Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 14, 2017

Як поліпшити імідж України?

Автор:

|

Червень 16, 2016

|

Рубрика:

Як поліпшити імідж України?
Учасники зустрічі

Учасники зустрічі

Ніхто не підозрював, що цим зацікавились українські журналісти Північної Америки, котрі зібралися наприкінці травня ц. р. в лісах штату Нью-Йорк. За 140 км від міста Нью-Йорк, у мальовничій природі гірського масиву під назвою Catskill Mountains розташована українська оселя «Союзівка». Так її назвали, бо ініціатором заснування і розбудови оселі став Український народний союз (УНС), який є найстаршою українською організацією не тільки на Північноамериканському континенті, але й в Україні. Заснований 1914-го Руський народний союз згодом змінив назву на УНС, під якою він відомий українцям усього світу. Тобто українські діячі США вже понад сто років тому розуміли, що не можна залишати першопочаткову назву і не давати росіянам нагоду привласнити собі і здобутки українців на американському континенті, як вони це зробили з Руссю-Україною. З одного боку українці діаспори (зокрема старої еміґрації) російської мови не знали, то їх не можна було зараховувати до «своїх», але ж Москва цього не знає, бо вважає, що ми маємо одну мову й одну віру (тут вони також помиляються), тому краще було змінити назву. Зрештою, назву своєї національності поміняли й французи, німці та деякі менші народи.
Від самого початку свого існування УНС був організацією, що не тільки видавала та видає найстаршу україномовну газету «Свобода» (заснована о. Грушкою 1893-го, з 1894 року стала друкованим органом УНС, а з 1921-го до 2010 року — щоденна газета), але й згуртовувала українців і допомагала їм. УНС розпочинав свою діяльність із асекурації, тобто забезпечення, яке відоме в Україні під назвою страховка. Тепер це — потужна українська організація США з вагомим капіталом.
І саме у згаданій оселі минулого тижня відбулася ІІІ Конференція Спілки українських журналістів Північної Америки (СУЖПА). Йдеться не про всіх журналістів, бо їх було б неможливо зібрати з величезних просторів США та Канади на кілька днів — кожен із них працює в редакціях часописів, журналів, радіо та телебачення. Тому участь звузилася до учасників із українських засобів масової інормації (ЗМІ) з Нью-Йорка, Джерзі-сіті, Вашинґтона, Денвера, Торонто, Монреалю й Едмонтону. Спонсором Конференції стали Українські кредитові спілки з Нью-Йорку, Джерсі-сіті та Чикаґо.
Уперше за історію існування Спілки українських журналістів Пінічної Америки до медійників приїхав з доповіддю Андрій Шевченко, Посол України в Канаді. Участь обіцяв і Надзвичайний та Повноважний Посол України у США Валерій Чалий, але заанґажованість у Вашинґтоні була важливішою і його відсутність пояснив лист-вибачення за порушення обіцянки з побажаннями успіху журналістам.
Конференція відбулася на високому організаційному рівні, про який подбала Рома Гадзевич, голова Спілки УЖПА. Доповідь амбасадора Шевченка «Напередодні 25-ї річниці Незалежної України» надала тон Конференції. Андрій Шевченко, колись сам — активний медійник, виявив цілковите порозуміння проблем українських журналістів Північної Америки. У своїй доповіді він проаналізував ситуацію в Україні, шляхи запровадження реформ, боротьбу не тільки на східному фронті з Російською Федерацією (РФ), але й боротьбу з корупцією та неоголошеною інформаційною війною, яку веде РФ проти України. Дипломат висловив думку, що нам усім слід працювати заради покращення іміджу України, бо українці мають чим пишатися.
Саме на дні Конференції журналістів припав і політ найбільшого вантажного літака у світі — українського транспортного літака «Мрія», який перевіз турбіну вагою понад 170 т із Чехії до Австралії. Ця звістка викликала захоплення українським літаком не тільки в Австралії, але й по цілому світі, а це — продукт українських інженерів, українських розуму і рук. Та не тільки «Мрією» можна похвалитися — вирощування зерна й олії ставить Україну у перший ряд країн-експортерів, а українські ракети та найновіша зброя посідають також передове місце серед якісних виробів.
Із великим зацікавленням учасники Конференції послухали інформацію Мирослави Ґонґадзе та Ганни Гомонай про статус медіа в Україні. Остання як колишній журналіст телеканалу «Інтер» розповіла, як цей канал фальсифікував вибір телеглядачів «Великий українець-2008», коли стало зрозуміло, що глядачі можуть обрати Степана Бандеру. Його зуміли «посунути» Ярославом Мудрим.
Аскольд Лозинський, колишній голова Світового конґресу українців, відомий своїми численними публікаціями в українській та англомовній пресі, згадав про чотири хвилі української діаспори та про їхні відмінні проблеми. Він зазначив, що «доки існуватиме Росія, ми приречені на боротьбу з нею, бо вона нас хоче знищити».
Відомий журналіст та автор численних публікацій англійською В. Кіш у своєму виступі подав статистичні дані про різні українські організації в Канаді. Поради, як поширити правдиві новини про Україну, щоб перемогти в інформаційній війні, яку веде РФ проти України, містилися й у виступах М. Боцюрківа, Д. Діґуць і С. Бандери, котрий приєднався до Конференції через Skype. Через Skype ділився своїм досвідом та порадами й А. Головатий із Торонто.
Михайло Боцюрків, колишній спостерігач Організації з безпеки та співпраці в Європі в зоні проведення антитерорстичнолї операції на сході України, з власного досвіду розповів про стан медіа в Україні та про антиукраїнську маніпуляцію, якою займається РФ. Степан Бандера висловив своє бачення сучасних турбот в Україні. Він також нагадав, що антиукраїнська пропаґанда ще 1994 року стверджувала, що держава Україна не має перспективи. Тобто, саме журналісти мають підкреслювати правдивими фактами, правдивою інформацією здатність України до розвитку та боротьби, що вони й роблять із нерівним ворогом упродовж 25 років свого незалежного існування.
Другий день Конференції розпочався доповіддю Степана Ґеника-Березовського «Українська мова». Він подав статистичні дані про вживання української мови у ЗМІ, які свідчать про абсолютно неефективну мовну політику, незважаючи на державний статус цієї мови. Учасники Конференції жахнулися від статистичних показників, які свідчать про неймовірне звуження вжитку української не тільки на книжковому ринку України, але й у численних телевізійних і радіопрограмах.
У дискусії зазначалося, що у Словаччині парламентаріїв, чи держслужбовців за незнання державної мови штрафують. В Україні ж стало модою використовувати мову окупанта, що помічаємо в міністра внутрішніх справ Аваковим, котрий вперто розмовляє мови аґресора, хоча сам він за походженням — вірменин.
Учасники ІІІ Конференції СПЖПА вирішили листом висловити своє обурення опублікованим на сторінках «Української правди» першого інтерв’ю прем’єр-міністра України Гройсмана російською мовою. Цей учинок учасники розцінили як демарш інтернет-видання до Міжнародного конкурсу української мови, нагороди якого вручали учасникам-переможцям у Києві саме в час появи сумнозвісного інтерв’ю.
Про підготовку до відзначення 75-ї річниці пам’яті жертв нацистського злочину у Бабиному Яру в Києві інформувала журналістів Н. Федущак, директор комунікації Українсько-єврейських зустрічей. Ця організація існує ще з 2008 року як спільний проект, в якому беруть участь українці єврейського та християнського походження та представники інших націй в Україні, Ізраїлі та діаспорі.
Пані Федущак зазначила, що «українсько-єврейська зустріч — це ініціатива, заснована на переконанні, що ці два народи можуть багато виграти від кращого розуміння як свого спільного історичного досвіду, так і досвіду кожного з них окремо, в усій його складності».
ІІІ Конференція СУЖПА закінчилася обранням нового керівництва на чолі з Юрієм Клюфасом, директором української телепрограми «Контакт» у Торонто. Без сумніву, що Конференція була дуже плідною і кожен учасник мав змогу активно залучитися до її праці в численних дискусіях.
Усі дотримувалися думки, що Україна рухається в правильному напрямку, але дуже повільно. У всеохоплюючій корупції не можна звинувачувати лише оліґархів, пояснювати її станом війни з РФ, але й слід швидше запроваджувати реформи, збуватися «совка», який часто зустрічаємо і в рядах української діаспори.
Учасники Конференції переконані, що в інформаційній брехливій війні РФ проти України найкращою зброєю для нас залишається правда. А правду не купиш, її слід поширювати не тільки в Україні, але й у всьому світі і саме тут можуть багато зробити заради її поширення не тільки українські журналісти Північної Америки, але й журналісти в Україні й усьому світі.

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...