Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

У Канаді «з’їдять» політика, який «роздає гречку»

Автор:

|

Листопад 01, 2012

|

Рубрика:

У Канаді «з’їдять» політика, який «роздає гречку»

Однією з умов демократичного розвитку є відокремлення бізнесу від політики, що складає основу боротьби з корупцією. Це гасло Майдану є для нас стрижневим. У канадській системі заслуговує на увагу прозорість фінансування політичних партій. Логіка проста — партія повинна бути спроможною показати кожен долар чи гривню, зібрану для проведення виборчої кампанії. Збір коштів на вибори кожна партія проводить відкрито, зазвичай це робиться в престижних залах зі запрошенням місцевих бізнесменів і симпатиків партії. Але головним запобіжником «олігархізації» політичних партій є те, що одна людина може внести в «партійний казан» максимум 1 тис. CAD! Кожен жертводавець робить це публічно й отримує посвідку — для зменшення сплати податків. Результати збору коштів оприлюднюються, і це — перший рейтинґ політичних партій перед виборами.

У Канаді важко уявити собі кандидата в депутати, який щось пропонує виборцям, — комп’ютери чи спортивну форму. А гречки канадці взагалі не їдять. Така спроба стала б останньою для кандидата. Для правової країни нормою є те, що депутати працюють так, щоби кожен громадянин був спроможний сам собі купити цієї «гречки» стільки, скільки хоче.
Одне з моїх найглибших вражень від політичної Канади — з’їзд Ліберальної партії в Монреалі, що тривав чотири дні. На посаду голови партії крім діючого претендувало ще четверо кандидатів, серед яких був і політик українського походження. Процедурно це виглядало так: щоразу вибував один кандидат, доки не залишився останній. Усі п’ятеро репрезентували свою програму, і це було схоже на змагання інтелектів. А зараз на пост лідера лібералів претендує восьмеро (!) кандидатів. У нас важко уявити собі, як в українських партіях відбуваються альтернативні вибори… У Канаді політична традиція – така, що лідер, який програв парламентські вибори, відразу ж подає у відставку. В Україні ж навіть результат 0,3 чи 1 % здобутих голосів виборців не є підставою для змін.
Змагальність влади й опозиції є основною ознакою парламенту. Щодня відбувається процедура запитань уряду, яка триває годину, і в цей момент у парламенті сидять усі члени уряду на чолі з прем’єром, які одночасно є й депутатами. У такий спосіб прем’єр фактично щодня змушений звітувати про всі кроки уряду й публічно реагувати на все, що відбувається в країні.
У канадському парламенті не може бути порушення процедури, як це було у випадку з ратифікацією харківських угод чи скандального мовного закону, бо рішення з порушенням процедури не схвалить сенат і не підпише генерал-губернатор.
Багато моїх канадських друзів, депутатів і міністрів, — скромні люди, які не мають величезних достатків. Вони працюють у парламенті роками та є справжніми професіоналами своєї справи. У парламенті немає ніякого парку автомобілів, жодних особливих пільг чи привілеїв. Якщо прибуває якась закордонна делегація, то для транспортного забезпечення гостей на цих кілька днів замовляють транспорт у приватних компаній.
Коли я летів разом зі спікером сенату з Франкфурта до Оттави (а це був рейсовий літак), то був ошелешений тим, що його ніхто не зустрічав у аеропорту. Він, як звичайний громадянин, узяв свій багаж, і ми вдвох вирушили по домівках. Потім я зрозумів, що в Канаді ніхто не тринькає державних грошей на церемоніальні речі.
Четверта влада в Канаді є справді владою. Здебільшого критика журналістів стає приводом до відставки. Показовим був один із політичних скандалів, коли миттєво було звільнено з посади міністра Джерджіс. Причиною відставки став той факт, що її чоловік, використовуючи авторитет дружини, обіцяв бізнесменам пролобіювати те чи інше питання. І навіть використав факс у її офісі, щоби відіслати листа. І цей факт коштував його дружині посади!
Парламент має стати об’єднуючим ядром для всієї нації. У канадському парламенті існує спеціальна парламентська група, яка організовує сніданок Національної молитви. Ця група складається з депутатів усіх фракцій і покликана, цитую, «продемонструвати найвищий пріоритет духовних цінностей для тих, хто ухвалює відповідальні рішення в державі; зібрати всіх відповідальних лідерів для міжконфесійної молитви за усіх громадян і за націю». Таких молитов за Канаду відбулося вже 45. І ці публічні молитви — багато в чому запорука національної єдності, високої відповідальності та чесності в політиці.
(Публікується зі скороченням)

Ігор Осташ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...