Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Увічнити Пулюя допоможе наукова конференція

Автор:

|

Вересень 26, 2020

|

Рубрика:

Увічнити Пулюя допоможе наукова конференція
Іван Пулюй

Українці діаспори збирають підписи під петицією зі закликом увічнити пам’ять видатного українського фізика й електротехніка світового рівня Івана Пулюя за кордоном, зокрема, на території Австрії, Франції, Чехії та Хорватії.
Авторкою петиції виступила Леся Івасюк, докторка філософських наук Віденського університету, письменниця та перекладачка. Вона зауважила, що основоположник фізики катодних променів і фізики X-променів — феноменальна особистість зламу сторіч. Визнаний в усьому світі автор фундаментальних досліджень і плідний винахідник, Іван Пулюй, втім, не був вшанований належним чином ні за життя, ні після смерті.
Як зазначила д-р Івасюк, якщо в колективній пам’яті України ім’я Івана Пулюя поступово відновлюється завдяки зусиллям небайдужих, то в публічному просторі Заходу, зокрема, Австрії, його, де-факто, не існує. «Австрія забула особистість, якій людство завдячує цілою низкою відкриттів світового масштабу. Саме у Віденському університеті у 1880-1882 рр. Іван Пулюй проводив фундаментальні дослідження катодних променів, за які його визнав увесь світ», — нагадала авторка петиції та додала, що свого часу влада Австро-Угорщини пропонувала Пулюю посаду міністра освіти. На її переконання, замовчування значущости Івана Пулюя є невиправданим, але якщо українська сторона не виявить ініціативу, то австрійська сама цього питання не порушить.
З огляду на це, у петиції міститься заклик до Президента України налагодити за допомогою дипломатичних представництв України постійну політику донесення до міжнародної громадськості — насамперед через провідні медіа світу — інформації про видатних українців минулого, з урахуванням етнічного, історичного, мовного, освітнього, наукового, культурного, військового та дипломатичного аспектів історії України.
Також Леся Івасюк пропонує розпочати перемовини з владою Австрії, Франції, Чехії та Хорватії, які тісно пов’язані із життям і діяльністю ученого, щодо спорудження Пулюю пам’ятника на територіях цих країн у містах Відень, Прага, Страсбург та Рієка.
А 28-30 вересня ц. р. у Тернополі проведуть міжнародну наукову конференцію присвячену видатному вченому. Іван Пулюй — одна з видатних постатей в історії світової науки, техніки та культури кінця XIX ст. Його науковий геній полягав у багатогранності таланту і високому рівневі досягнень в усіх сферах діяльності. Фізик та електротехнік, конструктор і винахідник, талановитий організатор науки і освіти, перекладач Біблії, відомий громадсько-культурний діяч.
Результати його перших наукових досліджень у галузі молекулярної фізики отримали високу оцінку творців молекулярно-кінетичної теорії та послужили її утвердженню в царині реальних газів. Під час стажування у Страсбурзькому університеті молодий науковець зацікавився електротехнікою й електричними розрядами у розріджених газах. Наступні дослідження газорозрядних процесів, зокрема, природи та властивостей катодних променів, знайшли своє відображення у престижних європейських та американських наукових виданнях того часу, торуючи шлях до відкриття X-променів та електрона. Деякі з важливих властивостей, відкритих В. Рентгеном променів, вперше були досліджені й описані саме І. Пулюєм, а сконструйована ним за 14 років до епохального відкриття лампа стала прототипом трубки Рентгена. Висловлені науковцем наукові гіпотези щодо природи катодних та X-променів, виявились найбільш вдалими і досі вражають своєю прозірливістю. Цей феномен знайшов своє об’єктивне відображення у монографіях: Ґайда Р., Пляцко Р. Іван Пулюй. — Львів: Видання НТШ, 1998. — 286 с. та M.F. L’Annunziata Radioactivity: Introduction and History, From the Quantum to Quarks, 2016.
1884 року на запрошення Міністерства освіти Австро-Угорщини Іван Пулюй очолив кафедру експериментальної та технічної фізики у Німецькій політехніці (Прага). Через чотири роки зайняв посаду ректора цього високого навчального закладу, а згодом — декана машинобудівного факультету, 1902-го заснував кафедру елекротехніки, яку очолював до виходу на пенсію. Празький період життя і діяльності вченого пов’язаний з електротехнікою й електроенергетикою. Його праці з електродинаміки змінних струмів стали фундаментальними для теоретичної електротехніки, а сконструйовані ним пристрої не раз відзначали нагородами на міжнародних електротехнічних виставках і були запатентовані у багатьох країнах Європи. Окремі з них і зараз можна побачити у музеях Відня, Мюнхена та Праги. Глибоке розуміння проблем електроенергетики та широкомасштабний підхід до їхнього розв’язання підняли Івана Пулюя до рівня найавторитетніших експертів при проєктуванні та будівництві електростанцій.
Різнобічну діяльність вченого відзначили 1906 року орденом Залізної корони, комтурським хрестом ордена Франца-Йосифа, а 1910-го — високим титулом радника двору. 1916 року Іван Пулюй отримав пропозицію очолити Міністерство освіти австрійської монархії, але відхилив її за станом здоров’я.
Принциповою та безкомпромісною впродовж усього життя залишалася позиція нашого співвітчизника щодо захисту прав і свобод українців на теренах обох імперій, зокрема, права на вільний розвиток і функціонування рідної мови, освіти і культури, права на незалежну українську державу. Життя вченого — взірець жертовного служіння науці й Україні.
У зв’язку з загостренням епідеміологічної ситуації у реґіоні взяти участь у конференції можна за посиланням у години згідно з регламентом роботи конференції. Код доступу: 500896.
Як повідомляв «Міст», Леся Івасюк презентувала у Відні свою першу книгу.

About Author

Meest-Online