Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 13, 2019

Дні України в Лондоні відвідало 120 тисяч гостей

Автор:

|

Жовтень 24, 2013

|

Рубрика:

Дні України в Лондоні відвідало 120 тисяч гостей

У Лондоні завершилися Дні України у Великій Британії, організовані Firtash Foundation. Напередодні цієї події було озвучено багато різних думок щодо проекту. Мовляв, це — PR-кампанія однієї української бізнес-групи, не більше. Але зважаючи на наближення Вільнюського саміту, що має затвердити євроінтеграційні прагнення України, ми повинні розширювати коло симпатиків України в євроінтеграційному альянсі. І такі у Британії теж є, але також там залишаються ті, що ще не визначилися.

«Якби я був учасником Вільнюського саміту, то проголосував би за те, щоби підписати з Україною Угоду про асоціацію. Адже Україна — частина європейської сім’ї. І це — перший крок до того, аби вона стала частиною нашої родини», — сказав Лорд Різбі, голова Британсько-українського товариства.
Утім, навряд чи його позицію можна сьогодні назвати ключовою й такою, що відображає настрої переважної більшості британців. І ось чому. За словами Зенка Ластовецького, директора Союзу українців у Великій Британії, про Україну в Англії пишуть постійно, але переважно ці публікації — про політичну ситуацію. «Раз на тиждень щось з’являється як не в одній, то в іншій газеті. Є зацікавлення, але нас іще не розуміють так, як мали би», — каже він.
П. Ластовецький стверджує, що євроінтеграційні прагнення України розуміють на політичному рівні, але загалом британці не звертають уваги на «українське питання». «Тому, щоби здобути симпатію більшості британців у питанні євроінтеграції, — переконаний активіст, — Україні слід більше популяризувати та розповідати про себе за кордоном».
До того ж у певних колах усе ще побутує сприйняття українців як частини радянського минулого. «В Англії ще живий такий міф, що Україна — складова Росії. І ми особливо хочемо його зруйнувати, бо ця країна має свою багату й різноманітну культуру й історію», — розповідає Рорі Фіннін, керівник Програми україністики в Кембриджі.
Відчуває дефіцит позитивних новин про Україну й вітчизняний бізнес, що виходить працювати на лондонські простори. «Останнім масштабним інформаційним приводом на тему України у Британії були події Помаранчевої революції. Я це добре пам’ятаю, бо в нашої компанії тоді було розміщення на біржі, й усі тримали руку на пульсі та чекали, як же вирішиться політичне протистояння. У підсумку виявилося, що Україна — країна цивілізована, де з’ясування політичних відносин відбувається демократичними методами. Потім був певний інформаційний вакуум. Тож зараз, перед самим підписанням угоди з Європейським Союзом (ЄС), проведення Днів України у Великій Британії — ще один шанс для країни заявити про себе як про самостійного учасника європейського простору», — упевнений Сергій Євланчик, голова компанії «Укрпродукт».
Боротьба за голос Великої Британії на користь України — дуже важлива. Адже Європа поділена на «стару» та «нову». Якщо в «новій» українська держава має своїх «лобістів», то в «старій» (до якої належить і Англія) її розуміють не до кінця. І це нерозуміння проявляється у різних формах. Наприклад, під час Євро-2012 у сюжеті для британців служба новин Бі-Бі-Сі зобразила українських націоналістів і футбольних фанатів ледь не фашистами. Добре, що згодом за це в України попросили вибачення. Проте негативна інформація про країну пішла в маси й відклалася у свідомості британців.
Хоче знати більше про інвестиційні можливості України й британська бізнес-еліта. «Україну у Британії знають, насамперед, через політичну ситуацію: кілька останніх років ця інформація не сходить із перших шпальт. Загалом же, Україна — маловідома в Лондоні. Через це до неї немає інтересу інвесторів. І з цим треба щось робити», — ділиться думками Кирило Могильник, фінансовий експерт американської компанії Greenhill. За його словами, робити кроки в цьому напрямку держава має якомога швидше, бо зараз вона перебуває далеко не на перших позиціях у боротьбі за гроші інвесторів.
Хоча потенційно англійських інвесторів цікавить українське сільське господарство, фармацевтичні компанії та виробники споживчих товарів. «Треба сказати, що реальний інтерес інвесторів на лондонському майданчику до українського бізнесу відчувався до 2008 року, а після кризи він став латентнішим. Тобто, усі цікавляться, але ніхто не готовий купити», — додає фахівець.
Чому? По-перше, із точки зору п. Могильника, дуже мало є публічних українських компаній. По-друге, ці компанії не надто активні на фондових біржах. «Аби їхній інвестиційний потенціал реалізувався, зовсім не обов’язково виходити на лондонський майданчик, достатньо бути присутнім на інших фондових біржах, наприклад, із бондами. Публічне розміщення — це сигнал для інвесторів, що компанія живе й розвивається», — пояснює Кирило Могильник. Крім того, додає експерт, важливо постійно проводити промоушн країни у вигляді таких Днів і інвестиційних можливостей держави у світі.
«У Європі все ще дуже мало знають про Україну. Це означає, що треба активно працювати над зближенням людей і культур обох країн, над організацією соціальних і культурних заходів, — розповідає Лада Фірташ, голова оргкомітету події та керівник Firtash Foundation. Тому цей проект у Лондоні, на її думку, буде початком системної роботи над поліпшенням репутації України за кордоном. «Завдяки цій події культурний діалог між двома країнами стане інтенсивнішим, викличе у британців інтерес і бажання дізнатися більше про державу, що багато в чому поки залишається білою плямою на мапі Європи», — констатує господиня свята.
Звісно, до першого виходу України на лондонський майданчик можна було би поставитися суворіше, прискіпливо шукати, що ж було не так і де практичні наслідки. Однак, з іншого боку, сподіватися на швидкий результат від події навряд чи варто. Адже руйнувати міфи та стереотипи — дуже складно.
І все ж перші позитивні здобутки вже є. Наприклад, добираючи роботи українських митців до показів у лондонській галереї Saatchi, фахівці антикварного дому «Сотбіс» помітили талановитого скульптора Назара Білика й зараз ведуть перемовини про виставку його творінь на своїх аукціонах. А на 24 чи 26 листопада 2013 року в «Сотбіс» заплановано торги «Східна Європа. Контемпорарі Арт», у яких братиме участь 10-12 українських художників, розповідає Ігор Абрамович, куратор виставки в Saatchi. Він сподівається, що така непересічна подія на одному з п’яти найбільших некомерційних мистецьких майданчиків Європи приведе європейських кураторів до вітчизняних художників і полегшить українцям шлях до участі в міжнародних проектах.
Помітили та схвалили в Лондоні й українську моду – за простоту форм і розмаїття кольорів. «Дуже запам’яталася Зінаїда Ліхачова, яка намагалася відобразити українську жінку, відмінну від стереотипів, і показати всю її національну сутність, наголосивши на красі. Загалом, представлені в межах fashion-показу роботи демонструють жіночність: багато прикрас, черевички без підборів. Дизайнери в Україні несуть публіці таке повідомлення, яке не відрізняється від того, що хочемо сказати ми своїй аудиторії», — розповідає Анна Орсіні, стратегічний консультант «Британської ради моди». За її словами, Лондон вітає нові таланти з різних країн і в лютому проводитиме міжнародні «Тижні моди».
«Зараз ми формуємо набір на 2014 рік і також працюємо з українським посольством у Великій Британії. Це буде не показ мод, а радше виставка. І моє завдання — знайти дизайнерів, у тому числі українських, які братимуть участь у міжнародній виставці в межах лютневого «Тижня моди» 2014-го в Лондоні», — підсумовує експерт.
Що далі? Це питання залишається відкритим. Організатори Днів України у Великій Британії не мають наміру зупинятися й обіцяють наступного року ще більше цікавого. За словами Дмитра Фірташа, голови ради GroupDF, після спілкування з керівництвом Лондонської біржі народилась ідея провести наступного року в межах Днів України день для бізнесменів і інвесторів, щоби вони могли поспілкуватися та придивитися один до одного.
«Британія — це один із головних фінансових і культурних майданчиків світу. Тому що більше будемо показувати там себе та свої можливості, то краще для інвестиційного іміджу країни загалом», — зазначив він. На думку підприємця, успішний вихід на лондонський майданчик дасть вітчизняному бізнесу змогу отримувати дешевше кредити та допомагати вирішувати соціальні проблеми спільно з державою.
Триденний культурний промоушн України у Британії привернув увагу чималої кількості людей: заходи відвідало близько 110-120 тис. гостей. Й об’єднало їх одне — інтерес до України. Залишається сподіватися, що він трансформується в позитивне ставлення до нас британців. Адже, рухаючись до Європи, Україна, як і бізнесмен-початківець, шукає собі надійного партнера для започаткування бізнесу. Але перш ніж розпочинати успішну справу, партнерам важливо дізнатися один про одного: хто і звідки, які цінності вони сповідують та яке мають коріння. Навчитися говорити однією мовою з Європою загалом і з кожним її учасником зокрема — це завдання й для бізнесу, який врешті має усвідомити свою роль інвестиційного-культурного лобіста України на міжнародному рівні.

Наталія Білоусова, «День»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply