Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 24, 2018

Таборування в Елленвілі 2012 року

Автор:

|

Жовтень 01, 2012

|

Рубрика:

Таборування в Елленвілі 2012 року

Жовтіюче листя на деревах спалахує у феєрверку фінальних акордів минулого літа, яке подарувало незабутні спогади ще одного сезону таборування на оселі СУМ у Елленвілі. Ще свіжі в пам’яті кадри початку літа: як третьорічники вишкільного табору за традицією стрибали в басейн у одностроях — і не тільки, щоб остудитись від пекучого сонця, а головно — символічно поринути в доросле життя. У кожного з них були плани на літо, щоби відпрацювати в командах сумівських таборів і в майбутньому перебрати на себе виховну працю. Мало хто з них знав, що декому вже зараз доведеться зіштовхнутися з такими викликами, перед якими й деякі дорослі панікують і відступають. Найприємніше, що в більшості своїй наші вишкільники стали нам надійною опорою та зробили все від них залежне, щоб усі табори на оселі в Елленвілі відбулись успішно.

Виховна тематика таборів для молодшого та старшого юнацтва (відпочинкового, спортового й мистецького) була продиктована відзначенням цього року 70-ї річниці заснування УПА та виховним гаслом «Ми йдемо в бій до перемог, бо з нами Правда, з нами Бог!». Героїка Української повстанської армії ще недостатньо розкрита в українських підручниках історії, тому правда, за яку воювала УПА, ще очікує свого висвітлення. У діаспорі ця проблема є також актуальна, бо прес асиміляції не залишає багато місця для вивчення своєї культурно-історичної спадщини. Команди всіх цьогорічних таборів намагались заповнити цю порожнину.

Виховновідпочинковий табір «Підпільні вояки»

Спершу лиш одиниці з-поміж «підпільних вояків» знали, що таке УПА, ким були упівці й за що вони воювали. Головна виховниця табору Адріяна Краснянська та комендант Оля Фіґоль дуже ретельно продумали програму, через яку сумівське юнацтво ознайомилося зі способом життя упівців, обставинами боротьби й ідеями УПА. Кожен із «підпільних вояків» отримав псевдо, за допомогою якого легше було поринути в підпільну діяльність: будувати криївки, маскуватися, пізнавати природу через теренові ігри, стріляти зефіром із самострілів (зроблених таборовиками із водогінних трубок), надавати першу медичну допомогу та самовдосконалюватися через дисципліну, майстрування, розвиток фізичних умінь і пізнання духовних цінностей.

Табір відзначив свято Покрови, дізнався, якою була упівська графіка, пропаґанда, а також упівська розвага. Таборовикам особливо сподобалася презентація зброї й речей із побуту упівців, які представили Христина Котляр і Джим Кейд. Напевне, цьогорічне таборування запам’ятається не тільки цікавою програмою, а й через відеорепортажі, за допомогою яких команда представила батькам майже кожен день із таборового життя.

Найдраматичніший момент відпочинкового табору стався наприкінці, коли під час вечері одна за одною надходили звістки про насування торнадо. Ще не знаючи, що то таке, але з виразу облич дорослих і змін у природі здогадуючись, що нічого доброго, малі діти почали панікувати й плакати. Саме в цю мить уся команда, але в першу чергу — упорядники, котрі самі ще є дітьми, узяли ініціативу у свої руки. Вони допомогли евакуювати малюків у безпечне приміщення під Великою залою, а потім брали найбільш вразливих на руки й підбадьорювали, танцюючи та співаючи пісні. Саме в той час, коли надворі лляло як із відра, вирував шквальний вітер, а шалені блискавиці розкраювали потемніле небо, унизу під залою відбувався концерт. Напруга та переляк на обличчях дітей змінилися усмішками, а з ними прийшло й почуття гордості за відвагу, винахідливість і взаємодопомогу, проявлені нашими вишкільниками. Своїм завзяттям вони переломили ситуацію та довели присутнім, що Слово та Пісня є головною зброєю нашого народу, які об’єднують нас за найтрагічніших обставин. Можливо, не всі «підпільні вояки», зрозуміли, у чому полягав героїзм упівців та як воювати зі зброєю, але на власному досвіді вони переконались, як важливо бути одним цілим перед зовнішньою загрозою, незалежно від того, ворог перед тобою чи розбурхані сили природи.

Спортовий табір імені Визвольних змагань УПА

Змагальність — одна з тих рис, за допомогою якої юнацтво самостверджується у взаєминах із ровесниками. Завдяки спортивним програмам, під час Злету та Здвигу сумівська молодь має змогу долучитися до безкомпромісних спортивних змагань. Саме тому Спортовий табір завжди буде мати притягальну силу для сумівського юнацтва, яке хоче вдосконалити свої спортивні досяг нення.

Проте «родзинкою» Спортового табору є не так можливість займатись улюбленим спортом, як участь в Олімпіаді зі спортовцями «Чорноморської січі», котрі були в той час на таборі в «Союзівці». Як і в попередні роки, наші таборовики змагалися з «Чорноморською січчю» в тенісі, плаванні, легкій атлетиці, копаному м’ячі та відбиванці. Традиційно чорноморці були трохи сильніші в таких видах спорту, як теніс і плавання. Сумівці краще виглядали в командних ігрових видах спорту — відбиванці та копаному м’ячі, а загалом виграли 83 індивідуальнi медалi.

Виховна складова табору, який провадили комендант Теодор Боднар і головна виховниця Оксана Боднар, також була присвячена УПА. Таборовики вивчали історію УПА через спів, гутірки й навіть чищення кімнат; денні нагороди слугували способом підвищення чину упівця, а кінцевою метою було здобути найвищий чин — генерал-хоpунжого.

Мистецький табір «Культура — сила народу» ім. Миколи Лисенка

Українська культура — це традиції наших родин, свята, пісні, вишивки, унікальні орнаменти на писанках, глиняні глечики з трипільськими розписами, завзяті танці й тисячі інших причин, які змушують кожного з нас із гордістю визнавати: «Я — українець». Наша культура єднає нас із минулими поколіннями та з українцями, які розкидані по всьому світу. Водночас, сила нашого народу — у пам’яті, у пошануванні предків і традицій, ними започаткованих. Котра із цих причин була найвагомішою — для батьків не є так важливо, адже головне, що їхні діти на Виховно-мистецькому таборі отримали нагоду пізнати, за рахунок чого український народ виживав протягом тисячоліть.

Аби відчути духовну силу української культури, достатньо поринути в одне з традиційних мистецтв. Програма табору давала таку можливість через розвиток практичних навичок писання писанок і малювання на склі (інструктор Галя Бартків), вишивання (Джесика Дем’янич), трипільського розпису (Марія Поліщук), різьби та випалювання на дереві (Давид Дем’янич). Роботи дітей могли би захопити багатьох поціновувачів мистецтва, так само як і гра на бандурі Оксани Телепко. Майже повністю знищений в часи більшовицького терору в 1930-х рр., цей пласт української культури активно відроджується (також завдяки й нашим дітям), відкриваючи неповторну симфонічність звучання цього унікального музичного інструмента, створеного саме в Україні.

…Калачі та вареники. Хіба можна уявити Різдво чи Великдень без них? Приготування цих страв, як правило, перекладається на плечі мам і бабусь. А в таборі діти під керівництвом п. Тиньо вчилися ліпити вареники та виробляти калачі, які потім їли самі. Щоби закріпити ці вміння, батькам рекомендується частіше звертатися по допомогу до своїх дітей.

Особливість Мистецького табору цього року полягала в тому, що через певні обставини обозні та впорядники були задіяні як виховники. Упорядниця Олеся Греб підготувала з дітьми бальний танець ча-ча-ча, а обозний Павло Добощак здійснив постановку гопака. Для них це був перший досвід хореографічної роботи з дітьми, коли доводилося ухвалювати непрості рішення задля досягнення загального результату. За підтримки всієї команди обидва танці були успішно поставлені; тим самим була підтримана неперервність певних традицій Мистецького табору, коли батьки змогли побачити велич, завзяття, чоловічу силу та жіночу красу, утілені в гопаку, і граційність своїх дітей при виконанні бальних танців.

Мистецький табір завжди дарує шанс відкрити щось надзвичайне. Цього року було започатковано програму з анімації, поєднану з іншими видами мистецтв — драмою й скульптурою (ліплення з пластиліну). Водночас, вона була приурочена до відзначення 100-ліття від дня народження видатного українського композитора Миколи Лисенка. За основу було взято українську казку «Коза Дереза», до якої він написав дитячу оперу. Спочатку діти зліпили героїв казки й ознайомилися з їхніми оперними партіями, які написав композитор. Далі охочі могли спробувати заспівати та розіграти ключові сцени опери. Кінцева версія казки мала вигляд фільму, у якому ліплені герої говорили та співали дитячими голосами, перевтілювались у людей і оживали в русі анімаційного простору.

Мораль цієї невмирущої казки актуальна зараз, як ніколи: як легко ми віримо брехні та піддаємося маніпуляціям, що пускаємо наших ворогів до себе аж на піч, на якій скоро для нас самих не знайдеться місця. Звідти наш ворог здається набагато сильнішим, ніж є насправді… І з ним треба чинити, як Рак Неборак, — іти відважно вперед і не боятися погроз. Якщо не допомагає, то слід ущипнути та діяти разом, як звірята з казки «Коза Дереза».

Із нагоди відзначення Дня незалежності України 24 серпня Мистецький табір приготував виступ, який зібрав українську громаду, що живе навколо Елленвіла та Кергонсона. Цей концерт вкотре продемонстрував, що той народ є сильним, у якого діти виростають патріотами своєї землі та розуміють історію й культуру, із гордістю несуть відповідальність перед попередніми поколіннями.

***

Підсумовуючи виховний сезон на оселі СУМ у Елленвілі, хочеться відзначити цікаву та різноманітну програму. Команда кожного табору дбала про якісний відпочинок дітей, плекання традицій нашого народу й збереження мови. Адже тільки через пізнання своєї історії та культури наші діти прийдуть до усвідомлення мети й завдань, що стоять перед ними. Тільки завдяки вихованню в них залишиться в пам’яті те, чого не змогли стерти у віках загарбники: українська мова, українське мистецтво й культура. Бути українцем — це відповідальність перед попередніми поколіннями, тими, хто виборював незалежність і віддав життя за краще майбутнє. Буття українцем потрібно навчитися. Запрошуємо батьків і дітей на новий сезон таборування на оселі СУМ у Елленвілі 2013 року.

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...