Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 15, 2018

Світлої пам’яті Василя Чупринди в третю річницю його смерті

Автор:

|

Липень 19, 2018

|

Рубрика:

Світлої пам’яті Василя Чупринди в третю річницю його смерті

Василь Чупринда народився 1 квітня 1927 року в селянській родині, в якій крім нього було ще дві сестри, в с. Жовчів на Львівщині. Родина була дуже працьовитою, а Василь був надзвичайно здібним до науки. Після закінчення шестирічки, батьки віддали його до торговельної школи в Рогатині, у якій навчався у 1942-1943 рр. Це були тривожні воєнні роки. Війна зіпсувала всі плани. 1942-го Василь стає членом Юнацтва ОУН. Там підпільно знайомиться з ідеологією ОУН, вивчає історію України. Разом із своїми товаришами активно готується до вступу в УПА, але ситуація швидко змінилася і молодь отримала наказ іти в дивізію «Галичина», щоб отримати там професійний військовий вишкіл.
2 липня 1944 року Чупринда з побратимами виїхав із Галичини до Нойгамеру (Німеччина) на військовий вишкіл. Там перебував до вересня. Був відправлений до Словаччини і почав службу в 9-й сотні 30-го полку.
У Словаччині дивізійники боролися з радянськими партизанами, котрі тероризували українських біженців. Пізніше сотня воювала з Червоною армією під австрійським містом Фельдбах. Саме там сотня й зустріла закінчення війни.
Василь перебував в таборах для полонених в Італії до 1947-го. Там продовжив навчання і закінчив торговельні курси. Опісля, за сприяння майора канадської армії Панчука перебрався до Великої Британії, де як полонений працював у різних фермерів. Того ж року разом із іншими дивізійниками був звільнений із полону. В 20 років закохався в 16-річну англійську дівчину Поулін, котра стала йому вірною супутницею на все життя. 1952-го Чупринда імміґрує до Канади, де починається його нелегке трудове життя. Працював на будовах, офіціантом у ресторані, менеджером у готелі «Роял Йорк», відкривав приватні бізнеси, але весь цей час пам’ятав про Україну, був одним із організаторів українського культурного життя в Торонто.
Василь із Поулін узяли шлюб у церкві св. Миколая та були постійними її парафіянами. Василь навчив Поулін молитися і читати українською. Вона залишилася вірною цій традиції.
Ще будучи в Англії, Василь Чупринда став членом Об’єднання бувших вояків-українців у Великій Британії та Спілки українців Британії. У Канаді став членом Братства колишніх вояків 1-ї дивізії УНА, а з 1990 року — членом управи Конґресу українців Канади.
Ще з дитинства любив співати, мав гарний від природи голос — бас. Співав у дивізії, в Англії. Після знайомства з маестро В. Кардашем п. Чупринда став одним із найактивніших організаторів сумівських молодіжних хорів «Прометей» і «Діброва», співав у чоловічому хорі «Бурлаки». Маючи ліричну душу, п. Василь не лише співав, а й писав вірші. З молодіжними ансамблями виступав на багатьох сценах Канади й Америки, а його вірна дружина Поулін в усьому підтримувала чоловіка. Їздила з ним майже щороку в Україну, допомагала хорам із концертами, приймала всіх хористів гостинно у своєму помешканні, яке й зараз нагадує затишну українську оселю з її мистецькими оздобами: вишивки, різьба на дереві, картини, портрети поетів і багато літератури українських класиків — Шевченка, Франка, Лесі Українки, Старицького й інших. А родинний альбом із фотографіями наповнений винятково світлинами з життя родини в українських традиціях Канади й України.
Будучи чудовим сім’янином, п. Чупринда допоміг переїхати з Англії до Канади двом сестрам Поулін із їхніми родинами. Також матеріально підтримував упродовж усього життя свою родину в Україні.
Не маючи власних дітей, сім’я п. Василя була дуже жертовною та підтримувала матеріально проекти в Канаді й Україні щодо розвитку та навчання дітей, особливо сиріт. Українські патріотичні почуття не залишали п. Чупринду до самої смерті. Будучи дуже хворим, пам’ятав про свій християнський обов’язок — допомагати потребуючим. Василь Чупринда заповів на Український з’єднаний харитативний фонд (УЗХФ) пристойну суму грошей на підтримку дітям із малозабезпечених українських родин, які навчаються в Канаді.
Прийнявши всією душею українство п. Поулін, будучи англійкою, виконала останню волю чоловіка і передала щедрий дар в УЗХФ. Фонд в пам’ять про п. Чупринду запрошує 21 липня о 10-й годині ранку всіх, хто знав і шанував покійного, на заупокійну Службу Божу та панахиду в церкві св. О. Миколая. Вічна йому пам’ять!
М. Коваль, голова УЗХФ
2445 Bloor St. West
Тел.: 416-201-6987

About Author

Meest-Online

Loading...