Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 1, 2020

Ушанували письменницю Лесю Бризгун-Шанту

Автор:

|

Квітень 15, 2020

|

Рубрика:

Ушанували письменницю Лесю Бризгун-Шанту
Леся Бризгун-Шанта (в центрі) з родиною

У Світовій федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) згадували Лесю Бризгун-Шанту. «8 квітня — 100 років із Дня народження Лесі Бризгун-Шанти, активної діячки СФУЖО, української письменниці, членкині Спілки письменників України, багаторічного секретаря управи Об’єднання працівників літератури для дітей і молоді ім. Леоніда Глібова, художниці, мистецтвознавиці», — йдеться у повідомленні організації в Facebook.
Леся Бризгун народилася 8 квітня 1920-го. Її дитинство минуло в с. Стражське на Пряшівщині (Словаччина). Пізніше родина переїхала до Гуменного, а потім — до Братислави, де Леся здобула середню освіту. Вже в той час юнка почала писати.
Ще в гімназії брала участь у вседержавних студентських чехословацьких літературних змаганнях та отримувала нагороди. В університеті здобула ступінь бакалавра, працювала учителькою в середній школі.
1945 року родина переїхала до Баварії (Німеччина). В Реґенсбурзі перебували в переселенському таборі, який мав гімназію, шпиталь і власну таборову управу. Леся навчала там у гімназії й одночасно викладала англійську мову в Українському технічно-господарському інституті, щотижня їздила до Мюнхена, де також викладала англійську в Українському вільному університеті (1945-1948). Улітку провадила програму міжнародних дитячих таборів УНР. Брала активну участь у пластовому житті.
Наприкінці 1948-го Леся Бризгун перебралася з родиною до Гамільтона, а опісля — до Торонто. Тут доповнила свої студії в Торонтському університеті та викладала фізичне виховання в жіночій організації YWCA. Пізніше працювала учителькою в середніх школах Торонто, потім бібліотекаркою, вивчала історію світової дитячої літератури та письменницьку теорію при Торонтському університеті. У вільний час активно працювала в «Пласті» як секретарка гуртка сеньйорів, провадила старшопластунський гурток і працювала в дитячому таборі.
Активно діяла в мережі СФУЖО, а також була секретаркою в Братстві карпатських січовиків, Учительському товаристві, об’єднанні «Українські працівники літератури для дітей і молоді, а також у жіночих організаціях. Була довголітньою коменданткою дитячих дівочих літніх таборів Українського національного об’єднання на українській оселі «Сокіл» біля Торонто, організувала свої власні дитячі літні денні табори та школу ритмічної руханки. Регулярно дописувала до українських дитячих журналів США та Канади, до жіночих журналів і газет. Викладала на курсах українознавства.
Надалі присвятила весь свій час написанню та виданню українських дитячих книжок (видавалися в Києві, Тернополі, Торонто). 1967 року отримала нагороду ХII Конкурсу СФУЖО ім. Марії Бек за твір «Кам’яна мушля». 1996-го в Києві була відзначена премією ім. Лесі Українки за найкращу дитячу книжку «Золотий горішок». Крім цього, отримала літературні премії ім. Дмитра Нитченка, «Тріумф» та премію ім. Олекси Гірника.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply