Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

У Падуї відбулася наукова конференція

Автор:

|

Грудень 27, 2012

|

Рубрика:

У Падуї відбулася наукова конференція

У Падуї (Італія) 1 грудня відбулася наукова конференція Genocidi dimenticati: la Grande Fame in Ucraina (Holodomor 1932-1933). Storia e memoria di un massacro».

Конференція відбулася в залі теологічних студій базиліки Святого Антонія в Падуї. Організаторами виступили екуменічний італійсько-російський центр імені Володимира Соловйова, керівництво базиліки та місцева єпархія. При вході для всіх присутніх було приготовано необхідний дидактичний матеріал і місцеве щотижневе видання La Difesa del popolo з детальним описом перебігу наукового заходу й ілюстраціями меморіалу в столиці України та походу-вшанування Голодомору 2011 року у Львові.
Учасників привітали: падре Енцо Пояна, ректор базиліки Святого Антонія; проф. Лоренцо Феллін, президент Падуанського екуменічного центру; Джованні Брусекан, екуменічний делегат і відповідальний за зв’язки з громадськістю єпархії Падуї.
Темою Il filo rosso dei genocidi розпочали конференцію представник асоціації Italarmenia д-р. Вартан Джокомеллі та письменниця Антонія Арслан. Три доповіді зачитали: д-р. Симон Белецца, історик університету з Тренто; д-р. Симона Мерло, науковець Університету Вале-д’Аоста, проф. Фйоренцо Реаті, член італійської асоціації «Меморіал». Зі свідченнями La carit? del servo di Dio Metropolita Andrea Szeptyckyj, conforto del popolo ucraino nella tragedia della Grande fame виступив о. Августин Баб’як, історик і теолог єпархії Тренто.
У роботі конференції активну участь брали представники України. Зокрема, представники громадських формувань Алла Мулявка (Падуя), Юрій Журавель (Венецїя-Местре), Оксана Чиж (Тревізо), священик УГКЦ Андрій Твердохліб та інші. Почесною гостею на зібранні була віце-консул Генерального консульства України в Мілані Вікторія Жерьобкіна. Вона виступила перед учасниками цього важливого міжнародного наукового зібрання та подарувала кілька книг, присвячених темі голодомору. «Не йдеться про реанімацію трагічних історичних фактів минувшини, – зазначила вона у своєму виступі під час заходу. – Але про те, щоби замислитися, яке значення сьогодні мають ці події. Історичні дослідження показують, що передувало (Вірменія) і що слідувало (Камбоджа, Руанда, Боснія, Південний Судан). Сучасна хроніка демонструє продовження жорстоких репресій щодо етнічних і релігійних меншин (Пакистан, Ніґерія). Революційні перевороти в погоні за необмеженою владою розвіюють непохитність ідеї, що демократії досить для гарантії того, що подібні трагедії не повторяться в майбутньому.»
Кривавий слід, який тягнеться здалеку й здавна, не зникає, зауважила доповідачка. Уважно вдивляючись у сьогодення, треба бути насторожі, сподіваючись, що не повториться те ж у таких країнах, як Ніґерія чи Сирія. Факти, приречені на забуття, часто-густо з ініціативи самих винуватців, не варто поціновувати як «історичні». Далекі, призабуті, загрожують ризиком вимкнути сигнал тривоги. Адже механізми влади й душі людської не змінюються. Саме ці міркування слугують генератором наукових пошуків, копітких досліджень закритих архівів і малодоступних документів. Через призму страждань одного народу треба застерегти людство від подальших помилок.
З особливою увагою та захопленням сприймали присутні кількамовні видання, особливо англійською. Це спрощує доступ інформації для іноземців, переконані організатори заходу.

Олена Канарчик

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...