Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 16, 2019

У Канаді відзначили Всесвітній день вишиванки і День пам’яті жертв депортації кримських татар

Автор:

|

Травень 22, 2019

|

Рубрика:

У Канаді відзначили Всесвітній день вишиванки і День пам’яті жертв депортації кримських татар
У федеральному парламенті Канади

У столиці Канади 16 травня відбувся урочистий прийом, приурочений до Всесвітнього дня вишиванки. Участь у ньому взяли депутати федерального парламенту, члени дипломатичного корпусу й української громади, представники Міністерства закордонних справ, а також кримськотатарська делегація на чолі з п. Джемілєвим.
Кірсті Данкан, депутат від опозиційної Нової демократичної партії, відзначила підтримку, яку українська громада Канади незмінно надає своїй Батьківщині. «Я вражена тривалою підтримкою українськими канадцями боротьби за демократію в Україні, а також допомогою татарам в Криму», — зазначила вона.
А Борис Вжесневський, депутат від Ліберальної партії, згадав у своєму виступі про сумні роковини депортації кримськотатарського народу, які відзначатимуть 18 травня. «Це не лише черговий Всесвітній день вишиванки в парламенті, коли ми вшановуємо українську культуру та виказуємо підтримку народу України. Цього року це особливо важлива дата, адже вона збігається із 75-роковинами депортації кримських татар Сталіним», — зауважив він.
Харджит Саджан, міністр оборони Канади, також долучився до святкування Всесвітнього дня вишиванки. «Бажаю усім українським канадцям та усім іншим щасливого Всесвітнього дня вишиванки», — написав він у Тwitter. З нагоди свята від убрався у вишиванку й разом із іншими канадськими депутатами взяв участь у фотосесії, що відбулася всередині зали засідань парламенту. «Був радий зібратися разом із колегами, аби вшанувати багату культуру й історію України. Канадська дружба й підтримка України є непохитними. Слава Україні!» — наголосив міністр.
Крім Мустафи Джемілєва, з кількаденним візитом у Канаді перебував Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Вони обоє дали свідчення у парламентському комітеті зі закордонних справ щодо ситуації з дотриманням прав людини в окупованому Росією Криму.
До відзначення 75-ї річниці депортації кримськотатарського народу з Криму та вшанування численних жертв цього геноциду, який вчинив комуністичний тоталітарний режим Радянського Союзу разом із багатомільйонною українською діаспорою приєднався і Світовий конґрес українців (СКУ).
«Майже половина з них загинула внаслідок нелюдського переселення та насильницького утримання у місцях вигнання. Крім цього, в Криму було знищено матеріальну і духовну спадщину кримських татар, конфісковано їхнє майно, закрито бібліотеки, школи, мечеті та змінено тисячі історичних назв місцевостей, — зазначили в організації. — А в березні 2014-го, після нелегальної окупації Криму Росією, кримські татари знову стали суб’єктом переслідування, поставши перед систематичними грубими порушеннями людських, національних і релігійних прав. Регулярною практикою на півострові стали обшуки, залякування, незаконні затримання, судові процеси, вбивства і погрози щодо кримськотатарських активістів і тих, хто наполягають на своїй українській ідентичності. За сфальсифікованими звинуваченнями заборонили діяльність Меджлісу кримськотатарського народу та закрито центри культурного і релігійного життя та незалежні засоби масової інформації».
Як і 1944 року, так і тепер Москва грубо порушує норми міжнародного правопорядку і людські права задля втілення в життя своїх імперських геополітичних планів, які зараз становлять серйозну загрозу для миру та безпеки в усьому світі.
«Світовий конґрес українців закликає уряди країн світу і міжнародні організації визнати депортацію кримськотатарського народу геноцидом, як це 2015-го зробила Україна і кілька днів тому Литва, — заявив Павло Ґрод, президент СКУ. — Ми також закликаємо міжнародне співтовариство посилити тиск на Росію, включно з шляхом розширення санкцій, для прискорення деокупації Криму й якнайшвидшого звільнення Олега Сенцова й усіх українських політв’язнів, котрі протистояли російській аґресії, зокрема, і в Криму, та 24 поневолених українських моряків».
Однак 17 травня федеральний парламент так і не зміг проголосувати за резолюцію про визнання депортації кримських татар актом геноциду. Борис Вжесневський спробував винести текст резолюції на голосування, втім опозиція висловила гучний протест проти цього, тому спікеру довелося її зняти її. Нагадаємо, що для прийняття резолюції парламенту потрібна одностайна згода його членів. «Пропоную парламенту визнати, що 18 травня 1944 року кримськотатарський Surgunlik розпочав радянський диктатор Йосип Сталін, аби етнічно очистити Крим від 200 тис. татар, позбавивши їх майна, засунувши в залізничні вагони для худоби і перемістивши на 4 тис. км у степи Центральної Азії», — було вказано в тексті резолюції.
У разі її прийняття щорічно 18 травня в Канаді відзначали б День пам’яті депортації кримських татар. Після закінчення засідання депутат Вжесневський пообіцяв докласти зусиль, щоб повторно винести резолюцію на голосування ще до закінчення цієї сесії парламенту в середині червня.
А у суботу над мерією Едмонтона (провінція Альберта) підняли кримськотатарський прапор. До урочистої церемонії, приуроченої до Дня пам’яті жертв депортації кримських татар, долучилися депутати федерального парламенту Керрі Діотте та Лінда Данкан, президент Конґресу українців Канади Олександра Хичій, Генеральний консул України в Едмонтоні Олександр Данилейко, а також члени української громади Альберти. Участь у заході взяли також Мустафа Джемілєв та Ахтем Чийгоз.
Після завершення церемонії від міськради вирушив марш за права людини, учасники якого вимагали від Росії звільнити всіх незаконно затриманих українців та припинити переслідувати дисидентів в окупованому Криму. У рамках вшанування жертв депортації кримськотатарського народу в Едмонтоні на території Університету Макевена відбувся також показ фільму Ахтема Сеїтаблаєва «Чужа молитва» та спілкування з лідерами кримськотатарського народу. Зазначимо, що кримськотатарський прапор підняли над мерією великого канадського міста не вперше. Торік подібна церемонія відбулася в Торонто, а ще за рік до того — в Оттаві.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...