У Торонто 26 травня ц. р. на 93-му році життя відійшов у засвіти видатний український оперний і камерний співак Йосип Гошуляк. Церемонія похорону відбулася 2 червня в храмі Св. о. Миколая, а відтак на цвинтарі Св. Володимира в Оуквілі.
Народився Йосип 7 жовтня 1922-го в селі Палашівці на Тернопільщині, в багатодітній селянській родині Григорія й Тетяни Гошуляків. Змалку відчував величезне замилування до музики. Учився в сільській школі та Чортківській ґімназії. Після вибуху Другої світової війни розпочав студії філософії й богослов’я у Станіславівській духовній семінарії. Хотів стати душпастирем, аби словом Божим нести розраду жертвам червоних і коричневих окупантів. Із наближенням більшовиків подався біженськими дорогами на Захід у пошуках батьків, котрих гітлерівці разом із половиною мешканців села вивезли на примусові роботи в Німеччину.
У Німеччині, а згодом у Голандії продовжив студії у богословській семінарії, більшість професорів й студентів якої опинилася на Заході. Саме в Німеччині почав учитися вокалу, а згодом із дозволу адміністрації семінарії — в Амстердамській королівській консерваторії. Успішно закінчив семінарію, однак священиком не став. Перемогла любов до музики.
Еміґрував до Канади, продовжив студії вокалу в Торонтській королівській консерваторії, а опісля — в оперній студії. Був солістом Канадської оперної компанії, багатоетнічної телепрограми «Рапсодія», радіопрограми «Пісні мого народу», солістом Капели бандуристів імені Т. Шевченка (Детройт), незмінним учасником-вокалістом майже всіх культурних заходів української спільноти Канади та США. Крім того організовував концертні турне й власні концерти.
Усе своє життя Йосип Гошуляк жив Україною, задля її утвердження у світі записав і тиражував три унікальних музичних альбоми «Українська класика І. Тебе я в пісні бачу, рідний краю» (1967), «Басові арії та монологи» (1975), «Українська класика ІІ. Тарас Шевченко — український бард» (1982), а також перезаписав свої солоспіви на низку електронних носіїв. До 200-річчя Тараса Шевченка опрацював і перезаписав музичний альбом із трьох компакт-дисків під загальною назвою «У поклоні Кобзареві» (2012).
Був найрепрезентативнішим у західному світі пропагандистом української музичної спадщини, поширював світом повагу до українців як до висококультурної нації. Найавторитетніші англомовні й україномовні критики дуже позитивно висловлювалися про найвищий рівень його виконавства. Як оперного й камерного співака, його було занесено до найпрестижніших міжнародних музичних довідників, а також енциклопедичних видань України.
На прохання самого Патріарха Йосифа Сліпого, котрому на величних Богослужіннях потрібно було вокально вишколеного диякона, св. п. Йосип був висвячений на диякона, а згодом — отця-диякона. Крім того, як отець-диякон він тривалий час супроводжував владику Ізидора Борецького під час візитацій Торонтонською єпархією. Також часто дияконував у храмі Св. о. Миколая, надаючи своїм унікальним оксамитовим бас-баритоном особливого маєстату недільним Богослужінням.
У репертуарі Йосипа Гошуляка були арії з опер світових класиків, українські романси та народні пісні, думи, козацькі та чумацькі пісні, а також музичні твори на релігійну тематику.
Однак не все давалося йому в житті легко. Через брак постійного заробітку за фахом — тоді Канада була культурно провінційною — співак був змушений заробляти на хліб насушний, працюючи бібліотекарем у Метрополітальній бібліотеці Торонто.
Незабутнім для Йосипа Гошуляка було концертування в Україні 1980 року, де його пісні патріотичного змісту стали для українського загалу своєрідним національним вибухом. У багатьох містах України він виступив із концертами у багатьох містах рідного краю й 1990-го брав участь у презентаціях: власних спогадів «Й свого не цурайтесь» (1995), нотного збірника «Пісні, думи та романси з репертуару Йосипа Гошуляка» (1999), видань про нього — мистецького фотоальбому «Йосип Гошуляк: миті життя» (2002), монографії епістолярного жанру «Орав свій переліг» (2012).
Зі своїми мистецькими здобутками він повернувся на Батьківщину як один із найкращих басів, яких будь-коли народжувала українська земля.
Нещодавно в Україні відбулися презентації останньої книги про нього «Свою Україну любіть. Йосип Гошуляк: до тебе в пісні лину, рідний краю». Це — патріотично-мистецький заповіт видатного українського співака для всіх сущих у світі українців: «Свою Україну любіть». Вічна Йому пам’ять!
Рідні, друзі, знайомі