Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 14, 2018

У Замості «шиють кримінал» українцю

Автор:

|

Серпень 22, 2018

|

Рубрика:

У Замості «шиють кримінал» українцю

Григорій Купріянович у Львові

Прокуратура в польському Замості розслідує сказане головою Українського товариства Любліна.

«Провокація»… вшануванням жертв
Пшемислав Чарнек, Люблінський воєвода, спонукав прокуратуру притягнути до карної відповідальності за «антибандерівським» законом історика Григорія Купріяновича, голову Українського товариства Любліна. Бо трактував як злочин заявлене ним під час вшанування вбитих поляками 10 березня 1944 року в Сагрині: «74 роки тому загинули тут громадяни Республіки Польща (РП) — православні українці, мешканці цієї землі, на якій століттями жили їхні предки. Загинули від рук інших громадян Республіки Польща, бо розмовляли іншою мовою, ніж більшість, і були іншої віри. Той злочин проти людяності здійснили представники польської нації — партизани Армії Крайової, котрі були солдатами польської підпільної держави».
Посадовець вважає, що п. Купріянович нібито «зрівняв 130 тисяч жертв ґеноциду (так польські націоналісти називають загибель поляків на Волині 1943 року. — Ред.) з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року». Тому воєвода заявив, що історик начебто порушив статтю карного кодексу Польщі «про зневагу польського народу» та закон про польський Інститут національної пам’яті, який ще називають «антибандерівським». Бо згідно з ним не можна публічно заперечувати «злочини українських націоналістів» проти поляків.
Воєвода Чарнек додав також, що вшанування загиблих у Сагрині, в якому взяв участь Президент України, нібито «було зроблено як провокація до 75-ї річниці трагічного кривавого тижня на Волині». Бо воно відбулося в один день із візитом на Волинь польського президента Анджея Дуди.
І хоч особисто главу Української держави польський воєвода, принаймні наразі, ні в чому не звинуватив, однак, за його «логікою» виходить, що Петро Порошенко — також учасник «провокації». Звісно, що на таке не могло не відреагувати Посольство України в РП, яке розтлумачило воєводі очевидне: «Вшанування пам’яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були, — це не провокація, а високоморальний християнський вчинок, який здійснили 8 липня президенти України та Польщі. У християнській традиції померлі поминаються в будь-яку пору року без згадування про дату смерті, особливо коли це здійснюється в присутності духовних осіб».

Вияв мобілізації
Павел Смоленський, провідний публіцист видання Gazeta Wyborcza, назвав закиди люблінського воєводи «маячнею» та виявом «патріотично-моральної мобілізації багатьох польських держслужбовців, котрі хочуть показати свою відданість специфічному розумінню польських державних інтересів». Якуб Маймурек, інший польський публіцист, написав: «Чарнек поводиться так, наче поставив собі за мету спричинити дипломатичний скандал із Україною. Якість юридичної арґументації воєводи викликає подив. На жаль, воєвода, таким чином, осмішує не лише самого себе, а й державу. І навіть гірше, ніж осмішує — штовхає її на небезпечну дипломатичну міну».
Попри це, в окружній прокуратурі Замості запевнили: «Після подання Владислава Чарнека Окружна прокуратура в Замості розпочала 10 серпня слідство у справі публічної зневаги польської нації під час урочистості в Сагрині головою Українського товариства у Любліні. За це передбачено до трьох років позбавлення свободи. Зараз розпочнуться процесуальні дії, між іншим допити свідків».
Історик відреагував на все це зауваженням: «Здивований рішенням районної прокуратури в Замості. Не знаю, в якому місці мого виступу можна знайти підстави для початку розслідування «щодо публічної образи польської нації». Якщо причиною цього є історичні факти, про які я згадав у Сагрині, то обвинувачення має бути спрямоване проти осіб, що вчинили ці злочини, а не проти мене».
«Рішення прокурора почати розслідування здається цілком ірраціональним, і навіть гротескним. На жаль, наслідки всіх цих заходів уже видно. Це, з одного боку, збільшення антиукраїнських настроїв у певних колах, з іншого — зростання занепокоєння і побоювань української православної громади в нашому реґіоні», — вважає історик.
Він упевнений, що дії воєводи «можуть лише призвести до погіршення польсько-українських стосунків, насамперед вони є спробою залякування української громади в реґіоні та перешкоджанням представленню національною меншою власного погляду на історію». За його словами, польсько-український діалог буде важчим, оскільки «рішення люблінського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових зал».
Експерт також вважає «скандальною та неприпустимою» реакцію п. Чарнека, котрий назвав пам’ятні заходи у Сагрині, зокрема за участі Президента України, «нахабством і провокацією». На його погляд, слова воєводи означають, що «від влади йде послання, що навіть участь у жалобних заходах за вбитими співвітчизниками може бути приводом для зарахування до «українських націоналістів».

Не готові до діалогу
Голова Українського товариства теж запевнив, що звернеться до прем’єра Матеуша Моравєцього зі запитанням «Чи слова люблінського воєводи «виражають офіційну позицію уряду» і чи дії п. Чарнека є виразом реалізації політики РП щодо української меншини?». А Петро Тима, голова «Об’єднання українців у Польщі», заявив: «Купріянович назвав основні історичні факти. І реакція воєводи люблінського Чарнека — доказ того, що польське суспільство і польські еліти не готові сприйняти факти».
А от Андрій Дещиця, Посол України у Варшаві, звернувся до Міністерства закордонних справ РП. Він «висловив своє незадоволення і занепокоєння тим, що відкрили справу» і «пояснив, що такий процес негативно може вплинути на українсько-польські відносини». Відтак Василь Боднар, заступник міністра закордонних справ України, зустрівся з Яном Пєкло, Послом РП у Києві, та закликав припинити переслідування Купріяновича.
Спілка українців у Португалії також закликала польску владу припинити справу проти нього. Павло Садоха, голова Спілки українців у Португалії, написав у відкритому листі Яцеку Кісілєвському, Послу РП у Лісабоні: «Як частина світової української діаспори, українська діаспора у Португалії, звертається до уряду Польщі, до польських політиків, не розпочинати переслідувань українців у РП, котрі вшановують своє історичне минуле не з метою аґресії, а через святу пам’ять, що є обов’язком кожного народу, кожної людини. Що є християнським обов’язком».
Українського історика Володимира Сергійчука така ситуація не дивує: мовляв, давно зрозумів, що поляки не готові до діалогу. «П’ять років брав участь в українсько-польських наукових семінарах на тему Другої світової війни. І вже тоді стало зрозуміло, що поляки хочуть нав’язати нам свою концепцію історії. Їх найбільше цікавила проблема Волині, вони хотіли легітимізувати свої завищені числа втрат. Приписуючи українцям усі смертні гріхи, польська влада хоче тримати в покорі нашу діаспору. Щоб вони сиділи там, як мишки. Щоб ними можна було помикати, як завгодно, щоб їх можна було експлуатувати. Ми знаємо багато випадків, як поляки зневажливо ставляться до українців. І всі, мабуть, пам’ятають, як польський поліціянт на очах у вагітної жінки застрелив її чоловіка», — пояснив науковець.
Свою чергою, Юрій Панченко, редактор київського інтернет-видання «Європейська правда», коментував переслідування п. Купріяновича так: «Значною мірою на розвиток цієї справи впливає політика. Восениу Польщі пройдуть місцеві вибори. У південно-східних воєводствах, прикордонних із Україною, тема історичних провин обіцяє бути одним із ключових інструментів для мобілізації прихильників чинної влади. Офіційна Варшава не може йти всупереч конфлікту, який сама ж роздмухала, і не має бажання впливати на своїх однопартійців на місцях. Джин ненависті вийшов уже занадто далеко, щоб його можна було б так просто повернути у пляшку».
«Йдеться не лише про особисту долю дослідника українського походження (хоча це саме по собі вимагає нашої участі). Негативний сценарій по цій справі створить вкрай негативний прецедент, який остаточно унеможливить дискусії між Україною та Польщею з історичної тематики. Бо це не дискусія, а ультиматум, коли серед варіантів є лише визнання польської точки зору — або покарання», — вважає журналіст.

Ігор Голод

До теми
17 вересня Європейська мережа рад юстиції (ENCJ) проведе надзвичайне засідання щодо майбутнього членства Державної ради судочинства РП у цій організації. ENCJ поінформувала польську Державну раду судочинства (KRS) про скликання надзвичайних загальних зборів, під час яких приймуть рішення щодо майбутнього польських представників у цій організації. В ENCJ запропонували призупинити членство Державної ради судочинства РП у цій престижній організації, що об’єднує 24 ради юстиції з 20-х країн-членів Європейського Союзу. Державна рада судочинства РП була однією зі засновниць 2004-го організації, але вона більше не забезпечує незалежності польських судів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...