волонтер, доброволець і учасник бойових дій на Сході України; о. Богдан Прах, ректор УКУ.
Коли 2017 року Союз українок Америки подавав заявку на конкурс «Благодійна Україна», важко було вмістити опис усіх проєктів організації в визначену кількість сторінок. СУА став переможцем цього конкурсу. Як сказала Маріянна Заяць, голова СУА: «Це признання є великою честю для союзянок, підтвердженням, що багатолітні мрії, віра та праця нас і попередніх поколінь української діаспори не були даремними — тепер українці України та діаспори працюють разом, щоб Україна стала могутньою і справедливою державою».
Запрошуємо приєднатися до віртуального святкування 95-річчя СУА, підтримати наші проєкти. Чеки, виписані на UNWLA (англійська абревіатура СУА — Ukrainian National Women’s League of America) можна вислати на адресу: UNWLA, 203 Second Ave. — 5th Floor, New York, NY 10003-5706.
Як повідомляв «Міст», Центральний державний архів зарубіжної україніки з нагоди 95-річчя СУА представив добірку документів про її роботу.

Орися Сорока

About Author

Meest-Online