Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 19, 2018

Меншість серед більшості: українці РП

Автор:

|

Травень 10, 2018

|

Рубрика:

Меншість серед більшості: українці РП

Виступає Олег Синютка

Саме цю проблему різнобічно розглянули науковці України та Республіки Польща (РП) — учасники Міжнародного симпозіуму який організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою національного університету «Львівської політехніка». Адже питання самопочуття національних меншин у Європі є одним із найбільш актуальних і гострих у політиці країн Європейського Союзу (ЄС). Ця проблема не оминула нашого західного сусіду, де проживає одна з найбільших у світі українських діаспор.
Яким чином особливості національного та загальноєвропейського законодавства, візова лібералізація, інтенсифікація міґрації українців до країн ЄС, зокрема, до РП, внутрішньополітична кон’юнктура України та Польщі, зовнішньополітична діяльність наших держав та євроінтеграція впливають на стан і функціонування української меншини у Польщі? Відповіді на ці та інші питання й намагались дати учасники форуму.
Їх тепло привітав Юрій Бобало, ректор «Львівської політехніки». Він, зокрема, наголосив, що за останні роки український міґраційний потік до РП постійно зростає. Відчуває це на собі й «Львівська політехніка», адже частина її випускників стають трудовими міґрантами. Помітною є й міґрація студентів. Унаслідок цього поступово змінюється умови функціонування української меншини у Польщі. Ректор висловив переконання, що питання, які обговорили учасники симпозіуму, є надзвичайно важливі у контексті входження України в європейський цивілізаційний простір, налагодження і зміцнення стосунків з нашими земляками за кордоном.
Своєю чергою, Олег Синютка, голова Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА), наголосив, що ця дискусія є особливою та нетиповою, якщо її порівнювати з ситуацією в інших державах. Адже на функціонування української меншості серед польської більшості впливає багато чинників, зокрема, історичний, політичний, емоційний, міґраційний, які мають неоднозначні наслідки. Промовець вважає, що у цих заплутаних речах наукова еліта має дати правильні посили так, як це зробили глави наших церков: «Пробачити та просити пробачення».
Узяла участь у симпозіумі й співачка Оксана Білозір, котра запропонувала створити вищий колегіальний орган — Раду новітніх діаспор при Парламентській асамблеї Ради Європи. Ця структура дозволила б почути потреби та запити самих міґрантів, оскільки проблеми існування національних меншин в ЄС є спільними, а рішення такого органу матиме важливе значення.
Про правове поле існування українства у РП та про унікальний орган — Спільну комісію уряду та національних і етнічних меншин як елемент захисту прав меншин у Польщі розповів Григорій Купріянович, член цієї комісії та директор Підляського наукового інституту. А от Ігор Горків, член Головної управи Об’єднання українців Польщі (ОУП), проаналізував дискурс української меншини й українських міґрантів у РП на основі матеріалів звіту, підготовленого ОУП
Згодом Тереза Астрамович-Лейк, професор Вармінсько-Мазурського університету, презентувала дослідження про стан української меншини у Вармінсько-Мазурському реґіоні, які були проведені впродовж 2006-2016 рр.
А Антоніна Колодій, доктор філософських наук, наголосила на важливості чіткого розмежування термінів і понять. «Ми зараз не можемо називати сучасних міґрантів діаспорою чи національною меншиною. До того ж є ще проблема з автохтонними українцями у Польщі, тому необхідна чітка диференціація цих груп», — сказала вона.
Водночас Леся Корнат, начальник управління у справах національностей, релігій, фінансово-планової роботи ЛОДА, наголосила: «Законодавство Польщі й Угорщини варто використати для розробки концепції національних меншин в Україні, однак тут можуть виникнути певні проблеми з їхнім впровадженням у зв’язку з наявністю підводних каменів. Тому у цій роботі потрібна системність, тоді буде успіх!».
Також Уляна Садова, науковий керівник науково-дослідного центру «Демос» «Львівської політехніки», заявила про важливість цих зборів, що є кроком вперед для об’єднання українців в Українській державі і тих українців, котрі перебувають за її межами. Відтак Ярина Турчин, директор Інституту гуманітарних та соціальних наук «Львівської політехніки», підкреслила, що необхідно використати для зближення позицій наших країн надбання у таких сферах, як спорт, культура, наука, для зміцнення українсько-польських стосунків.

Ігор Галущак

До слова
Шестеро з десятьох заробітчан із України мають намір довше залишатися в РП. Половина з них зі задоволенням оселилася б там назавжди, тим більше, що більшість у цій країні почувається добре. Про це пише газета Rzeczpospolita. У Польщі українці найбільше задоволені рівнем життя і доступністю послуг. Якість життя в РП відзначило 88 % респондентів. «Для значної частини українців Польща є країною, в якій вони хочуть жити, заробляти та будувати своє майбутнє», — цитує видання Адама Чарнецького, віце-президента компанії «ARC Ринок і громадська думка», яка проводила опитування. «Я хотів би зазначити, що міґранти з України позитивно відгукуються про доброзичливе ставлення поляків — це зазначає 74 % респондентів. Цьому сприяє культурна близькість і легка адаптація українців у польському суспільстві. Результати опитування показують, що інформація про вороже ставлення поляків до українців у Польщі перебільшена», — додав він.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...