Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Apr. 20, 2018

Український інститут Наталії Пасічник

Автор:

|

Лютий 15, 2018

|

Рубрика:

Український інститут Наталії Пасічник

Український інститут у Стокгольмі, столиці Швеції, піаністка Наталія Пасічник заснувала на громадських засадах 2014 року, коли Російська Федерація (РФ) почала війну проти України. Однією з причин такого кроку була не лише любов до української музики, а й усвідомлення того, що про Україну шведи майже нічого не знають. До цього у шведських концертних залах звучала музика Сергія Рахманінова і Дмитра Шостаковича, а імена Миколи Лисенка чи Миколи Леонтовича були для шведів абсолютно невідомі, а Петро Чайковський і Дмитро Бортнянський сприймалися як російські композитори. Шведи навіть не знають, що Ярослав Мудрий був одружений з Інґіґердою, донькою їхнього короля Улофа Шетконунґа, що гетьман Іван Мазепа був союзником короля Карла ХІІ. Тобто історичних зв’язків між Швецією й Україною хоч греблю гати, але широкому загалу вони невідомі.
Першим підтримав Наталію її чоловік Фредерік Йонсон, психолог, котрий відтоді безоплатно працює в інституті. Власне, зустріч із ним і визначила її покликання як посланця української культури у Швеції.
Звісно, не відразу. Спершу була лише музика. Зростала не в музичній родині. Батько Ігор Пасічник — ректор Національного університету «Острозька академія», мама Ядвіга — професор математики. До музичної школи першою пішла старша сестра Ольга. Наталія заздрила їй і теж прагнула вчитися музики. У трирічному віці почала займатися з приватною вчителькою. Потім вчилася у Львові — в школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької, у музичній академії ім. М. Лисенка, у Музичній академії ім. Фредерика Шопена у Варшаві, у шведській Королівській академії музики. Гастролювала у Європі, США, Японії, виступала в найвідоміших концертних залах світу.
На початку кар’єри поїхала на свій перший музичний конкурс ім. Кароля Шимановського до польської Лодзі. Була єдиною учасницею від України. Після цього її стали запрошувати на різні фестивалі. На одному з них у Швеції зустріла свого чоловіка. Так у її життя 25 років тому прийшла Швеція. Викладала в Королівській академії музики та у вищій школі «Біркаґорден» у Стокгольмі. Захоплюється гірськолижним спортом. Подружжя має 21-річну доньку Ніколіну.
Заснування Українського інституту підтримав не лише чоловік, а й Карл Більдт, тодішній міністр закордонних справ Швеції, позитивно поставилися до новини король Карл XVI Густав і шведська музична громадськість. Завданням інституту стало просування української культури у професійний шведський простір. Це значно важливіше для України, ніж Дні українського кіно чи Дні української музики, на які приходять лише закордонні українці.
Український інститут, не будучи державною організацією, представляє Україну в Європейській спілці культурних інституцій, у якій таких інституцій 13, а польська, французька, італійська, іспанська мають державне фінансування й адміністративні ресурси. Це дає можливість реалізовувати спільні проекти. Інститут бере участь у найбільшому в Скандинавії книжковому ярмарку Gоteborg Book Fair, провів уже третій Нордичний фестиваль українського кіно, на якому були показані найновіші кінострічки «Моя бабуся Фані Каплан» Олени Дем’яненко, «Чужа молитва» Ахтема Сеїтаблаєва, «Червоний» Зази Буадзе та фільм про війну на Донбасі «Паморозь».
30 жовтня 2017 року відбувся фестиваль української музики у Швеції «Переосмислюючи Європу: Україна» на престижному концертному майданчику Musikaliska. Чи не вперше в такому обсязі шведська публіка відкрила для себе музику українських композиторів від Д. Бортнянського, М. Лисенка, М. Леонтовича до сучасників Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець та інших. У залі були присутні дипломатичний корпус, члени королівської родини, зокрема, принцеса Крістіна, сестра короля Карла XVI Густава. Коли зведений дитячий хор «Щедрик» і найстаріша хорова школа Швеції Adolf Fredriks Musikklasser співали «Молитву за Україну» М. Лисенка піднялася вся зала. Під час фестивалю виступило 150 молодих і зовсім юних музикантів із України та Швеції. Була представлена інструментальна, симфонічна та хорова музика.
Програма стала справжнім екскурсом в українську музику ХVIII-ХХІ ст. для шведів. Виступили сестри-близнята Софія й Анна Кисляк, які після переселення з Донбасу навчаються в спеціалізованій музичній школі ім. Михайла Вериківського у Києві, 15-річний піаніст Максим Шарпар, котрий живе у школі-інтернаті, оскільки батьки не мають можливості переселитися з зони війни (грав «Канкан» Мирослава Скорика в чотири руки з Наталією Пасічник). Десятирічний гобоїст зі Львова Степан Сивохіп грав у супроводі симфонічної оркестри «INSO-Львів» (дириґент — Володимир Сивохіп). Скрипаль Назар Плиска опинився на фестивалі в останній момент, оскільки замінив дівчинку, котра раптово захворіла. Юний музикант вивчив за два дні новий для себе твір Кирила Стеценка та вразив публіку ніжним скрипковим звуком.
На ґала-концерті фестивалю прозвучала прем’єра твору однієї з найвідоміших сучасних композиторів Швеції Андреа Тарроді — концертино «Пісні неба», написаного спеціально для цього фестивалю на основі української та шведської народних мелодій і присвяченого Наталії Пасічник. Також уперше в Швеції прозвучав фортепіанний концерт Франца-Ксавера Моцарта (сина Вольфґанґа-Амадея Моцарта), котрий прожив більшу частину свого життя у Львові. Блискуче виконала концерт п. Пасічник у супроводі оркестри «INSO-Львів». Засновниками фестивалю та його партнерами були Міжнародний інститут культурної дипломатії та Центр культурних ініціатив Responsible Future.
Чоловік і донька піаністки також працюють для України. Ніколіна переклала шведською мовою романси на слова Івана Франка, Лесі Українки. Фредерік допоміг створити міжнародний відділ в Острозькій академії та навчився вільно спілкуватися українською. Наталія Пасічник також тісно пов’язана з Україною. 2017 року вона очолила журі конкурсу ім. П. Чайковського для дітей із містечок і сіл України. 2016-го виступала разом із сестрою (Ольга співає у Варшавській опері) в Дніпрі, Кропивницькому, Одесі, готує проект із музикою Ф.-К. Моцарта, котрий у Львові заснував товариство, що стало базою для Музичної академії. Видала в європейській фірмі Biz Records диск Consolation зі записами української музики, на якому бас Лютгандо Каве з Південної Африки співав «Заповіт» Тараса Шевченка українською. Молода піаністка повна творчих задумів, які здійснюватиме Український інститут у Стокгольмі.

Ларіон Костенко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...