Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Feb. 20, 2018

Буковинці з Італії допомагають пораненим

Автор:

|

Жовтень 16, 2014

|

Рубрика:

Буковинці з Італії допомагають пораненим
Євген Горбатий

Євген Горбатий

Українці, котрі оселилися у провінційному італійському містечку Бергамо, гуртом збирають кошти й закуповують усе необхідне для українських бійців. Євген Горбатий на дві доби приїхав до Чернівців, аби відправити на схід гуманітарну допомогу. Ця багатокілограмова посилка — уже не перша, яку зібрали українські італійці.

Сам італійський благодійник — медик, родом із Хотинщини, закінчив Чернівецький медінститут. Ось уже 14 років він проживає із сім’єю в Італії. «Ми би хотіли повернутися в Україну, але більшість із нас пов’язана там кредитами. Тож допомагаємо так, як виходить. Земляки потрохи збирали допомогу — хто що зміг, і третій місяць ми передаємо з Італії пачки для української армії, — розповідає чоловік, завантажуючи інвалідні візки у авто. — Цю допомогу ми зібрали дуже швидко. Спонукало до цього горе, яке прийшло до нашої подруги-землячки Галини Кузьменко. 29 серпня ц. р. вона отримала звістку, що її син, який воював у зоні Антитерористичної операції (АТО), був важко поранений і лікується у Дніпропетровську. Галя вилетіла до нього, але врятувати хлопця не вдалося, 31 серпня він помер. Ігор був єдиним її сином. Вона зателефонувала до нас і сказала, що залишається у тій лікарні волонтером, буде допомагати іншим пораненим. Коли Галя повідомила, що у лікарні нічого немає: від найпростішого до інвалідних візків, ми почали терміново збирати гроші».
Зібрали кошти і відправили до Дніпропетровська, де лікуються поранені бійці АТО, шість інвалідних візків, 100 кг італійських макаронів і крупів, апарат для витяжки мокроти, 40 кг мандаринів, а також солодощі. Ще – теплі речі та 7,2 тис. грн. Загалом набралося на три мікроавтобуси. Пан Євген приготував 612 грн, щоб оплатити пересилку з Чернівців до Дніпропетровська.
Журналістам удалося поспілкуватися і з Галиною Кузьменко, яка нещодавно поховала сина. Жінка також дуже вдячна землякам за допомогу та передала через YouTube відеозвернення зі словами подяки. Українка розмовляє по телефону твердо й упевнено. Каже, що не може занурюватися у свою печаль, коли бачить, що ровесники її сина лежать без рук і ніг.
«Лікарі шукали один шанс із тисячі врятувати мого сина. Але не вдалося. Зараз мої сльози синові не допоможуть. Як я можу плакати на його могилі, коли тут бачу хлопчика з відірваними руками? — чути, як голос Галини тремтить. – Коли наші бійці виходили з оточення, приходили сюди обірвані, холодні, голодні. Саме волонтери їх виходжували. Вони їх миють, стрижуть, годують та одягають. Якби не волонтери, наші бійці не мали би нічого. Нашим хлопчикам було би дуже тяжко. Тут, у лікарні, немає найнеобхіднішого. Для лікування поранених потрібні дорогі препарати. Лише одна ампула коштує 14 тис. грн. Тут багато не просто поранених – у молодих людей відірвані руки, ноги, це потребує дорогого лікування».
Чернівецькому шпиталю італійські благодійники також запропонували інвалідні візки. Та головний лікар відмовився. «Лікар сказав, що нові узяли б, а вживані — ні. Дивно. Бо цим візкам, хоч вони й не нові, нічого не бракує, добре працюють. Гадаю, чернівецьким пораненим вони теж знадобилися б», — дивувався п. Євген.

Ліна Нагірняк

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...