Новини для українців всього свту

Saturday, Apr. 4, 2020

Перша виставка пам’ятників Голодомору поза Україною

Автор:

|

Лютий 26, 2020

|

Рубрика:

Перша виставка пам’ятників Голодомору поза Україною
На виставці

Цікаво заходити до Українсько-канадського дослідницько-документаційного центру в Інституті св. Володимира на вул. Spadina, 620 у Торонто. Там завжди можна знайти щось нове, зустріти приємних працівників та усміхнену групу добровольців, готових допомогти.
Так було і цього разу. Ми побачили там нову виставку: фотографії пам’ятників Голодомору в діаспорі. З точно поданими місцевостями, датами відкриття, іменами мистців-творців пам’ятників. А є їх 53! Колосальна праця-розвідка.
Пам’ятники в різних країнах світу нам показують не тільки, де ми є, але й як пам’ятаємо, не забуваємо, а головно, інформуємо довколишній світ про нашу траґедію минулого століття.
Й ось що цікаво! Найбільше пам’ятників у Канаді — їх 12! В Англії — 11! Перший пам’ятник встановили в Галіфаксі (Велика Британія) 22 травня 1983 року. Другий, і перший у Канаді, — в Едмонтоні 23 жовтня того ж таки 1983-го. Потім були Угорщина, Австрія, Сполучені Штати Америки, Арґентина, Бразилія і навіть острів Сардинія.
Таблиці зі світлинами поділені на континенти, лише Англія отримала окрему таблицю (згадався Brexit).
Виставку організували з ініціативи добровольців Центру під проводом Христини Кіллам із помічниками. Вона варта оглядин із географічного, мистецького, хронологічного аспектів. Документаційний центр відкритий з понеділка по п’ятниці, від десятої ранку до четвертої по полудні.
А ввечері в тому ж Інституті провели показ фільму «Марічка» Володимира Васіка, режисера, ентузіаста та мрійника, котрий умів реалізувати свої мрії! Показ фільму в театральній залі зі вступним інформаційним словом від імені Українського музею Канади (філія Онтаріо) виступила Тамара Іваночко.
Сидимо, як на шпильках. Чи побачимо себе, пластунів табору «Стежки Культури ч. 6», організовані куренем пластунок «Перші стежі», котрі відвідували кіностудію «Васік» в Ошаві саме в той час, коли 1973 року там знімали фільм «Марічка»? Нас тоді запросили на кілька хвилин стати учасниками цього романтично-патріотичного фільму, дія якого відбувається в Україні 1915-го. Фільм присвячений 60-літтю Січових стрільців. Ми сиділи у вишиваних блюзочках і сорочках біля великої палаючої ватри разом із Січовими стрільцями та місцевими селянами! Коли настала наша черга, весело і бадьоро прозвучали коломийки наших таборовиків, пластунок і пластунів: «Ой дай-Дунай, ой дай-Дунай, ой дай-Дунай, дай-да». того вечора ми справді впізнали на фільмі декого з нас.
Несподіванкою стала зустріч з головними героями фільму Одаркою Худобою (Марічка) та Юрієм Ємцем (Яра), котрим під оплески подарували букети квітів. надовго при каві в дружній розмові зала заповнилася споминами з минулого століття.
А тижнем пізніше ми там же переглядали фільм п. Васіка «Ніколи не забуду», дія якого відбувається в часи Другої світової війни. У вступному слові з професійного та мистецького боку нам його репрезентувала Ірина Дрогобицька, небога режисера. Ми отримали нагоду квітами привітати головну героїню фільму Романою Дольницькою (Оксана). І знову були спомини, спомини, спомини…
Ніколи не забудемо!

Оксана Бризгун-Соколик

About Author

Meest-Online