Хори «Левада» й «Оріон» під орудою Ігоря Магеги

Віддзвеніли лункими колядками, щедрівками та віншуваннями Свято народження Христового, Старий Новий рік, свято Святого Василія, Богоявлення, а в моїй пам’яті ясною різдвяною зірочкою щоразу зринає яскравий спогад про одну неординарну подію, назву якої важко визначити одним словом. То був концерт, то була зустріч, то була віршована і музична проповідь про Христове народження, про безмежну Божу любов і Божу милість, про високі релігійні і людські чесноти. Цей захід організували хори «Оріон» і «Левада» з Торонто під мистецьким керівництвом Ігоря Магеги, запросивши до участі поважного гостя — священика з України, адміністратора парафії Вознесіння Господнього с. Велика Березовиця Тернопільської області о. Василя Брону, талановитого виконавця та автора багатьох релігійних, патріотичних і ліричних творів, які глибоко хвилюють і зворушують навіть зачерствілі серця. Заочне знайомство зі священиком відбулося через Інтернет, в якому мистецький керівник Ігор Магега та голова жіночого хору «Левада» Олеся Романко почули в його виконанні пісню «Мамина молитва», яку прослухали більше 3 млн слухачів. Ця пісня вразила простою і, водночас, дуже проникливою мелодією та глибоким життєвим змістом. Й аж за чотири роки Боже провидіння дозволило здійснитися мрії про зустріч хору з отцем і спільне проведення концерту.
Концерт відбувся у Humber Valley United Church. Хор «Оріон» (керівник — Василь Ахтемійчук) і «Левада» (керівник — Олеся Романко) майстерно виконували і класичні різдвяні колядки, як наприклад, «Богородице Діво» на музику А. Гнатишина (талановита солістка Орися Юзич), знаменитий «Щедрик» М. Леонтовича, так і сучасні колядки, створені нашими земляками — багатолітньою учасницею хору «Левада» Богданкою Пагутою та відомим поетом Анатолієм Житкевичем «Передріздвяна ніч», «Різдвяний дух». Прекрасно звучали і народні колядки «Ой у саду, саду — винограду» та інші.

о. Василь Брона

Молитовний дух сповнював усіх — і учасників, і глядачів. Василь Брона проникливо читав віршовані проповіді на слова о. Петра Половка — священика з Тернопільщини, з котрим він тісно співпрацює при написанні пісень. Це — «Слава Ісусу Христу», «Не жийте, люди, без Ісуса» й інші. Особливо запам’яталася причта про Давида та Голіафа. Молодий на той час юнак — пастух на ім’я Давид, котрий пізніше стане Ізраїльським царем, переміг могутнього воїна Голіафа, котрий був набагато дужчий за нього, добре навчений, у повному обладунку. Каменем з пращі цей юнак влучив у чоло того могутнього воїна і той загинув. Цим каменем є молитва, щира, постійна молитва. Такої молитви потребує зараз дуже наша матір Україна, яка, можливо, зараз подібна до того молодого юнака, яка бореться з добре озброєним агресором і в перемогу якої ми свято віримо. До речі, о. Василь, і під час Революції гідності перебував на Майдані, і в зоні проведення антитерористичної операції також. Концерти та духовні програми проводив сам або разом із гуртом «Фіра» з Тернополя. Виступав на прощах у Зарваниці, на різних духовних заходах, подіях і святкуваннях в Україні, а також за кордоном, зокрема, в Італії (Рим, Генуя), провів більш, ніж 200 концертів і духовних програм. Багато разів був духівником паломницьких груп у паломництві по святих місцях України, Європи (Краків-Лагевніки, Кальварія Забжедовська, Марія-Повч, Рим, Люрд, Фатіма, Тезе) й Ізраїлю, і щоразу у паломництво брав із собою гітару як один із засобів євангелізації, бо вважає, що це чудова нагода проповідувати не лише словом, а й духовною піснею.
У душу проникали прекрасні колядки «Новий рік», «Вифлеєм-зоря», «Коляда, коляда», «З нами Бог». А колядку «Ісус із Назарету» співали всі разом. Це було надзвичайне почуття єднання душ і сердець. І, звісно, пролунали пісні про найдорожче з альбому «Скажіть мені, лелеки», який був виданий 2009 року. 2018-го вийшов новий альбом пісень «Історія життя».
Дуже гарно прозвучали і колядки у виконанні подружнього дуету Ігоря й Андріани Артемяків. А апофеозом цієї зустрічі стало спільне виконання учасниками хорів «Оріон» і «Левада», солістами хорів Артуром Разгоєвим, Орисею Юзич, Андріяном Кузиком, Ганнусею Барабаш, Інгою Філіповою разом із о. Броною фінальних творів «Радуйся, світе», «Всяческая». А «Бог Предвічний», здавалося, співали янголи з учасниками та гостями.
Щастя почути і зустрітися з о. Василем мали українські глядачі у пансіоні ім. Івана Франка у Торонто й у Міссісазі, у Домі ім. Петра та Павла у Скарборо, у місті Ніагара-Фолз, у Гамільтоні та Монреалі.
Хтось із мудреців сказав, що хто співає духовні пісні, той молиться подвійно. А ми вважаємо, що той, кому Господь дарував талант створювати ці пісні, є надзвичайною, Богом обраною людиною. Релігійна пісня є тим духовним бальзамом, який лікує душу. Ці пісні зворушують, несуть душевні переживання, передають доброту та милосердя. Ми вдячні Всевишньому, що дозволив нам торкнутися не лише зором і слухом, але й душею і серцем до того величезного духовного багатства, яке створили о. Половко та о. Брона. І завжди будемо пам’ятати як о. Василь повторював з благоговінням: «Слава Богу за все!».

Леся Хмелик