Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 19, 2019

Як Україна підтримує жертв торгівлі людьми

Автор:

|

Жовтень 03, 2013

|

Рубрика:

Як Україна підтримує жертв торгівлі людьми

Іноді жертвам торгівлі людьми доводиться довго очікувати допомоги від держави. У цьому пересвідчилася вчителька з Харківщини, яка кілька років тому потрапила в рабство в сусідній Росії. «Жахливо й голодно. І абсолютний вакуум — усвідомлення того, що ніхто не допоможе!» — так описує своє перебування на заробітках у Росії Світлана Єфремова, учителька французької мови з міста Куп’янська Харківської області. Під час літньої відпустки 2011 року вона та ще кілька десятків земляків подалися на роботи зі збору ягід і яблук до сусідньої Росії. В одному з господарств Воронезької області заробітчанам обіцяли «комфортні умови», але, каже Світлана, замість гуртожитку їх поселили в бараках, замість «триразового харчування» дали два мішки з макаронами та крупою.

«Жодних нормальних умов, навіть медичної допомоги. І, головне, у нас одразу забрали паспорти: мовляв, для реєстрації — і погрожували штрафами, якщо ми вийдемо з території», — розповідає 47-річна вчителька. Після місяця важких робіт заробітчани зрозуміли, що платити їм не будуть. «Зарплатню за перший місяць нам не видали – сказали, що наша вербувальниця втекла з грошима. А вона заборгувала директорові, тому відпрацювати маємо ми!» Після того, як із «ягідного рабства» втекли перші групи українців, історія набула розголосу в російські пресі, про заробітчан з України дізналися й у Міґраційній службі Росії. «Нам віддали паспорти й почали платити по 50 % із кожного відра. Але зарплатні за другий місяць нам знову не дали. І фактично випхали звідти», — каже п. Єфремова.

Хто допомагає жертвам?
Після того, як постраждалі звернулися до міліції Куп’янська, було порушено карну справу за статтею «шахрайство». Слідчі розпочали пошуки жінки, що «вербувала» українців. Минуло вже два роки, але до відповідальності нікого так і не притягнули. Світлана зневірилася в підтримці з боку власної держави. Її справою наразі опікується міжнародна організація «Ла Страда-Україна».
Маріанна Євсюкова, начальник юридичного департаменту цієї організації, повідомила, що злочин, жертвою якого стала Світлана, має всі ознаки карної справи, яку треба розслідувати за іншою, 149-ю, статтею Кримінально-процесуального кодексу – «торгівля людьми». Крім того, додала п. Євсюкова, згідно із Законом України «Про протидію торгівлі людьми», жертви мають право отримати статус постраждалого від торгівлі людьми. Надання державою цього статусу передбачає одноразову грошову допомогу розміром 110 грн, а також соціальну, медичну, психологічну й юридичну підтримку. Усе це Світлана отримала, але не від держави, а від Міжнародної організації з міґрації. «У їхньому медичному центрі пройшла лікування, курс психологічної реабілітації. Навіть ще одну спеціальність отримала. Поки я була в рабстві, мене звільнили зі школи. Але зараз можу ще й англійську викладати», — розповідає жінка.

Що з виконанням Конвенції Ради Європи?
Юристи «Ла Страда» хочуть домогтися від Міністерства соціальної політики України надання Світлані статусу постраждалої від торгівлі людьми, а від прокуратури Харківської області — перекваліфікації карної справи зі статті «шахрайство» на статтю «торгівля людьми».
«Поки що нам не відповіли, але в разі відмови будемо оскаржувати. Досвід виграних таких справ ми маємо», — повідомила Маріанна Євсюкова. Українське законодавство про протидію торгівлі людьми та її жертвам було прийняте ще 2006 року в рамках виконання відповідної конвенції Ради Європи. Та, на думку п. Євсюкової, «наразі положення законів мають лише декларативний характер».
За даними Міжнародної організації міґрації (МОМ), цього року не було ухвалено жодного судового вироку за статтею «торгівля людьми», а зафіксованих Міністерство внутрішніх справ (МВС) України таких злочинів є вдвічі менше, ніж 2012-го, — 71.
«Національний механізм взаємодії всіх органів влади щодо протидії торгівлі людьми та допомоги жертвам тільки починає працювати. І ми сподіваємося, що нещодавно відтворений спеціалізований підрозділ МВС змінить ситуацію», — заявив Манфред Профазі, голова представництва МОМ в Україні.
Світлана Єфремова закликає державу «не бути байдужою до своїх громадян»: «Серед нас були чоловіки, які пройшли війну в Афганістані. Але й вони нічого не змогли зробити. Та взагалі-то, чи потрапили би ми всі в цю халепу, якби в нас була вдома гідна заробітна платня?» — запитує вчителька.

Олександра Індюхова, DW

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...