Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Марґарета Фрейберґс (1921—2012)

Автор:

|

Лютий 02, 2012

|

Рубрика:

Марґарета Фрейберґс (1921—2012)

17 січня 2012 року в Торонто на 91-му році життя відійшла у вічність св.п. Марґарета Фрейберґс, єдина меценатка неукраїнського походження, котра раніше склала поважну суму на українську установу — пожертвувала на Пансіон імені Івана Франка $50.000. Тут варто з’ясувати, що податкова система в Канаді сприяє пожертвам на добродійні установи (такі, що мають федеральний номер, наприклад, Пансіони імені Івана Франка), унаслідок чого прибуток мецената зменшується на 29 % від пожертвуваної суми, і таким чином він сплачує нижчі податки.

Біографія св. п. Марґарети Фрейберґс читається так, ніби вона була українкою. Народилася в столиці Латвії Ризі, у заможній сім’ї, виростала в добробуті, успішно закінчила середню школу й, маючи бажання служити ближнім, здала вступні іспити до Латвійського університету, на факультет медицини. Такими були прагнення 19-літньої латвійської дівчини навесні 1940-го. Але її доля розпорядилася інакше. Того ж року два найбільших злочинці в історії людства Гітлер і Сталін домовилися між собою про поділ Європи, у підсумку чого червона комуністична імперія захопила три прибалтійські республіки, швидко виявивши свої злочинні наміри: сотні тисяч естонських, латвійських і литовських громадян опинилися в неволі, почався терор, розстріли, вивезення невинних людей у концтабори в Сибір. У родині Марґарети Фрейберґс заарештували й вивезли на заслання в Сибір маму Фріду-Анну Букіс, вітчима після арешту розстріляли, а дівчата — Марґарета та її сестра Лора (пізніше Лариса Коршун-Федоренко) — уникли арешту тільки завдяки тому, що відпочивали на морі. Дізнавшись про долю батьків, від сибірської неволі юнки врятувалися втечею на Захід, за сюжетом, вартим голівудського кінофільму. По закінченні Другої світової війни дівчата ділили долю в таборі для переміщених осіб у Західній Німеччині (Фріда-Анна Букіс у той час і далі перебувала в Сибіру). Сестри, прибувши на постійне поселення у Богом благословенну Канаду, відразу почали активно домагатися звільнення своєї мами з російської неволі. Задіяний був Червоний Хрест і інші oрганізації. На їхнє щастя й велику радість, після 16-річного ув’язнення 1960 року з дозволу Микити Хрущова їхній мамі дозволили переїхати в Канаду, де вона прожила до 98-го року життя. Про свій страдницький шлях у російській неволі Фріда-Анна Букіс 1974-го видала книгу спогадів латвійською мовою, тепер готується її англомовне видання.

Марґарета Фрейберґс належала до лютеранської віри, тому панахиду в похороннім закладі «Тернер і Портер» в суботу 21 січня відслужила лютеранська пасторка Ільза Кукланд-Гюет. Молитви вона читала англійською та латвійською мовами. За лютеранським звичаєм учасники панахиди, яка тривала 45 хвилин, сиділи, а не стояли, як це прийнято в нас. Участь у панахиді також узяли шестеро членів Дирекції й адміністрації Пансіонів імені Франка: Ярослав Семотюк, Тереня Тонкович, Марія Кебало із чоловіком, Анна Терек і Олександр Харченко.

Пасторка Ільза Кукланд-Гюет докладно розповіла про життєвий шлях покійної й за латвійським звичаєм запросила бажаючих сказати слово про покійну. Зголосился дві особи: похресниця Марґарети Фрейберґс Ріна Прінцес, яка чудово змалювала благородні риси характеру її хрещеної мами, а сусідка пані Фрейберґс, українка Галина Кійко розповіла про 30-річне ідеальне сусідство та про прегарний, просто зразковий квітник сусідки, за яким доглядала Лариса Коршун-Федоренко, сестра Марґарети Фрейберґс.

Цікавий феномен спостерегли близькі до сестер люди: протягом кількох тижнів хвороби Марґарети Фрейберґс її сестра Лариса Коршун-Федоренко перебувала в стані глибокої депресії, утрачала орієнтацію, не виявляла бажання жити. А коли її сестра померла, Лариса прийшла до тями, усвідомивши дійсність, була присутньою на панахиді, розмовляла нормально, хоч і глибоко переживала відхід в інший світ найдорожчої для неї людини — рідної сестри, з якою вона пройшла довгий і тернистий життєвий шлях.

Тлінні останки св. п. Мар­ґарети Фрейберґс поховали на цвинтарі Йорк, на латвійській секції, біля могили її мами. Нехай багатостраждальна душа св. пам’яті Марґарети Фрейберґс спочиває з Богом! Вічна їй пам’ять!

Олександр Харченко

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...