Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 19, 2019

Гастарбайтери перекваліфіковуються на бізнесменів

Автор:

|

Жовтень 24, 2013

|

Рубрика:

Гастарбайтери перекваліфіковуються на бізнесменів

Українські заробітчани, які працюють покоївками та різноробочими, потроху перекваліфіковуються на бізнесменів. Причому дехто домагається досить гарного успіху в цій царині. Наприклад, 20 років тому кримчанка Олена Єгорова починала в Італії з офіціантки, потім якийсь час працювала в агенції нерухомості. Тепер колишня мешканка Севастополя є власницею невеликого ресторанчика Ai 3 Scalini, розташованого біля Колізею в туристичному центрі Риму.

Аби відкрити власний бізнес, Олена збирала гроші п’ять років. Нині ж її особистий дохід становить не менш ніж 5 тис. EUR на місяць. Меню ресторану базується на класичній місцевій кухні, але на замовлення там можуть приготувати й українські страви, наприклад, борщ чи вареники. Тому частими відвідувачами закладу є працівники українського, російського та казахстанського посольств у Італії.
«Коли я стала власницею цього закладу харчування, сусідні ресторатори були впевнені, що я не впораюся, — згадує п. Єгорова. — Але я здолала всі труднощі, узявши весь менеджмент на себе: сама закуповую продукти, сама складаю меню й сама готую страви з кількома помічниками».
В Італії працює багато українців, і більшість із них роками задовольняється низькокваліфікованою працею — покоївок, доглядальниць, різноробочих на будівництві, але деяким удається-таки заснувати власний бізнес. «Їм доводиться починати життя з нуля, подолавши свій непідприємницький менталітет, адже в Україні протягом 80 років фактично не було малого бізнесу», — розповідає Тетяна Кузик, президент Центральної координаційної ради українських об’єднань у Італії та додатковий радник мерії Рима.
Варто зазначити, що в Італії, як у жодній іншій країні, українська еміґрація на 90 % представлена самотніми жінками з провінції. За словами п. Кузик, їм через свій ментальний склад важко відкрити власний бізнес. Крім того, більшість із них не знає про місцеві преференції для імміґрантів. Наприклад, мерія Рима щороку проводить конкурс для іноземців, які мріють розпочати власну справу, а призом для переможця є кредит під 1 % річних. Таким чином, держава розвиває підприємництво, створює нові робочі місця й отримує відрахування в бюджет.
Згідно зі статистикою, українців серед власників італійських фірм малого та середнього бізнесу – значно менше, ніж молдаван, румунів і поляків. Нашим співвітчизникам важко зібрати стартовий капітал, оскільки вони все відправляють додому, каже експерт. При цьому все частіше в бізнес ідуть не самі заробітчанки, а їхні діти, які перебираються до матерів і потім спільно накопичують кошти для стартапу.
Наприклад, Андрія Злотка забрала до себе в Італію з Волинської області його мама-заробітчанка, коли йому було всього 17 років. Зараз же 28-річний еміґрант є власником піцерії Mastropizza в Римі. Його заклад на 26 місць обслуговує понад 150 клієнтів за день.
Українцям, які мріють відкрити свою справу, доведеться зіштовхнутися в Італії з конкурентами, бюрократією й традиційною недовірою італійців до іноземців, розповідає Роман Мазепин, власник єдиного російськомовного салону-перукарні в Римі.
Та Тетяна Кузик прогнозує, що українців, які прагнуть підкорити ділове середовище Італії, із кожним роком ставатиме все більше. «Уже виросло ціле покоління українців, які з батьками еміґрували за кордон, — пояснює вона. — Звісно, їм буде простіше знайти себе, адже вони адаптувалися в чужій країні й багато про неї знають».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...