Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 30, 2020

Чиказька громада спільно відзначила Свято героїв

Автор:

|

Червень 20, 2013

|

Рубрика:

Чиказька громада спільно відзначила Свято героїв

Уже восьмий рік поспіль Українська громадська організація (УГО) «Помаранчева хвиля» (ПХ) організовує Свято героїв у Чикаґо. Цього року дійство відбулося 9 червня. Відрізнялося воно від попередніх тим, що мало загальногромадський характер, бо відбувалося за співпраці громадських організацій — іллінойського відділу Українського конґресового комітету Америки (УККА), Чиказького осередку Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Свобода» та парафії катедрального собору Св. отця Миколая.

Цьогорічне Свято героїв складалося з двох частин — урочистої ходи та концертної частини в школі Св. отця Миколая. Саме врочиста хода була новацією. У ній були репрезентовані військові формації українського вояцтва різних історичних періодів. На конях їхали славні козаки, маршував загін Української повстанської армії в уніформі повстанців та з крісами на плечах і з національними прапорами, і, врешті, крокували українсько-американські ветерани з американським національним прапором. У ході брали участь оркестр і співоча група, молодіжні організації СУМ і «Пласт», різні громадські організації зі своїми організаційними прапорами та багато людей, які радо долучалися до цього дійства. Було тут і духовенство. Ходу супроводжували поліцейські авта, які зупиняли вуличний рух на головних вулицях, аби гарантувати безпеку учасникам акції.
Врочиста хода розпочалася від собору Св. Володимира й Ольги. Пройшла вулицею Оклей, перетнула Чикаґо-авеню, вулицю Райс і зупинилася перед катедральним собором Св. отця Миколая. Тут о. Михайло Мельник провів молитву, у якій згадав загально українських героїв. Відтак, хода продовжилася на відстані чотирьох кварталів – аж до катедрального собору Української православної церкви Св. князя Володимира.
Дорогою учасники заходу співали пісень під звуки оркестру, вплітаючи поміж ними скандування патріотичних гасел. Хода зупинилася перед катедральним собором Св. князя Володимира. Тут усіх зустрів о. настоятель Іван Лимор, який звернувся до присутніх із патріотичним словом про героїв, після чого хор заспівав «Христос Воскрес».
Далі святковий похід вулицею Левіт повернувся назад і дійшов до аудиторії школи Св. отця Миколая, дорогою знову лунали пісні та патріотичні гасла. Хода пролягала дільницею міста «Українське село». Тут мешкають українці, тут розташовані різні українські підприємства й три українські церкви та Дім молитви. Було би корисним, якщо б організатори святкового заходу підказали церквам підняти американський і український прапори, щоби того дня додати околиці святкової атмосфери.
Перед входом до школи Св. Отця Миколая, де проходила святкова частина заходу, учасників урочистої ходи зустріли представники українсько-американських ветеранів і ректор о. Богдан Налисник, парох катедрального собору Св. отця Миколая, який сказав коротке слово до присутніх. Після цього Юрій Сорока, член Ради УГОР ПХ, виступаючи в ранзі старшини УПА, привітав членів ходи й запросив усіх зайти до зали та взяти участь у другій частині свята — концерті. Між тим, у шкільній аудиторії вже зібралося кілька десятків людей.
Святковий концерт відкрив вступним словом Юрій Мельник, який був його ведучим. Дійство почалося презентацією національних прапорів — американського й українського, – які винесли українсько-американські ветерани, і виконанням національних гімнів. Відтак, був переданий привіт Героям України, це зробив грою на трубці юнак-пластун Адріян Петриків. Після цього ведучий д-р Мельник, наголосивши, що всі зібралися відзначати наших героїв, попросив присутніх ушанувати хвилинною мовчанкою колишнього голову УГО ПХ Ярослава Загайського, який рівно рік тому, готуючись до відкриття Свята героїв, буквально за кілька хвилин до його початку помер від інфаркту.
Офіційне відкриття свята започаткував Андрій Петриків, чинний голова УГО ПХ, який виголосив подяку гостям за присутність, а організаторам — за внесок у підготовку та проведення свята. Він, зокрема, подякував нашим спонсорам за щедру підтримку, а головно – Українській американській спілці «Самопоміч», Фундації «Спадщина», банку M B Financial і працівникам Українського незалежного радіо.
Відтак, до слова був запрошений Андрій Праведник, український консул у Чикаґо. Він сказав, що Свято героїв — це ланцюг перемог українського народу, і побажав усім благополуччя. Опісля слово було надане Олесю Стрільчукові, голові Іллінойського відділу УККА, який зазначив, що УККА завжди підтримував ідею відзначення Свята героїв, бо це означає вшановувати тих, що віддали власне життя за кращу долю свого народу. Від чиказького осередку ВО «Свобода» виступила Наталія Ярова, яка наголосила, що українську історію творили великі люди, а ми — їхні нащадки, тому не сміємо бути байдужими, мусимо бути активними та продовжувати змагатися за щасливе майбуття України.
Після коротких виступів представників громадських організацій на сцену був запрошений сумівський хор осередку імені Миколи Павлушкова, який працює під керівництвом сумівця Володимира Поповича. Співочий колектив виконав бадьору пісню «Не забудем» (муз. В. Поповича, соло — Адріана Попович), а наприкінці —в’язанку стрілецьких і повстанських пісень в аранжуванні В. Поповича. Як і можна було сподіватися, присутні нагородили спів хору бурхливими оплесками, даючи йому відчути, що вважають його за найкращий у Чикаґо.
Наступним номером програми був виступ співака й композитора Віктора Морозова, який є не менш улюбленим виконавцем української пісні, зокрема, для міґрантів нової хвилі. Адже цей співак був натхненником для львівської молоді й усіх тих, хто до часу проголошення Незалежності України в серцях приховував бунт проти радянської окупаційної влади, який тоді можна було виявляти тільки піснею, товариськими зустрічами з надією, що колись гнилій радянщині настане кінець.
Ярослав Загайський був близьким приятелем Віктора, тому співак присвятив свій виступ річниці відходу п. Ярослава у вічність. Він заспівав кілька повстанських і легкого жанру пісень, а на закінчення — «Файдулі». П. Морозов уже раніше виконував цю пісню на Святі героїв у Чикаґо. Повоєнна еміґрація завжди сприймала пісню негативно, бо в ній звучать вульгарні вислови та нецензурні слова. Пісня, яку співають «Львівські батяри», не пасує для Свята героїв. Однак на захист співака треба зазначити, що невелика частина присутніх рясно аплодувала йому під час виконання, навіть підспівувала з ним.
Перед виступом головного промовця була надана можність звернутися до присутніх Марії Васьків, підпільній зв’язковій кінця 1940-х рр., єдиній учасниці партизанської війни проти поновної окупації більшовиками західних земель України, яка проживає в Чикаґо. Вона прочитала вірш про повстанців.
Головним промовцем був Аскольд Лозинський, який уже вдруге виступає в Чикаґо на Святі героїв. Цього разу він розпочав із розповіді про ґенезу свята, а, відтак, говорив про деяких героїв. Із його глибоко аналітичної доповіді слід виокремити те, що багато визначних постатей українського народу згинуло від рук наших ворогів, які не тільки не були покараними, але, навпаки – звеличені тими, хто їх штовхав на такі ганебні акти під надуманим підтекстом помсти. Тому нам треба це розуміти й уміти аргументувати нашу позицію стосовно несправедливих закидів, використовуючи історичні факти. Доповіді д-ра Лозинського люди довго аплодували, уставши з місць.
Беручи до уваги те, що в Чикаґо мешкає так багато українців, зокрема людей нової хвилі, хотілося б, аби їхня участь у святі була численнішою. Я не помічав у залі тих, котрі недавно зустрічалися з «наказним» адміністратором Києва Олександром Поповим, маючи з ним теплу зустріч і тим самим даючи привід президентові Януковичу стверджувати, що українська діаспора в Америці вітає його обранців і підтримує тісні зв’язки з його владою. Однак молодь, яка привітала п. Попова хлібом і сіллю, могла прийти й привітати Віктора також Морозова — правдивого українського патріота.
Українські громадські організації, які цього року вперше спільно організували Свято героїв, повинні були більше попрацювати, щоби присутність на святі була чисельнішою. Настав час активізувати громаду, ширити об’єднаність на ґрунті поступок, проповідувати та втілювати співпрацю. Час вилікувати поширену між нами хворобу, яка має назву „моя хата скраю”.

Лука Костелина

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply