Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Навколо історії поляки нагнітають істерію

Автор:

|

Листопад 23, 2017

|

Рубрика:

Навколо історії поляки нагнітають істерію

Ось такий напис вітає пасажирів потягів, котрі прибувають до столиці Польщі з боку Мінська-Мазовецького.

На перемовинах представників президентів України та Республіки Польща (РП) спробувати розпочати вихід із кризи між державами.

Щоб уникнути ескалації
17 листопада в Кракові відбулося надзвичайне засідання консультаційного комітету президентів України та РП, дорадчого органу, покликаного сприяти реалізації домовленостей між главами обох держав, спрямованих на поглиблення дружніх стосунків між державами. Святослав Цеголко, прес-секретар Петра Порошенка, пояснив його причину: «Резонансні заяви з боку представників офіційної польської влади на адресу України й її керівництва, що лунають останнім часом, викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».
«Задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та РП і щоб уникнути подальшої ескалацію напруги, усвідомлюючи необхідність вирішення будь-яких проблемних питань у двосторонніх відносинах виключно у цивілізований європейський спосіб, п. Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів», — повідомив також спікер.

Скорботний мартиролог?
Як усе відбувалося. 17 жовтня Бартош Ціхоцький, заступник міністра закордонних справ РП, викликав на килим Андрія Дещицю, Посла України у Варшаві, й висловив «здивування у зв’язку з участю віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе й інших українських високопоставлених державних чиновників та почесного караулу Збройних сил України в урочистому відкритті меморіального комплексу на честь полеглих стрільців Карпатської Січі у Климеці на Верецькому перевалі» й написом на ньому — «Героям Карпатської України, розстріляними польськими й угорськими окупантами у березні 1939 року». «Польща ніколи не окуповувала Україну. Деякі території теперішньої Української держави входили до складу РП на основі міжнародного права. Дотепер не було представлено жодного доказу на підтримку тези про масовий розстріл стрільців Карпатської Січі у березні 1939 року, не згадуючи вже про польську відповідальність у цьому злочині, в якому підозрюють Польщу», — заявив п. Ціхоцький.
2 листопада Вітольд Ващиковський, міністр закордонних справ РП, заявив: «Україна намагається використовувати той факт, що вона є для Польщі важливою з огляду на питання безпеки, тому історичні питання відсуває на задній план. Якщо не дійдемо до порозуміння, то запускаємо процедури, які унеможливлять прибуття до Польщі осіб, які представляють крайні антипольські позиції».
Того ж дня сенатор Ян Жарин, відповідаючи на запитання про польські могили в Україні, заявив: «Україна не хоче належати до римської цивілізації. Вона поводиться, як варвар, у питаннях історичної пам’яті».
Відтак Володимир В’ятрович, Директор Українського інституту національної пам’яті, пояснив 2 листопада: «РП сама створює проблеми, гальмуючи процес взаємної легалізації пам’ятників. У РП наразі перебуває близько 40-50 українських пам’ятників, які «погано» оформлені згідно з польським законодавством. В Україні таких — понад 150. Українські представники пропонували колегам легалізувати пам’ятники за принципом «всі на всі». Але Польща з цим не погоджується і не пропонує нічого іншого. Тим часом нищаться українські пам’ятники в РП і виникають нові незаконні польські пам’ятники в Україні».
4 листопада п. Ващиковський заявив у Львові, що «Україна нічого не робить для історичного примирення». А на запитання про легалізацію пам’ятників українцям на території РП, які розпочали демонтовувати, відповів: «Це залежить від локальної влади, оскільки самоврядування вирішує, залишити чи демонтувати пам’ятники на їхній території.
6 листопада Ярослав Селлін, заступник міністра культури РП, заявив, що Україна довірила вести історичний діалог із Варшавою інституції, яку очолює «безвідповідальна особа з нав’язливими антипольськими ідеями». Він мав на увазі п. В’ятровича.
7 листопада Анджей Дуда, президент РП, закликав керівництво України не призначати на високі посади осіб із антипольськими поглядами. При цьому не уточнив, що має на увазі під «антипольськими поглядами» й кого не слід призначати.
Того ж дня Марек Запур, віце-консул РП, заявив, що «Львів — це польське місто». Він стверджував, що Україна «використовує» Польщу і «виходить з розрахунку, що ми (поляки. — Ред.) безумовно підтримуватимемо безпеку та незалежність України, стоятимемо на її боці у конфлікті з Росією і не вимагатимемо розв’язання двосторонніх проблем».
9 листопада президент РП заявив, що історична пам’ять впливає на її відносини з Україною. І що «не можна погоджуватися на ситуацію, в якій «високопоставлені представники різного роду інституцій в Україні поводяться таким чином, що це не відповідає реалізації двосторонніх відносин за принципом добросусідських відносин».
10 листопада п. Ціхоцький заявив, що рішення, які зараз приймає Україна, ставлять під сумнів її стратегічне партнерство з РП. За його словами, прикладом цього є «незрозуміле, скандальне рішення українських державних службовців заборонити пошук та ексгумацію останків польських жертв воєнних конфліктів в Україні».
Того ж дня польські прикордонники не впустили в свою країну Святослава Шеремету, відповідального секретаря української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій. Артур Ломпарт, прес-секретар Міністерства закордонних справ РП, пояснив: «Це рішення пов’язане зі забороною на проведення пошуків та ексгумації польських жертв війни та конфліктів на території України».
Польща офіційно підтвердила заборону на в’їзд до країни п. Шереметі. Ельжбета Пікор, прес-секретар Бещадського відділення прикордонної служби РП, пояснила, що він не відповідав вимогам, які дозволяють в’їхати в країну. «Його дані фігурували в базі осіб, небажаних на території нашої країни, тому його не пустили», — пояснила чиновниця. Відтак Міністерство закордонних справ (МЗС) України негайно викликало на килим Яна Пєкла, Посла РП в Україні. Про це повідомила Мар’яна Беца, прес-секретар відомства.

«Чи план Кремля?»
17 листопада в Адміністрації Президента України запевнили, що заступник її голови Костянтин Єлісєєв і керівник канцелярії президента РП Кшиштоф Щерський погодилися в Кракові зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт і спільне їхнє відновлення. А також провести найближчим часом зустріч прем’єрів і продовжити роботу двосторонньої міжурядової комісії зі захисту та повернення культурних цінностей, а також співпрацю з відповідними міcцевими органами влади з метою вирішення питань, що становлять обопільний інтерес.
Цього дня а. Єлісєєв повідомив, що він і п. Щерський домовилися про скорочення списку українців, котрим заборонений в’їзд до РП.
І все це стається на тлі наростаючої аґресії Москви і щодо самої Польщі. То чи не викликана, часом, аґресивна політика РП щодо України наміром умиротворити московського ведмедя?

Ігор Голод

Пряма мова
Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр РП, котрий зараз очолює Єврораду:
— Тривога! Гостра суперечка з Україною, ізоляція в ЄС, проблеми з верховенством права і незалежністю судів, атака на неурядовий сектор і незалежні ЗМІ — стратегія «ПiС» (правляча в РП партія «Порядок і справедливість». — Ред.) чи план Кремля? Вони занадто схожі, щоб спокійно спати.

Антоній Мацеревич, міністр оборони РП:
— Нещодавні масштабні російсько-білоруські військові навчання «Захід-2017» свідчать про підготовку Росії до наступальних операцій. Маневри закінчилися два місяці тому. Вони проходили в просторі між Північним Льодовитим океаном і Чорним морем і передбачали навіть пуски балістичних ракет «Іскандер», які можуть нести ядерні боєголовки. Росіяни готуються не до оборони, а до аґресії. Польща має погодитися з припущенням, що це не нова холодна війна, а підготовка до запеклої війни. З російськими планами й аґресивною поведінкою корелюються і провокативні дії на світовій арені Північної Кореї. Усвідомлення цього важливе для розуміння масштабу аґресії та планів Кремля, які зараз втілюються. Це вже не холодна війна, а щось більше.

About Author

Meest-Online

Loading...