Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 23, 2017

Обереги української культури в Канаді

Автор:

|

Серпень 10, 2017

|

Рубрика:

Обереги української культури в Канаді

Марта Онуфрів і Йосип Гошуляк

Українська мистецька культура багата своїми іменами — в музиці, красному письменстві, пластиці. Не таємниця, що чимало з цієї спадщини загинуло безповоротно й однією з найневрожайніших причин цього є катаклізми ХХ ст. Проте, навіть у сприятливіших родинних умовах ми говоримо про збереження спадщини мистця! — не раз життєві обставини складаються так, що його здобутки зникають у безвісті.
Йосип Гошуляк (1922-2015) залишився в пам’яті сучасників — в Україні та західному зарубіжжі — насамперед як співак (бас) найвищого мистецького рівня. Його голос порівнюють із майстерністю найвідоміших вокалістів світу і це зіставлення цілковито не хибує перебільшенням. Водночас особливою рисою особистості Гошуляка, яка істотно його вирізняє серед інших, є його розуміння збереження спадщини. У стосунку такого крихкого, нематеріального явища, як музика особливо важлива фіксація мистецтва звуків ще в час розквіту свого голосу, якому під силу було майстерно опанувати класичний оперний репертуар, шедеври камерної музики. Гошуляк зумів утілити своє мистецтво у грамзаписі, записавши низку грамплатівок із майстрами — концертмейстерами, симфонічним оркестром, дириґентами. Крім цього, як професійний бібліограф, Гошуляк, чудово володіючи музичним звуком, знав і ціну слова — літературного. Тому й провадив, крім іншого, розгорнене листування з українцями всього світу — літераторами, театралами, художниками. А у вільний від обов’язків час брався за перо і писав статті, есеї про наболілі проблеми української культури. Можливо в майбутньому цей факт — сотня листів, що мають характер не лише приватного, а значно ширшого — суспільного, мистецького тощо змісту, його публіцистичний доробок будуть належно вивчені.
З історії світової культури відомі приклади, коли поруч мистця є дружина. Попри те, що кохана жінка стає натхненницею, музою, що чудово розуміє творчі наміри свого чоловіка, трапляються цікаві, навіть унікальні випадки, коли дружина, перевершуючи роль музи та дбайливої господині дому, відкриває в собі інші риси. Власне так сталося в родині Йосипа Гошуляка: близько 30 років його дружина Марта Онуфрів — публіцист, громадська діячка України та діаспори — була оберегом спадщини співака. Далеко не в кожного музиканта можна відшукати, крім, звісно, нот і фонозаписів, інші атрибути мистця-інтелектуала. Це можуть бути книжки різноманітного змісту та характеру, твори образотворчого мистецтва, газети і журнали тощо — неоціненні свідки буремних подій у світі. Що ці збережені раритети в діаспорних колекціях українців мають величезне значення для нашої культури, яка піддавалась нещадному нищенню, привласненню іншими державами у тривалі епохи бездержавної дійсності, мабуть, зайве нагадувати. У спадщині Йосипа Гошуляка цього було дуже багато і логічно висловити припущення, що найпершим завданням потрібно повідомити зацікавленій спільноті про наявність цих духовних скарбів, так би мовити «легалізувати». Тут варто зауважити, що вони збиралися цілеспрямованою багаторічною копіткою працею, власними скромними коштами.
До упорядкування, формування книгозбірні, нотозбірні, епістолярію тощо ще в 1990-х рр. активно долучилася Марта Онуфрів. Природно, що крім плекання домашнього затишку — звичних для української жінки справ — потрібно було активно перемикатися на інші види діяльності. Жінка-патріот, публіцистка, поетка п. Марта добре відома українській спільноті Канади. Донька о. Григорія Онуфріва, священика Української греко-католицької церкви, котрий пройшов багато важких шляхів українського пастиря (про нього донька написала чудовий спомин, надрукований кілька літ тому в Івано-Франківському часописі «Перевал») прямувала раз і назавжди визначеним шляхом, який стисло обмежується двома істинами — Бог і Україна. Зрештою, її повідомлення — полемічні, часом гострі, але завжди правдиві. Коли ж «відкрилися» скарби Йосипа Гошуляка, мимоволі треба було братися до роботи й упорядкування, редагування, а далі шукати шляхів до публікації в Україні. 1995 року у львівському видавництві «Каменяр» виходить друком поважний фоліант «Йосип Гошуляк. Й свого не цурайтесь» (майже 600 сторінок: листи, спогади, матеріали). Далі було ще одне видання — низка унікальних світлин: «Йосип Гошуляк: Миті життя» (2002). У Видавничому домі Києво-Могилянської академії — наступна, понад 900-сторінкова книжка «Орав свій переліг. Йосип Гошуляк: від маминої пісні до вершин вокалістики» (2012). Видання повниться нарисами, спогадами, рецензіями, науковими розвідками про творчість Гошуляка, його авторськими публікаціями, епістолярними зразками, цікавими світлинами ще барвистіше розкриваючи творчий і життєвий шлях мистця. Нарешті у тому ж київському видавництві виходить збірник «Свою Україну любіть. Йосип Гошуляк: до тебе в пісні лину, рідний краю» (2014). Чи потрібно нагадувати, що упорядником, часом автором-упорядником була невтомна і завзята Марта Онуфрів?
Під час презентації книжки «Орав свій переліг. Йосип Гошуляк: від маминої пісні до вершин вокалістики» у Києво-Могилянській академії 2012-го відомий письменник, музикознавець, публіцист і журналіст Іван Лисенко у своєму виступі справедливо наголосив, що «в українській культурі були тільки дві дружини — Григорія Косинки та Йосипа Гошуляка, котрі присвятили себе поверненню мистецьких спадщин своїх чоловіків у культурну скарбницю України»! Звісно, тут варто згадати і Зеновію Штундер (1927-2016), дружину Станіслава Людкевича, котра все своє життя присвятила опіці спадщини мистця, з ініціативи котрої був створений Меморіальний музей композитора у його власному домі, а наслідком її невтомної дослідницької праці стали ґрунтовні видання музикознавчої спадщини Людкевича та монографії про його творчість.
Дискографія співака Йосипа Гошуляка налічує три платівки (1967, 1975, 1982), дві аудіокасети (1994) і п’ять компакт-дисків (1999). 2012-го в Києві до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка співак разом із своєю дружиною підготував і видав комплект із трьох компакт-дисків під загальною назвою «У поклоні Кобзареві»: перший — «І воспою знову» (містить 12 композицій до слів Шевченка), другий диск — «Басові арії та монологи» (перезапис, проте 2012 року було здійснено опрацювання та повернуто повновартісне звучання голосу), третій — «Надію в серці привітаю» (налічує шість музичних творів на слова Шевченка українських композиторів М. Лисенка, М. Вериківського, М. Фоменка, О. Бобикевича). Ці альбоми оживляють могутній бас великого співака, мінливість і багатство його колориту, майстерність, пристрасть, глибину, силу та грацію, смак і драматизм виконавця, а друковані видання про знаменитого співака й українця-патріота дозволяють усвідомити вагомість спадщини мистця у примноженні духовних цінностей рідного народу.
Для кожної творчої особистості тонкої та вразливої важливо мати надійну опору й підтримку, тому не буде перебільшенням сказати, що величезна заслуга в повноцінній творчій опіці над спадщиною співака належить саме Марті Онуфрів, яка була не тільки його дружиною, а й вірним приятелем, янголом-охоронцем, а після відходу у вічність мистця проводить титанічну працю збереження та популяризації його творчої спадщини. Саме з цією метою вона передала в Україну (Київ, Львів, Тернопіль, Чортків, Івано-Франківськ, Дрогобич, Стрий) неоціненні коштовності з архіву мистця, що творить перспективу відкриття кімнат-музеїв співака Й. Гошуляка в Тернополі й Чорткові.
До слова, в Україні вже утвердилася добра традиція у справі відновлення, збереження та повернення культурних цінностей і більшість документальної спадщини, що надійшла в Україну впродовж 1991-2017 рр. відбувалася з ініціативи приватних осіб, діаспорних організацій і товариств, наукових установ зарубіжних країн, а також у певних випадках за допомогою українських урядових структур. Таким чином повернена мистецька спадщина художниці Галини Мазуренко, архівна спадщина О. Ольжича та О. Олеся, архів Державного центру УНР в екзилі, колекція документів із Словаччини, так звана Пряшівська колекція (висвітлює життя та діяльність української еміґрації в Чехо-Словаччині у першій половині ХХ ст.), згодом приватні архіви М. Антоновича, І. Соневицького (Інститут літургійних наук Українського католицького університету у Львові) тощо.
Завдяки старанням і зусиллям п. Марти — берегині спадщини співака, книголюба та книгознавця Йосипа Гошуляка — чимала частина його спадку (32 пакунки вагою понад 1 т!) 2017-го була передана в Україну й поповнила фонди багатьох книгозбірень. Тож було надіслано художню та нотну літературу, якої не було в каталогах цих закладів: Центрального державного архіву літератури та мистецтва України (зокрема, з унікальними рукописними нотними зшитками композитора, дириґента Олександра Кошиця, підготовлені ним до друку 1924 року); бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка (зокрема, 27 рукописних нотних зшитків із музичної спадщини дириґента, композитора Лева Туркевича, п’ять рукописних нотних зшитків із музичної спадщини композитора Стефанії Туркевич та інших композиторів діаспори); Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки (відділ мистецтва і літератури та відділ україніки), Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, наукових бібліотек Львівської академії мистецтв, Українського католицького університету (богословська література та музичні духовні твори), Івано-Франківської духовної семінарії (богословська література), Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької; Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, Дрогобицької центральної міської бібліотеки ім. В. Чорновола, бібліотеки Інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, Стрийської міської бібліотеки ім. М. Шашкевича, Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
Із велетенського фонографічного зібрання Гошуляка до фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. Пшеничного було передано 394 грамплатівки, 72 магнітні стрічки, чотири компакт-диски і 56 аудіокасет зі записами світової музичної класики. Це опери: Дж. Верді «Аїда» (запис із оперних театрів Ла Скала, Риму, Лондона), «Травіата», «Макбет», «Ріґолетто», «Набукко» (Метрополітен-опера); Ж. Бізе «Кармен» (Метрополітен-опера); В. Белліні «Норма», «Сомнамбула» (Ла Скала); Дж. Пуччіні «Богема» (оперна компанія NBC); Ж. Оффенбаха «Казки Гофмана» (Метрополітен-опера), «Прекрасна Гелена» (Париж); Дж. Россіні «Італійка в Алжирі», А. Понкіеллі «Джоконда» тощо), а також матриці і платівки Гошуляка, його аудіокасети та ком пакт-диски. Серед подарованих звукозаписів є солоспіви у виконанні Ф. Шаляпіна, Б. Христова, А. Кіпніса, Л. Паваротті, Джіни Чіньї, Е. Пінца, Б. Джілі, Т. Гоббі й інших, симфонічні полотна у виконанні відомих симфонічних оркестрів: твори Л. Бетговена, Ф. Шуберта, Й. Гайдна, Й. Брамса, Р. Шумана, Я. Сібеліуса, Ф. Люта, В.-А. Моцарта, К. Дебюссі, А. Дворжака, Ф. Шопена і не тільки.
Унікальні фотодокументи (93 фото та слайди), що відображають життєвий і творчий шлях Йосипа Гошуляка, також поповнили фонди Центрального державного кінофотофоноархіву України.
Цей значущий пласт приватного архіву мистця — рідкісні й цінні документи та видання різних років — тепер стали доступними широкій громадськості й науковцям в Україні. З огляду на те, що окремі з цих раритетів важко віднайти у бібліотеках в Україні, ця тема, певна річ, заслуговує на окреме наукове дослідження.
Жертовна мистецька діяльність Йосипа Гошуляка та титанічна праця Марти Онуфрів в справі збереження спадщини співака, їхнє захоплення музикою, мистецтвом загалом, любов до друкованих джерел — книжки, розуміння ролі культури у житті суспільства та збереженні нашої національної ідентичності має велике культурологічне значення, допомагає дослідженню цілісної картини українського історичного та культурного простору, зв’язків української діаспори з Батьківщиною, править за добрий взірець нам, як по-справжньому працювати в цій царині, як формувати правдивий патріотизм, який так потрібен нам, українцям, сьогодні.
Володимир Грабовський, Олександра Німилович

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...