Відійшов у вічність Йосип Гошуляк
У Торонто 26 травня ц. р. на 93-му році життя відійшов у засвіти видатний український оперний і камерний співак Йосип Гошуляк. Церемонія похорону відбулася 2 червня в храмі Св. о. Миколая, а відтак на цвинтарі Св. Володимира в Оуквілі.
Народився Йосип 7 жовтня 1922-го в селі Палашівці на Тернопільщині, в багатодітній селянській родині Григорія й Тетяни Гошуляків. Змалку відчував величезне замилування до музики. Учився в сільській школі та Чортківській ґімназії. Після вибуху Другої світової війни розпочав студії філософії й богослов’я у Станіславівській духовній семінарії. Хотів стати душпастирем, аби словом Божим нести розраду жертвам червоних і коричневих окупантів. Із наближенням більшовиків подався біженськими дорогами на Захід у пошуках батьків, котрих гітлерівці разом із половиною мешканців села вивезли на примусові роботи в Німеччину.
У Німеччині, а згодом у Голандії продовжив студії у богословській семінарії, більшість професорів й студентів якої опинилася на Заході. Саме в Німеччині почав учитися вокалу, а згодом із дозволу адміністрації семінарії — в Амстердамській королівській консерваторії. Успішно закінчив семінарію, однак священиком не став. Перемогла любов до музики.
Еміґрував до Канади, продовжив студії вокалу в Торонтській королівській консерваторії, а опісля — в оперній студії. Був солістом Канадської оперної компанії, багатоетнічної телепрограми «Рапсодія», радіопрограми «Пісні мого народу», солістом Капели бандуристів імені Т. Шевченка (Детройт), незмінним учасником-вокалістом майже всіх культурних заходів української спільноти Канади та США. Крім того організовував концертні турне й власні концерти.
Усе своє життя Йосип Гошуляк жив Україною, задля її утвердження у світі записав і тиражував три унікальних музичних альбоми «Українська класика І. Тебе я в пісні бачу, рідний краю» (1967), «Басові арії та монологи» (1975), «Українська класика ІІ. Тарас Шевченко — український бард» (1982), а також перезаписав свої солоспіви на низку електронних носіїв. До 200-річчя Тараса Шевченка опрацював і перезаписав музичний альбом із трьох компакт-дисків під загальною назвою «У поклоні Кобзареві» (2012).
Був найрепрезентативнішим у західному світі пропагандистом української музичної спадщини, поширював світом повагу до українців як до висококультурної нації. Найавторитетніші англомовні й україномовні критики дуже позитивно висловлювалися про найвищий рівень його виконавства. Як оперного й камерного співака, його було занесено до найпрестижніших міжнародних музичних довідників, а також енциклопедичних видань України.
На прохання самого Патріарха Йосифа Сліпого, котрому на величних Богослужіннях потрібно було вокально вишколеного диякона, св. п. Йосип був висвячений на диякона, а згодом — отця-диякона. Крім того, як отець-диякон він тривалий час супроводжував владику Ізидора Борецького під час візитацій Торонтонською єпархією. Також часто дияконував у храмі Св. о. Миколая, надаючи своїм унікальним оксамитовим бас-баритоном особливого маєстату недільним Богослужінням.
У репертуарі Йосипа Гошуляка були арії з опер світових класиків, українські романси та народні пісні, думи, козацькі та чумацькі пісні, а також музичні твори на релігійну тематику.
Однак не все давалося йому в житті легко. Через брак постійного заробітку за фахом — тоді Канада була культурно провінційною — співак був змушений заробляти на хліб насушний, працюючи бібліотекарем у Метрополітальній бібліотеці Торонто.
Незабутнім для Йосипа Гошуляка було концертування в Україні 1980 року, де його пісні патріотичного змісту стали для українського загалу своєрідним національним вибухом. У багатьох містах України він виступив із концертами у багатьох містах рідного краю й 1990-го брав участь у презентаціях: власних спогадів «Й свого не цурайтесь» (1995), нотного збірника «Пісні, думи та романси з репертуару Йосипа Гошуляка» (1999), видань про нього — мистецького фотоальбому «Йосип Гошуляк: миті життя» (2002), монографії епістолярного жанру «Орав свій переліг» (2012).
Зі своїми мистецькими здобутками він повернувся на Батьківщину як один із найкращих басів, яких будь-коли народжувала українська земля.
Нещодавно в Україні відбулися презентації останньої книги про нього «Свою Україну любіть. Йосип Гошуляк: до тебе в пісні лину, рідний краю». Це — патріотично-мистецький заповіт видатного українського співака для всіх сущих у світі українців: «Свою Україну любіть». Вічна Йому пам’ять!
Рідні, друзі, знайомі
Кобзар Валерій Харченко просить допомоги
Звернення кобзаря, волонтера, патріота України Валерія Харченка до всКобзар Валерій Харченко просить допомоги
APPELL von Kobsaspieler, Freiwilliger, Patriot der Ukraine Valeriy KhaЧому ніхто не знає про князя, котрий розбив перший наступ на Київ московитів?
Минуле якого не знаємо. Чому українська історія є витвором сусідськихПутін продовжує бавитися в «морський бій»
*** В небі чистім високім сяє золотом Сонце, Над Дніпром синьооким від